Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хімія.doc
Скачиваний:
639
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
18.8 Mб
Скачать

Сполуки двОвалентного Феруму

  • Гідроксид Феруму (II) Fe(oн)2

Одержання

Утворюється при дії розчинів лугів на солі Fe (II) без доступу повітря:

FeCl2 + 2KOH 2KCl + Fе(OH)2

Хімічні

властивості

Fe(OH)2 - слабка основа,

1) розчиняється в сильних кислотах: Fe(OH)2 + H2SO4 FeSO4 + 2H2O

Fe(OH)2 + 2H+  Fe2+ + 2H2O

2) При прожарюванні Fe(OH)2 без доступу повітря утворюється оксид феруму (II) FeO:

 Fe(OH)2 t°FeO + H2O

3) У присутності кисню повітря білий осад Fe(OH)2, окиснюється і утворюючи гідроксид феруму (III) Fe(OH)3 бурого кольору:

4Fe(OH)2 + O2 + 2H2O  4Fe(OH)3

Сполуки заліза (II) мають відновними властивості, вони легко перетворюються на сполуки заліза (III) під дією окисників:

10FeSO4 + 2KMnO4 + 8H2SO4  5Fe2(SO4)3 + K2SO4 + 2MnSO4 + 8H2O

6FeSO4 + 2HNO3 + 3H2SO4  3Fe2(SO4)3 + 2NO + 4H2O

Сполуки заліза схильні до комплексоутворення

(координаційне число=6):

FeCl2 + 6NH3  [Fe(NH3)6]Cl2

Fe(CN)2 + 4KCN K4[Fe(CN)6]

K4[Fe(CN)6] Гексаціаноферрат (ІІ) калію (жовта кров'яна сіль)

 Якісна реакція для виявлення йонів Fe2+

При дії гексаціаноферату (III) калію K3[Fe(CN)6] (червоної кров'яної солі) на розчини солей двовалентного феруму утворюється синій осад (турнбулева синь):

3FeSO4 + 2K3[Fe(CN)6] Fe3[Fe(CN)6]2 + 3K2SO4

3Fe2+ + 3SO42- +6K+ + 2[Fe(CN)6]3- Fe3[Fe(CN)6]2 + 6K+ + 3SO42-

3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3- Fe3[Fe(CN)6]2

Сполуки трЬОхвалентного Феруму

  • Оксид Феруму (iіi) Fe2o3

Одержання

Утворюється при спалюванні сульфідів Fe, наприклад, при випаленні піриту: 

4FeS2 + 11O2  2Fe2O3 + 8SO2 

або при прожарюванні солей Fe: 2FeSO4 t° Fe2O3 + SO2 + SO3

Хімічні

властивості

Оксид має слабкі амфотерні властивості

Fe2O3 + 6HCl –t° 2FeCl3 + 3H2O

Fe2O3 + 6H+t° 2Fe3+ + 3H2O

Fe2O3 + 2NaOH + 3H2O – t° 2Na[Fe(OH)4]

Fe2O3 + 2OH- + 3H2O  2[Fe(OH)4]-

  • Гідроксид феруму (iіi) Fe(oн)3

Одержання

Утворюється при дії розчинів лугів на солі тривалентного Fe: випадає у вигляді червоно-бурого осаду: 

Fe(NO3)3 + 3KOH Fe(OH)3 + 3KNO3

Fe3+ + 3OH- Fe(OH)3 

Хімічні властивості

Fe(OH)3 – більш слабка основа, ніж гідроксид Fe (II).

1) володіє слабо вираженої амфотерністю:

розчиняється в розведених кислотах

Fe(OH)3 + 3HCl  FeCl3 + 3H2O

Fe(OH)3 + 3H+  Fe3+ + 3H2O

і в концентрованих розчинах лугів:

Fe(OH)3 + NaOH  Na[Fe(OH)4]

Fe(OH)3 + OH-  [Fe(OH)4]-

2) Сполуки Fe (III) - слабкі ОКИСНИКИ, реагують з сильними відновниками:

2Fe+3Cl3 + H2S-2  S0 + 2Fe+2Cl2 + 2HCl

 Якісна реакція для виявлення йонів Fe3+

1) При дії гексаціаноферату (II) калію K4[Fe(CN)6] (жовтої кров'яної солі) на розчини солей тривалентного Fe утворюється:

4Fe+3Cl3 +3K4[Fe(CN)6]  Fe4+3[Fe(CN)6]3 + 12KCl синій осад

(берлінська блакить)

2) При додаванні до розчину, що містить іони Fe3+ роданіду калію або амонію з'являється інтенсивне криваво-червоне забарвлення роданіду феруму (III):

Fe+3Cl3 +3NH4CNS3NH4Cl + Fe+3(CNS)3 криваво-червоне забарвлення

Fe2+Cl2 +3NH4CNS 3NH4Cl + Fe+2(CNS)2 безбарвний