5. Клінічна картина гкн:

5.1. Біль. При странгуляційній ГКН – постійний біль, який підсилюється на висоті перистальтичного руху. При обтураційній ГКН – біль тільки на висоті перистальтики, в запущених випадках – постійний біль.

5.2. Блювання. При високій ГКН не приносить полегшення. При низькій ГКН – спочатку відсутнє. В блювотних масах шлунковий вміст, потім жовч, в запущених випадках – темна рідина з запахом калу (фекалоїдний вміст).

5.3. Затримка стільця і газів.

5.4. Загальний стан у більшості випадків тяжкий.

5.5. Положення в ліжку на спині або на боці (рідко). Хворий неспокійний під час нападу болю, його обличчя виражає страждання.

5.6. Температура тіла спочатку нормальна, потім знижується.

5.7. Пульс спочатку без змін, потім частішає, слабкого наповнення і напруження.

5.8. АТ знижується.

5.9. Язик спочатку вологий, вкритий сірим нальотом, потім сухий з брудним нальотом.

5.10. Живіт здутий, при вузлоутворенні – асиметричний.

6. Характерні для гкн симптоми.

6.1. Симптом Валя – при огляді живота видно контури роздутої петлі, або пальпується балоноподібно роздута петля кишки.

6.2. Симптом Склярова – "шум плеску" при легкому струшуванні черевної стінки.

6.3. Симптом Ківуля – при перкусії з одночасною аускультацією живота відмічається високий тимпаніт з металевим відтінком над переповненою газами і роздутою петлею кишки.

6.4. Симптом Спасокукотського – при аускультації чути "шум падаючої краплі".

6.5. Симптом Шланге – підсилення перистальтики при легкому струшуванні чи пальпації передньої черевної стінки.

6.6. Симптом "гробової тиші" – не прослуховується перистальтика.

6.7. Симптом Лотейсена – при аускультації не прослуховується перистальтика і вислуховуються дихальні шуми та серцеві тони (ознака перитоніту).

6.8. Симптом Мондора – ригідність передньої черевної стінки, яка нагадує консистенцію роздутого м'яча (ознака перитоніту).

6.9. Симптом Данса – асиметрія правої здухвинної ділянки при скруті сліпої кишки.

6.10. Симптом Байєра – асиметрія живота (“косий живіт") через шиноподібне роздуття сигмоподібної кишки.

6.11. Симптом Цеге-Мантейфеля – при проведенні сифонної клізми у пряму кишку вдається ввести тільки 300-500 мл води. Більший об’єм виливається повз наконечник клізми (ознака товстокишкової ГКН).

6.12. Симптом Грекова – атонія ануса.

6.13. Симптом лікарів Обухівської лікарні – балоноподібне роздуття порожньої ампули прямої кишки;

7. Лабораторні і інструментальні методи діагностики. Всі діагностичні заходи проводять паралельно з інфузійною терапією. Тривалість діагностики і підготовки хворого до операції при странгуляційній кишковій непрохідності не повинна перевищувати двох годин.

7.1. Загальний аналіз крові (еритроцитоз, лейкоцитоз, зсув формули вліво, високий Hb, Ht і ШОЕ)

7.2. Загальний аналіз сечі (олігурія → анурія, наявність білка, лейкоцитурія, циліндрурія)

7.3. Біохімічний аналіз крові (диспротеїнемія, зниження загального білка, зменшення вмісту СІ, К, Na, підвищення креатиніну, сечовини, азоту)

7.4. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини (чаші Клойберга та симптом автомобільної шини).