3.2. Організаційні форми при управлінні проектами.

Успішність реалізації проекту багато в чому залежить від його організаційної форми. Існує багато організаційних форм реалізації проекту. В свій час років 20-30 тому назад управління проектом в основному зводилося до розподільних організаційних форм управління по кожному елементу проекту, а саме проектування, поставки і будівництво. Закордонний досвід припускає інші організаційні форми, на чолі яких стоїть менеджер проекту. В спрощеному виді така принципіальна організаційна форма управління проектом наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Принципіальна спрощена організаційна форма управління проектами

Наведена форма визначає взаємодію менеджера проекту і його робочої групи з учасниками проекту.

Таким чином, під організаційною формою управління проектами слід розуміти – організацію взаємодій та взаємовідносин учасників інвестиційного процесу (проекту).

Сучасний пошук прогресивних організаційних форм проекту повинен бути направлений на виконання жорстоких вимог замовника до технічного рівня та якості будуємих об’єктів, до підвищення ступеня індивідуалізації запитів, мінімізації вартості і строків реалізації проектів. Сьогодні відбувається модернізація існуючих організаційних форм, хоча досі не знайдено ідеальної структури, яку можна було б застосувати для реалізації проекту.

Організаційні форми управління проектом можна класифікувати лише умовно залежно від того, хто є керівником проекту, а також по розподілу функцій між учасниками проекту (поставки, інжиніринг, управління). В залежності від цього припускається і створення робочої групи, яка стає самостійним учасником проекту і здійснює управління проектом в межах його реалізації.

Раніше вказувалося, що менеджером проекту може бути замовник, підрядник, проектант, консультант і навіть постачальник. В залежності від того, хто виступає в ролі менеджера проекту, формуються і функції виконавців; їх відповідність і визначається організаційна форма управління проектом.

Більшість функцій учасників проекту будуть традиційно постійними. Це будівництво, фінансові операції, монтаж устаткування, пусконалагоджувальні роботи та інші.

Але частина функцій таких як проектування, поставки і управління можуть перерозподілятися між учасниками проекту. Такий перерозподіл, а також чий представник виконує роль менеджера і визначає організаційну форму проекту. Для малих і середніх проектів за кордоном використовуються наступні форми (табл. 3.1).

Організаційні форми управління проектом

Виконавці	Види діяльності
	Поставка	Інжиніринг	Управління
1	2	3	4
Варіант 1 (менеджер проекту-замовник)
Замовник	+		+
Підрядчик
Постачальник
Проектувальник		+
Консультант
Варіант 2 (менеджер проекту-підрядчик)
Замовник	+	+
Підрядчик			+
Постачальник
Проектувальник
Консультант
Варіант 3 (менеджер -підрядчик)
Замовник
Підрядчик	+		+
Постачальник
Проектувальник		+
Консультант

Продовження табл. 3.1

1	2	3	4
Варіант 4 (менеджер проекту-консультант)
Замовник
Підрядчик
Постачальник	+
Проектувальник		+
Консультант			+
Варіант 5 (менеджер проекту-консультант)
Замовник	+	+
Підрядчик
Постачальник
Проектувальник
Консультант			+
Варіант 6 (менеджер проекту-консультант)
Замовник
Підрядчик	+
Постачальник
Проектувальник		+
Консультант			+
Варіант 7 (менеджер проекту (проектно-будівельна фірма – ПСФ))
Замовник
Підрядчик	+	+	+
Постачальник
Проектувальник
Консультант
Варіант 8 (менеджер проекту -ПСФ)
Замовник
Підрядчик		+	+
Постачальник	+
Проектувальник
Консультант

В закордонній літературі з управління проектами вказані варіанти отримали визнання [52]:

- варіант 1 – основна система;

- варіант 2-6 – система розширеного управління;

- варіант 7-8 – система прискореного будівництва.

Найбільшого розповсюдження отримали організаційні форми варіантів 1-3. Загальною перевагою усіх вищеперелічених організаційних форм реалізації проекту (варіантів 1-8) є їх: націленість на кінцевий результат; концентрація відповідальності за інвестиційний цикл в цілому в єдиному органі.

Аналізуючи вище наведені організаційні форми реалізації проектів, відповідальність між учасниками проекту розподіляється наступним образом:

Замовник – відповідає за визначення масштабів та параметрів об’єкту, заключає контракт з менеджером проекту, який повинен забезпечити будівлю об’єкта, а також взаємодію з учасниками проекту.

Менеджер проекту – забезпечує управління і координацію процесів проектування та будівництва у відповідності з домовленостями досягнутими між ним, проектувальником та підрядчиком з ціллю виконання проекту в межах фіксованої ціни.

Проектувальник, підрядник і постачальник виконують властиві їм функції.

Для середніх та крупних об’єктів сфера відповідальності менеджеру проекту змінюється. Відповідальність за такі проекти покладається на інженера або будівника, які мають досвід в реалізації подібних проектів, які забезпечили б при управлінні проектом виконання проектних робіт, закупівлі, функції будівництва, дотримання нормативів затрат та встановлених графіків робіт.