Висновки

В процесі реалізації проекту всі учасники проекту підлягають ризику.

Ризик – це наслідок можливого наступу якого-небудь несприятливого або сприятливого явища, яке може проявлятися з-за невизначеності. Причин невизначеностей багато. Це і неповнота і неточність проекту, помилки в прогнозі параметрів проекту їх розрахунків, не визначення політики та інше.

Невизначеність пов’язана з факторами, які створюють ризики. Простих ризиків багато. Вони класифікуються по різним ознакам і крім того поділяються на зовнішні і внутрішні.

Фактори, що впливають на ризик проекту характеризують як небезпеку виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку. Фактор ризику – це умова, причина, яка негативно впливає на вид ризику. Видів ризиків, як і факторів багато, а їх негативний вплив на реалізовані проекти треба аналізувати.

Існує якісний та кількісний аналіз ризиків з використанням різних методів, в тому числі статистичного, експертного, аналогій, моделювання та інших.

Якісним аналізом ризиків визначають фактори, які впливають на кожен вид ризику, а також етапи і роботи з яких вони виникають, а потім їх ідентифікують. Цей аналіз проводиться на стадії бізнес-плану. Основним результатом якісного аналізу – є виявлення конкретних ризиків проекту і породжуючих причин; аналіз знижуючих наслідків можливої реалізації ризиків, а також заходи з мінімізації їх шкоди та їх оцінка.

Кількісний аналіз ризиків проводиться на основі математичних моделей прийняття рішень. Він спирається на методи теорії ймовірності, до яких відносяться: ймовірні моделі, описувані моделі та ігрові поводжені моделі.

Ймовірні моделі (методи) основуються на знанні кількісних характеристик ризиків, які супроводжують реалізацію аналогічних проектів, з урахуванням специфіки галузі, політичної і економічної ситуації. Дві інших моделі (методи) дають лише загальне уявлення про стійкість проекту до змін закладених в ньому.

Ризик, пов'язаний з проектом характеризується трьома основними факторами: подія, яка пов’язана з ризиком, ймовірність ризиків, сума, яка підлягає ризику. Щоб при аналізі кількісно дати оцінку ризикам необхідно знати усі можливі наслідки рішення, яке приймається та його ймовірність. Виділяють два методи ймовірності рішень: об’єктивний та суб’єктивний.

Об’єктивний метод ймовірності оснований на розрахунку частоти, з якою відбуваються деякі події, а суб’єктивний метод ймовірності є продовженням відносно визначеного результату, який основується на судженні або на особистому досвіді оцінюваного, а не на частоті.

Для кожного учасника проекту аналіз ризику, методи і організація роботи по ньому можуть бути подібними. Використовують також наступні методи: статистичний, аналогій, експертний та ін.

Інвестор (замовник) реалізуючи проект прагне уникнути появі можливих ризиків або знизити вплив ризику на економічну діяльність до мінімуму. З цією ціллю учасники проекту і в першу чергу інвестор-замовник розробляють стратегію зниження ризиків. При розробці стратегії необхідно дотримуватися уникнення і розподілу ризиків між учасниками, передача їх третій стороні, постійному контролю за їх попередженням на основі взятих обов’язків по контрактам та створення резерву на покриття непередбачених витрат. Безумовно всі ці стратегії мають сенс на життєздатність проекту, особливо стратегія розподілу ризику між учасниками проекту, яка є найбільш ефективною при управлінні проектами.