§ 7. Вживання м'якого знака

Найуживанішим ірафічішм шаком для позначення на письмі м'яких ирш алое них івуків гм'якиЛінак (*). Цс слина буква українського алфавіту, шо самостійно ис поіначас звука. М'який ці іавждн вжнвааься після букв, шо позначають приголосні івукн.

1. М'який знак пишеться:

1. Після букв д, т, і, с. ц. я, н. які по <начак:• її. м'які приголосні в кінці слова {молодь, юність, відстань, міць, стиіь, каїись) та в середині слів перед літерами, шо позначають тверді приголосні звуки (батько, банька, маютьби, сядьмо, спільний).

2. Для позначення м'«кості приголосних у середині складу перед о: льотчик, п лямм». сьомий, тьогкатк.

3. У прикметникових суфіксах -ськіий), -цькіийХ, -іькіин)' український, товариський. юькт юнацький, київський

4. Після літери н у суфіксах -емьк-, -оньк-. -есеньк-* -ісіньк-, чосіньк- калинонька, серденько, тихесенький рідніосінький. почипінькьй.

5. У С/квоспалучсшіях льц, ньм, мьч, льн. шо іюходять п льк, ньк неньці, неньчин {її ненька), доньчин, Ооньці (і і ОонькоУ Юіьці, Ю.іьчин (її ЮіькаХ

6. Після л перед лперами, що позначають м'які приголосні звуки: учитеїьснкий, ковальський, сільський, звільнятися

І'

II. М'який так не пишеться

і. ПІСЛЯ Літер, шо . ■■ ■ : ■ іубіїї ід шиплячі зву І І ІГПЄН,

голуб, сім. ролкіт. плач, річ, сімсот, лма.-асшся

2. Після букви р у кінні слова і складу: календар, бібліотекар, чотирма (але: Горькнй».

3. Між двома однаковими буквами, шо позначають м'які по­довжені приголосні: навчлппя. стаття, розпорядження.

4. Між двома літерами на позначених м'яких приголосних зву­ків — м'якість першого внннкас як результат впливу наступного м'якого приголосного: майбутнє, ралість. гордість, кінця.

5. Після букви и перед шиплячими та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(ої: менший, кіпчнк, юнший, селянський, громадянство.

6. У буКВОСПОЛуЧСШІЯХ -III. ИМ. ЛЧ, ІІЧ. ЯКІ ПОХОДЯТЬ ІЗ II-. Ні:

¹ і-і мін. матінчин (із матінка), рибалчин, рибалці (із рибалка)

П р і м і т ж а Явшо м'вкмй іш ужн—і ікя ■ іючатпямй формі саоая, го він '«-;':,■■■... Я ■ усіх іишкі формі, ■ ташш у похідних слоап і..■■ на ЩШШМрЛ піступмоіо приіолиоипо різьЛа — різьбяр, тьма - тьмяний

§ 8. Тире між підметом і присудком

і. Тирс між підмегом і присудком ставиться:

1. Якщо головні члени речення виражені іменником у (літ­ному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою дієслова, а діселова-зв'язкн в теперішньому часі немає. Стату т — юридичний акт, що с зведенням правил, які регулюють діяльність установ, організацій, граиадян, їх відносини і іншими організа­ціями та громадянами (3 підр.); Чорнобиль — попередження, набат. Його уроків людство не забуде (Лук.); П'ять на п'ять — двадцять п 'ять; Вік прожити — не ниву пройти гомінливу (Мвл ); Яке то щастя — свій народ у світі бачити (Павл.).

2. Якшо перед присудком, вираженим Іменником або неозна­ченою формою дігелова, і вказівні частки це, то, ось, значить: Мовна паїітика — це сукупність ідеологічних постулатів і прак­тичних дій. спрямованих на регулювання мовних відносин у країні (Ьнішклопсдія); Лиш боротись — значить жить (Фр.).