Змістовий модуль 11. Управління персоналом у проектах Зміст
11.1. Соціально-психологічні методи і особливості менеджера проекту при управлінні персоналом.
11.2. Менеджер проекту – його роль і основні функції в управлінні проектом.
11.3. Формування команди проекту.
11.4. Організаційний стиль і культура проекту.
11.5. Мотивація персоналу при управлінні проектами.
11.6. Управління конфліктами в проекті.
Висновки
Питання для самоперевірки
Література (1,3,5,6,24,29,36,42,45,55)
11.1. Соціально-психологічні методи і особливості менеджера проекту при управлінні персоналом.
Серед сучасних вимог до керівника найголовніше – це уміння працювати з людьми. Тому на цьому фоні все більше виступають проблеми психології управління, необхідності поняття чоловічної поведінки. Людина – це головна фігура проекту. Будь-який проект з будь-якими матеріальними, технічними і фінансовими ресурсами, без людей які його здійснюють, буде неефективним.
У межах робочої групи проекту, особливо великого як організаційної структури апарату, функціонують менеджер проекту, менеджери різних груп і підгруп, а також інші працівники, які забезпечують управління проектом. Між ними, з урахуванням зовнішніх учасників проекту, повинні бути сформовані взаємовідносини. Особливо це торкається до відношення менеджера проекту безпосередньо з підлеглими. Це відношення до підлеглого з урахуванням його індивідуальних якостей, має практичне значення і дозволяє диференційно підійти до кожного працівника. Керівник проекту повинен детально знати участь підлеглого на кожній життєвій фазі проекту.
Його особиста найважливіша сфера проектної діяльності – це ефективна співпраця з великою кількістю людей, а саме членами робочої групи (команди), працівниками організації і учасниками проекту, з навколишнім середовищем прямого і непрямого впливу, застосовуючи при цьому безумовно ті чи інші методи. Особливе значення надається соціально-психологічним методам.
Соціально-психологічні методи керівництва – це методи які спираються не на приказ, не на посадовий авторитет керівника, а на його мистецтво переконання, на знання психології кожної індивідуальної особистості, та її облік.
До індивідуальних психологічних якостей особистості відносяться темперамент, емоції, здібність, характер, воля, пам'ять, уява та інші [55].
По темпераменту розрізняють холериків, сангвінів, флегматиків і меланхоліків. Темперамент даний людині від природи. В чистому вигляді люди з ярко вираженим темпераментом зустрічаються рідко, але кожен з них тяготіє, до того чи іншого.
Холерики відзначаються великою працездатністю, енергійні, активні, працюють з підйомом, уміють переборювати труднощі. Але його підйом може супроводжуватися спадом настрою. Вони легко збуджуються, запальні, самолюбиві.
Сангвінік життєрадісний, легко сходиться з людьми, швидко переключається з однієї роботи на іншу, на любу одноподібну роботу, емоції йому підлеглі, гарно володіє собою, швидко освоюється в новій обстановці, оптимістичний, говорить голосно, виразно з вираженими жестами.
Флегматик відзначається сповільненою реакцією, повільно переключається з однієї роботи на іншу, малоактивний, довго пристосовується до нових обставин. Для спонукання к дії, потрібен певний імпульс, товчок, володіє терпінням, витримкою, говорить спокійно, без видимих емоцій.
Меланхолік – вражений, легко уразливий, емоціональний. У нього часто виникає панічний настрій, смуток, туга. Болісно переносить невдачі, нерішучий, обережний.
Емоції – це реакція особистості на навколишнє явище, події, людину. Проявляються вони в формі переживання. Різноманітність життєвих ситуацій визиває різноманітність емоцій: позитивних, негативних, сильних, слабких та інших.
Стійкі емоції переходять в почуття, різноманітні по формам прояви; короткочасні дуже з сильними хвилюваннями, які приймають форму гніву, жаху, відчаю. В цьому становищі людина, як правило втрачає контроль над собою, становиться некерованою і здатна на вчинки, які б ніколи б не зробила в звичайному стані.
Здібність – це умови здійснення того чи іншого виду діяльності людини, які визначаються природними вихідними даними. Їх можна розвинути в процесі навчання і виховання, активною суспільною діяльністю.
Характер – це сукупність індивідуальних психічних властивостей, які проявляє особистість в типових умовах, до людей, навколишньої дійсності, в частині до праці, своїм обов’язкам і боргу.
Характер не надається людині від народження, а формується в процесі активної суспільної діяльності. Відношення до себе залежить від того, як людина сама оцінює свої дії, свої переваги і недоліки. Підвищене зарозуміння, зарозумілість, замкнутість, грубість, лінь, пасивність та інші негативні риси характеру ведуть до неуживаності в колективі і до конфліктних ситуацій. А такі відношення як ввічливість, компанійність, доброзичливість, сумлінність, акуратність, старанність та інші сприяють позитивному відношенню до людей, праці, суспільству.
Воля – це важлива якість, яка впливає на активність людини і виражає здатність рішуче переборювати труднощі та добиватися поставленої цілі. Вона реалізується такими рисами характеру як рішучість, цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, сміливість, мужність.
Основою уміти людину мислити складають мислення, пам'ять, уява. Мислення реалізується через процеси аналізу, синтезу і спілкування. Пам'ять забезпечує людині можливість набуття знання, досвіду, навиків. Уява дозволяє людині передбачити майбутнє, представити перспективу розвитку, сприяє і надає праці творчий характер, дозволяє активно займатися тією чи іншою діяльністю [55].
