- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
С.М.ВАСИЛЮК М.Д.ВАСИЛЮК А.Г.ШЕВЧУК В.М.ФЕДОРЧЕНКО
АБДОМІНАЛЬНА ХІРУРГІЯ
ББК
Автори:
Василюк Сергій Михайлович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії № 1 Івано-Франківського національного медичного університету.
Василюк Михайло Дмитрович, доктор медичних наук, професор кафедри хірургії № 1 Івано-Франківськонго національного медичного університету, Заслужений діяч науки і техніки України.
Шевчук Анатолій Григорович, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету, Заслужений лікар України.
Федорченко Володимир Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії № 1 Івано-Франківського національного медичного університету.
Рецензенти:
Рекомендована до друку Вченою радою Івано-Франківського національного медичного унівеситету
Вона одинаково лікує знедолених і великих, бідних і багатих, а деколи бідних краще, ніж багатих. Вона натхненна тільки одним – полегшити і вилікувати. Вона добросовісна, вона намагається зробити найкраще, думаючи тільки про інтереси пацієнта. Вона ніколи не відчуває себе повністю задоволеною від того, що вона зробила. Вона забуває про свої потреби і страхи, щоб зробити краще. Вона завжди прагне до прогресу...
...будучи одночасно прекрасним мистецтвом і наукою, вона також є і ремеслом. Вона є призванням, оскільки вона гуманна і вимагає найперше любові до людини. Дехто може сказати, що вона – мистецтво рук, за основу якого взята техніка. Але її складність не можна обмежити тільки мистецтвом рук. Вона корисна тільки тоді, коли попередні моменти мали правильний напрямок. ЇЇ суть, з точки зору її змісту і характеру, складається з багатьох відповідальних рішень – і той хто не зможе моментально, в одну хвилину, прийняти тяжке рішення не повинен бути хірургом...
Рене Леріш, «Спогади про моє минуле життя»
Хірургічна творчість обов’язково складається з двох різних елементів: мистецтва рук і наукового мислення. Одне без іншого буде безплідним... Всі види ремесел вимагають особливих навичок, але в жодній галузі людської діяльності не поєднується стільки різних спеціальних властивостей, як у хірургії. Тут необхідні чіткість і швидкість пальців скрипаля і піаніста, точніть окоміру і зір мисливця, здатність розрізняти найменші кольори і відтінки, як у кращих художників, відчуття форми і гармонії тіла, як у талановитих скульпторів, ретельність вишивальниць шовком і бісером, майстерність крою, як у досвідчених закрійників і модельних кравців, а головне – вміння шити і в’язати вузли двома-трьома пальцями наосліп, на великій глибині, тобто проявляти властивості професійних фокусників і жонглерів.
...незвичайна складність черевної топографії і патології вимагає від абдомінального хірурга не тільки властивостей, знань і здібностей архітекторів та інженерів, сміливості і рішучості полководців, почуття відповідальності юристів і державних діячів, високої технічної майстерності орієнтування, бездоганної техніки шиття і крою і справжнього мистецтва при розгадуванні ребусів і китайських головоломок...
Сергій Юдін, «Роздуми хірурга»
ЗМІСТ
ЗМІСТ 4
СКОРОЧЕННЯ І ТЕРМІНИ 5
ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ 6
ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ 13
ОБТУРАЦІЙНА ЖОВТЯНИЦЯ 18
ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ 22
ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ 28
ШЛУНКОВО-КИШКОВА КРОВОТЕЧА 31
СТЕНОЗ ВИХОДУ З ШЛУНКУ 38
ПЕРФОРАЦІЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ВИРАЗКИ 41
МЕТОДИ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ВИРАЗЦІ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ 44
ГРИЖІ ЖИВОТА 46
ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ 54
ПЕРИТОНІТ 62
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ 71
ХІРУРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЛЕЗІНКИ ТА СИСТЕМИ КРОВІ 75
ЗАХВОРЮВАННЯ КИШЕЧНИКА 80
ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ 84
ХІРУРГІЧНА ПАТОЛОГІЯ І ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 89
ЛІТЕРАТУРА 92
Скорочення і терміни
Hb – гемоглобін
Ht – гематокрит
pC – протеїн С
pS – протеїн S
АКШ – аортокоронарне шунтування
АЛТ – аланінамінотрансфераза
АСК – ацетилсаліцилова кислота
АСТ – аспартатамінотрансфераза
АТ – артеріальний тиск
АТ III – антитромбін III
АФС – антифосфоліпідний синдром
АЧТЧ – активований частковий тромбопластиновий час
ВНС – вегетативна нервова система
ВСД – вегетосудинна дистонія
ГАТ – глутатіонамінотрансфераза
ГКН – гостра кишкова непрохідність
ГПД – гостра печінкова дисфункція
ГНД – гостра ниркова дисфункція
