223

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРОЕКТІВ.

Зміст

9.1. Сутність, класифікація проектних ризиків і їх види.

9.2. Фактори, що впливають на ризики проектів.

9.3. Якісний та кількісний аналіз ризиків. Ранжування ризиків.

9.4. Стратегії ризиків та їх розподіл у контрактах між учасниками проектів.

Висновки.

Питання для самоперевірки знань.

Література (3,5,9,15,17,23,24,27,33,35,47,51,52,54).

9.1. Сутність, класифікація проектних ризиків і їх види.

Суб’єкти підприємницької діяльності і господарювання у ринковій економіці функціонують в нестабільному середовищі і не володіють повною інформацією про контрагентів. Відсутність вірогідної інформації створює передумови появи ризиків, які присутні у більшості господарських операцій, в тому числі і при управлінні проектами. Тому дослідженні і аналіз ризиків дуже актуальне в процесі кожного підприємства.

Будівельна галузь, реалізуючи проект, як і інші учасники проекту, пов’язана із виникненням ризиків. Напрямки їх виникнення можуть бути як з боку інвесторів, проектантів, підрядників, так і з боку постачальників, спеціалізованих субпідрядних організацій та інших. Найбільшому ризику підлягає інвестор-замовник, який ризикує і в процесі реалізації проекту не тільки в питаннях за свою діяльність, а і за діяльність інших учасників. Ризик, як економічна категорія породжується невизначеністю майбутньої економічної й фінансової ситуації, спричиненої, в тому числі, технічними, соціально-економічними і політичними умовами.

Таким чином, ризик – це наслідок можливого наступу якого-небудь несприятливого або сприятливого явища, яке в свою чергу проявляється із-за невизначеності.

Під невизначеністю треба розуміти неповноту або неточність інформації про умови, пов’язані з виконанням окремих планових рішень, за якими можуть бути окреслені втрати або у деяких випадках додаткові вигоди.

Для інвестиційних проектів невизначеність – це можливість різних сценаріїв реалізації проекту, яка виникає із-за неповноти або неточності інформації про умови реалізації інвестиційного проекту.

До основних причин невизначеності параметрів проекту відносяться:

- неповнота або неточність проектної інформації про склад, ознаках, взаємний вплив і динаміку найбільш суттєвих технічних, технологічних або економічних параметрів проекту;

- помилки в прогнозі параметрів проекту, які пов’язані з необґрунтованою екстраполяцією попередніх тенденцій на майбутнє;

- помилки в розрахунках параметрів проекту, обумовлених спрощенням при формуванні моделей складних технічних або організаційно-економічних систем;

- виробничо-технологічний ризик (ризик аварій, відмова роботи і поломка обладнання);

- неповнота або неточність інформації про фінансове положення і ділову репутацію підприємств учасників проекту (невиплата, банкротство, зрив договірних зобов’язань);

- невизнаність природно - кліматичних умов, можливість стихійного лиха;

- невизнаність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у державі, регіоні;

- ризик, пов'язаний з нестабільністю економічного законодавства і поточної економічної ситуації, умов інвестування і використання прибутку.

Із цього виходить, що під ризиком інвестиційного проекту треба розуміти вірогідність виникнення несприятливої події (сценарію), а саме вірогідність втрати інвестованого капіталу (частини капіталу) або недоотримання допустимого доходу інвестиційного проекту.

Ці фактори невизначеності характерні для будь-яких інвестиційних проектів. Невизначеність пов’язана не тільки з неточним видінням майбутнього, а і з тим, що параметри, які відносять до теперішнього і минулому, неповні, неточні і на момент включення їх в проектні матеріали ще не виміряні.

Для забезпечення можливостей повного охоплення ризиків у господарській діяльності та практиці, полегшення оцінки та забезпечення ефективності підбору заходів до мінімізації ризику, здійснюється його класифікація. Розрізняють наступні види ризику проекту згідно з класифікованими ознаками:

- по відношенню до проекту як до замкнутої системи: внутрішні і зовнішні;

- за рівнем виникнення: фірмовий (мікрорівень), галузевий, міжгалузевий, регіональний, державний, глобальний;

- за сферою походження: соціально-політичний, адміністративно-законодавчий, виробничий, комерційний, фінансовий, природно-екологічний, демографічний, геополітичний;

- в залежності від причин виникнення: ризики, пов’язані з невизначеністю майбутнього; пов’язані з нестачею інформації; пов’язані із суб’єктивним впливом;

- за ступенем обґрунтованості прийнятого ризику: обґрунтований, частково обґрунтований, авангардний;

- за ступенем системності: системний (систематичний), несистематичний (унікальний – носить разовий характер);

- у відповідності до допустимих меж: допустимий, критичний, катастрофічний;

- за адекватністю часу прийняття рішення: попереджувальний, поточний, запізнілий;

- в залежності від кількості осіб, що приймають рішення: індивідуальний, колективний;

- за характером дії: динамічний – це ризик непередбачених витрат, які може нести підприємство протягом деякого періоду часу; статистичний - це ризик можливих втрат, які несе підприємство за короткий період часу;

- в залежності від можливого результату: чистий, спекулятивний;

- по ступені шкоди: часткові, допустимі, критичні, катастрофічні.

Найбільш розповсюдженими видами ризиків є зовнішні і внутрішні, які відносять по класифікованим ознакам не тільки до ознаки «по відношенню до проекту як до замкнутої системи», а і до усіх інших вище перелічених ознак.

До зовнішніх ризиків відносяться: природно-натуральні (ризики стихійного лиха і екологічні ризики); загальноекономічні (ризик зміни економічної ситуації, ризик несприятливої коньюктури ринку, ризик підсилення конкуренції і галузевий ризик); політичний (ризик націоналізації і експропріації, ризик трансферту, ризик розриву контракту, ризик військових дій і громадський безлад); фінансові ризики, пов’язані з покупною спроможністю грошей (інфляційні і дефляційні ризики, валютні, ліквідності, ризик зміни загальноринкової ставки проценту).

До внутрішніх ризиків відносяться: виробничі (ризики зниження продуктивності праці, витрат робочого часу, перевитрату чи відсутності необхідних матеріалів); технічні (ризики при впровадженні нових технологій та інноваційні ризики, ризики витрат при негативних результатах НИОКР, ризики втрат в результаті збоїв і поломки обладнання); комерційні (ризики пов’язані з реалізацією продукції на ринку, транспортні ризики, ризик, пов'язаний з прийманням продукції споживачем, ризик, пов'язаний з платоспроможністю споживача); інвестиційний (ризик втраченої вигоди, процентний ризик, кредитний, біржовий, селективний та банкрутства).