5.4. Основні відмінності стрілочних графіків (адм) та графіків передування (рдм). Порядок їх побудови.

При визначенні принципів будування сітьових графіків визначено, що вони будуються зліва направо графічним зображенням проектних робіт та означених зв’язків між ними. Залежно від способу зображення їх розрізняють на: - стрілчасті та графіки передування.

Для перших характерне є зображення роботи у вигляді стрілки (звідси і пішла назва цього графіку), а логічні зв’язки між роботами встановлюються так званими подіями, що свідчать про початок і закінчення тієї чи іншої роботи. [3]

Наприклад, по тому чи іншому об’єкту виконується п’ять робіт – A,B,C,D,E, причому проект починається з незалежних паралельних робіт A і B, а робота C і D здійснюється після робіт відповідно A і B, а Е після C і D. Тоді стрілчатий графік буде мати вигляд:

А

С

1

Е

0 3 4

2 В д

Рис. 5.4. Стрілчатий графік

Як ми бачимо з рисунку 5.4., подія свідчить про те, що розпочалися роботи A і B, тобто вони є паралельними, подія свідчить, що робота А закінчилася, а робота С розпочалася, тобто робота С виконується послідовно після роботи А, і так далі.

0

1

Графіки передування одержали свій розвиток із широким застосування програмного забезпечення і сьогодні потіснили стрілчаті графіки. У них, на відміну від попередніх, роботи подано у вигляді прямокутників, а стрілками позначаються логічні зв’язки. Для наведеного вище прикладу графік передування матиме такий вигляд (рис. 5.5.) [3].

Рис. 5.5. Графік передування

Для більшої наочності зобразимо цей графік у вигляді прямокутників, які утримують основні розрахункові параметри графіку з обрахунком логічних зв’язків. Тоді графік (рис. 5.5) прийме наступний вигляд (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Сітковий графік організації робіт

Розміщення параметрів графіку у прямокутників може бути різним. Для даного прикладу «ключ» наступний (рис. 5.7.):

Ранній початок Тi-jр-н	Тривалість роботи Тi-j	Раннє завершення Тi-jр-о
	Код i-j і назва роботи
Пізній початок Тi-jп-н	Запас часу «3»	Пізнє завершення Тi-jп-о

Рис. 5.7. Розміщення параметрів сіткового графіку («ключ»)

На відміну від стрілчатих графіків графіки передування мають наступні переваги:

- більш природним є зображення роботи;

- їх легше створювати, оскільки спочатку можна зобразити всі прямокутники-роботи, а потім означити логічні зв’язки між ними;

- вони уможливлюють урахування частково паралельного виконання робіт та інше. [3]

Ці обидва вид графіків використовуються у сучасному програмному забезпеченні в кожній галузі, в тому числі і в будівництві. Їх побудова, порядок і обчислення здійснюється у декілька кроків.

На першому кроці визначається перелік робіт і послідовність їх виконання тобто топологія робіт. Сам перелік робіт проекту, не дає даних послідовності їх виконання, тому логічні зв’язки повинен встановити сам менеджер проекту з занесенням їх в наступну таблицю 5.1.

Таблиця 5.1

Характеристика робіт з визначенням їх послідовності і топології

Код робіт i-j	Найменування робіт	Безпосередньо попередня робота n,i	Тривалість Тi-j, дн.	Трудомісткість Q (чол. дн)

На другому кроці будується сітковий графік з обрахуванням визначеної топології робіт і з установленням логічних зв’язків і визначенням переліку розрахункових параметрів графіку. До розрахункових параметрів сіткового графіку відносяться:

- i-j – код даної роботи;

- і – код начальної події даної роботи;

- j – код кінцевої події даної роботи;

- h-i – код робіт, які попередні даній роботі;

- h – код робіт, які попередні начальній події даній роботі;

- i-k – код робіт наступних за кінцевою подією даної роботи;

- k – код подій наступних кінцевій події даної роботи;

- L – шлях;

- L_kp – критичний шлях;

- tL – тривалість шляху;

- T_LKP – тривалість критичного шляху і критичний термін;

- t_i-j – тривалість роботи;

- Т_i-j^р-н – ранній початок роботи;

- Т_i-j^р-о – раннє закінчення роботи;

- T^p_i – ранній термін завершення події і;

- Т_i-j^п-н – пізній початок роботи i-j;

- Т_i-j^п-о – пізнє закінчення роботи i- j;

- Tⁿ_i – пізній термін завершення події j;

- R^o_i-j – загальний (повний) резерв часу роботи i- j;

- Rⁿ_i-j – частковий (вільний) резерв часу роботи i- j.

Загальна схема кодування робіт і подій показана на рис. 5.6.

Попередня робота Розглядаєма робота Наступна робота

h

i

g

k

(h,i) (i,j) (j,k)

Попередня подія (h) Наступна подія (к)

Рис. 5.6. Загальна схема кодування робіт і подій

Третім кроком визначаємо тривалість робіт які заносимо в таблицю 5.1. Тривалість робіт по кожному виду робіт визначається в залежності досягнутої на підприємстві виробки робіт або її продуктивності.

Четвертим кроком визначаємо ранні терміни початку і завершення робіт по проекту за формулами:

Т_i-j^р-н = max (Т_i-j^р-о) (5.5)

Т_i-j^р-о = Т_i-j^р-н + Т_i-j (5.6)

На п’ятому кроці визначаємо різні терміни початку і завершення робіт по формулам:

Т_i-j^п-о = min (Т_jk^п-н) (5.7)

Т_i-j^п-н = Т_i-j^п-о + Т_i-j (5.8)

Шостим кроком визначаємо критичний шлях, який не має резерв часу, а також запаси часу по іншим роботам.

R^o_i-j = Т_i-j^п-н - Т_i-j^р-н = Т_i-j^п-о - Т_i-j^р-о (5.9)

Rⁿ_i-j = Т_iк^рн - Т_ij^ро (5.10)

Розрахунок сіткових графіків виконується різними методами. Найбільш поширеними є табличний метод, метод по потенціалам подій, розрахунок безпосередньо на самому графіку, за допомогою на ЭВМ та інші.