Працюючи з людьми, менеджер проекту повинен розуміти механізм формування їх вчинків, мотиви поведінки, і разом з цим і причини, викликані тими чи іншими їх діями. Усе це дозволяє керівнику-менеджеру знаходити ефективні шляхи впливу на людей та взаємодію з ними. Для цього він повинен знати психологію своїх підлеглих тому, що тільки психолог за певними ознаками може встановити, як сприйнята його інформація і що можна очікувати у відповідь.
Сьогодні існують тести, за допомогою яких менеджер-проекту може визначити емоційні типи людини за темпераментом та їхньою роллю в команді (лідер, виконавець, опонент, генератор ідей, критик, байдужий), які належить використовувати менеджеру проекту для визначення членів проектної команди.
Визначення же рис ефективних менеджерів проекту, що робить їх працю ефективною протягом кількох років в США, Росії, Великобританії, Франції та Німеччини здійснювалося експертним опитуванням учасників курсів з менеджменту та слухачів бізнес-шкіл, які мають практичний досвід управління. До опитувального листа входило 19 характерних рис менеджера проекту. Пропонувалося ранжувати їх за ступенем значущості для ефективного менеджера-проекту. Аналіз результатів дав змогу виокремити шість характеристик, що найчастіше зустрічаються у відповідях (рис. 1.1):
1. Спроможність до розв’язання проблем і орієнтація на результат.
2. Енергія, ініціатива, відповідальність.
3. Впевненість у собі.
4. Перспективність, стратегічне мислення.
5. Комунікабельність.
6. Вміння вести переговори. [3]
Рис. 1.1. Характерні риси ефективного менеджера проекту.
Розглянемо кожну з них:
1. Менеджер проекту в процесі реалізації проекту зіштовхується з цілим рядом проблем, які треба вирішувати в ході його створення. Такими проблемами можуть бути і недоліки, а часто і прямі помилки проектної документації, неякісне і на своєчасне постачання матеріальних ресурсів і устаткування, не виконання і прямі зриви планів і різних графіків, несвоєчасне завершення і готовність вузлових етапів проекту, а в кінцевому рахунку зрив термінів вводу об’єкта (проекту) в експлуатацію з збільшенням його вартості.
Спроможність і своєчасність розв’язання цих проблем з орієнтацією на кінцеві результати і визначає здібність ефективності його роботи.
Ефективний менеджер – це високий рівень інтелекту, який здатний вирішувати комплексні проблеми, за допомогою аналізу поточної інформації. Його мета при управлінні проектом – досягнути не просто результату, а бажаного задуму, що відповідає, ідеї.
2. Менеджер-проекту, управляючи проектом, свою роботу здійснює в умовах постійно змінюю чого зовнішнього та внутрішнього середовища. Тому він повинен бути енергійним, поєднувати свої дії з ініціативою, володіти умінням передбачити, володіти рішучістю. Він вирішує, що робити, як роботи і несе за це відповідальність. Його девіз робити більше, швидше і краще – основне прагнення енергійного менеджера.
3. Менеджери проекту повинні бути впевнені у собі, але не надто самовпевненими. Впевнені менеджери можуть взяти ризик на себе і здатні швидко приймати оптимальне рішення із декількома альтернативами. Це означає те, що він може приймати рішення навіть не при повній інформації і готовий його доповнити або змінити з одержанням нової інформації. Впевнені в собі менеджери проекту, як правило, делегують свої повноваження підлеглим, координуючи і мотивуючи їхні дії.
Він думаючий, мислить нестандартно, володіє здоровим розумінням, мисленням і здібністю рішення проблеми, яка виникла.
4. Менеджери проекту повинні мати стратегічне мислення і дивитися на перспективу, що потрібно їм для досягнення поставленої цілі. Формуючи робочу групу (команду) повинні бачити як вона вписується в організаційну структуру в цілому, чи спроможна вона та її склад стратегічно оцінити ситуацію, систематизувати всі елементи, а потім прогнозувати результати проекту.
5. Комунікабельність менеджера проекту – це взаємовідносини з підлеглими, учасниками проекту, клієнтами, які направлені на вміння сприймання і передачу їм ідей, інформації в будь-якій формі. В взаємовідносинах з ними він повинен бути принципіальним і об’єктивним, бути стриманим, урівноваженим. Прояв грубості, неувага до колег по роботі і підлеглих для менеджера проекту не прийнятні. В той же час керівник для прийняття рішення повинен проявляти твердість, наполегливість для того, щоб доводити розпочату справу або прийняте рішення до реалізації. В своїх рішеннях повинен діяти не тільки методами примушення, а і методами – силою переконання.
6. Вміння вести переговори – основна ознака менеджера проекту. Якісне укладання контрактів з замовником, інвестором і іншими учасниками проекту досягається за допомогою переговорів при їх узгодженні. Безумовно предметом угоди таких контрактів є ціна, терміни реалізації проекту та умови поставок, які досягаються за допомогою узгодження дій. При проведенні переговорів менеджер проекту повинен планувати їх ціль, задачі, шляхи рішення, розробити їх структуру (початок, передача інформації, аргументація, обміркування і прийняття рішень), а також спланувати спеціальні питання.
Від того, як результативно й ефектно менеджер проекту їх впровадить залежить ефективність його роботи на окремих стадіях, елементах проекту, і з людьми в цілому.