ДВЗ – дисеміноване внутрішньосудинне згортання
ДПК – дванадцятипала кишка
ЕГДФС – езофагогастродуоденоскопія
ЕДА – епідуральна анестезія
ЕДГ – епідуральна гематома
ЕКГ – електрокардіографія
ЕПСТ – едоскопічна папілосфінктеротомія
ЕРПХГ – ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія
ЖКХ – жовчнокам’яна хвороба
ІМТ – індекс маси тіла
ІХС – ішемічна хвороба серця
КТГ – комп’ютерна томографія
КФ – кава-фільтр
ЛХЕ – лапароскопічна холецистектомія
МНО – міжнародне нормалізоване число
МРТ – магнітно-резонансна томографія
НВК – неспецифічний виразковий коліт
НМГ – низькомолекулярні гепарини
НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати
НФГ – стандартизований нефракціонований гепарин
ОЦК – об’єм циркулюючої крові
ОЦП – об’єм циркулюючої плазми
ПДР – панкреатодуоденальна резекція
ПП – пілоропластика
ППК – післяопераційний парез кишечника
ПТФС – постромбофлебітичний синдром
ПЧ – протромбіновий час
ПХЕС – постхолецистектомічний синдром
РРС – ректороманоскопія
СДС – синдром діабетичної стопи
СЗП – свіжозаморожена плазма
СМА – спинномозкова анестезія
ССЗВ – синдром системної запальної відповіді
ТАП – тканинний активатор плазміногену
ТЕ – тромбоемболія
ТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії
ТЧ – тромбіновий час
УЗД – ультразвукове (сонографічне) дослідження
ФК – функціональний клас
ХВН – хронічна венозна недостатність
ХДА – холедоходуоденоанастомоз
ХЄА – холедохоєюноанастомоз
ЦВТ – центральний венозний тиск
ЦД – цукровий діабет
ЦНС – центральна нервова система
ЧСС – частота серцевих скорочень
ЧТКА – черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика
ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів
Гострий апендицит
Якою б не була у хворого клінічна картина і абдомінальні прояви, завжди думайте про ймовірний гострий апендицит.
Моше Шайн, «Здоровий глузд у невідкладній абдомінальній хірургії»
1. Гострий апендицит – це запалення червоподібного відростка. Захворювання є найчастішим у хірургічній практиці. Причини його виникнення повністю не встановлені. Існує багато теорій, які намагаються пояснити механізми розвитку гострого апендициту, однак всі вони є суперечливими. Певну роль відіграє аліментарний фактор – у країнах, де в раціоні переважає м’ясна їжа захворюваність на гострий апендицит вища, ніж у місцинах з вегетаріанським способом життя.
2. Анатомія і функція червоподібного відростка. Червоподібний відросток відходить від купола сліпої кишки, в місці, де з’єднуються три м’язових пучки товстого кишечника. Довжина його знаходиться в межах від 8 до 12 см, діаметр – 4-12 мм. Червоподібний паросток має брижу, в якій проходить апендикулярна артерія і нерви, які іннервують відросток. Розміщення апендикса в черевній порожнині індивідуальне. Умовно виділяють наступні типові положення: нисхідне (напрямок розміщення відростка вниз до середньої лінії); медіальне (апендикс розміщений до середньої лінії); тазове (верхівка відростка знаходиться в малому тазу); ретроцекальне (позаду сліпої кишки); заочеревинне. Положення відростка у черевній порожнині часто залежить від анатомічного розташування купола сліпої кишки. При високому розміщенні купола відросток може знаходитися в підпечінковому просторі, при рухомій сліпій кишці – в лівій здухвинній ділянці.
Функція червоподібного відростка полягає в забезпеченні синтезу імуноглобулінів та в основному В-лімфоцитів. Відросток багатий лімфоїдною тканиною, яка за будовою нагадує глоткові мигдалики.
|
Точки проекції апендикулярного відростка на передню черевну стінку: 1 – точка Мак Бурнея (знаходиться на межі зовнішньої і середньої третини умовно проведеної лінії між верхньо-передньою остю клубової кістки та пупком). 2 – точка Ланца (знаходиться на межі правої і середньої третини умовно проведеної лінії між верхньо-передніми остями клубових кісток). |
3. Класифікація. Клінічний діагноз (може змінюватися в процесі динамічного спостереження, обстеження хворого на дошпитальному етапі, в залежності від часу і стадії захворювання):
Апендикулярна колька (слабко виражений апендицит)
Простий (поверхневий) апендицит
Деструктивний апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний)
Ускладнений апендицит (апендикулярний інфільтрат, апендикулярний абсцес, міжкишковий абсцес, підпечінковий абсцес, тазовий абсцес, розлитий гнійний перитоніт, пілефлебіт, сепсис та ін.)
Патологоанатомічний діагноз встановлюється після виконання операції на підставі морфологічних змін в червоподібному відростку і доповнює клінічний діагноз: простий (катаральний); флегмонозний в тому числі апостематозний; гангренозний.