МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ,

МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ

ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ МЕТРОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів фармацевтичного факультету

Івано–Франківськ 2011

Заняття № 1

(практичне)

Тема: Основні поняття, предмет і завдання

математичної статистики

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, принципів і методів математичної статистики, які широко використовуються при проведенні математичної обробки результатів якісного і кількісного хімічного аналізу речовин, інтерпретації аналітичного експерименту.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні положення і завдання математичної статистики, галузі її ёвикористання, принципи та методи проведення математичної обробки експериментальних даних, основи теорії ймовірностей та основні поняття теорії множин.

Вміти: використовувати у практичній діяльності різні методи математичної обробки результатів аналітичного експерименту.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Предмет і завдання математичної статистики та галузі її використання.

2. Короткі історичні відомості про розвиток математики і математичної статистики.

3. Експериментальні дані, їх типи властивості та основні методи математичної обробки.

4. Основи теорії ймовірностей, її предмет і завдання. Використання теорії ймовірностей у математичній статистиці.

5. Поняття ймовірності, її види, дії над ймовірностями, методи їх розрахунку.

6. Елементи та основні поняття теорії множин.

Література

1. Дерффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.

2. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.

3. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1984. – 168 с.

Заняття № 2

(практичне)

Тема: Дисперсійний аналіз. Його критерії та завдання

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють основи дисперсійного аналізу, методики перевірки гіпотез про рівність двох дисперсій, про рівність декількох дисперсій, про рівність декількох середніх значень, які широко використовуються при обробці результатів хімічного аналізу.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні поняття дисперсійного аналізу, порядок проведення дисперсійного аналізу, переваги і недоліки критеріїв Фішера, Бартлета і Кохрена, приклади застосування критеріїв в аналітичній хімії, методи перевірки відтворюваності і збіжності результатів хімічного аналізу.

Вміти: проводити оцінку впливу різних факторів на результати аналітичного експерименту, порівнювати середні арифметичні значення вибіркових сукупностей, одержаних при різних контрольованих умовах проведення хімічного аналізу.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Основні поняття та використання дисперсійного аналізу.

2. F-розподіл. Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій. Критерій Фішера, його переваги та недоліки.

3. Приклади використання критерію Фішера для порівняння двох дисперсій в аналітичній хімії.

4. Перевірка гіпотези про рівність декількох дисперсій. Критерій Бартлета, його переваги та недоліки, особливості використання.

5. Критерій Кохрена, його переваги та недоліки.

6. Приклади використання критеріїв Бартлета та Кохрена в аналітичній хімії.

7. Гіпотеза про рівність декількох середніх значень, методи її перевірки. Критерій Стьюдента.

8. Використання порівняння середніх значень в аналітичній хімії.

9. Методи перевірки відтворюваності і збіжності результатів хімічного аналізу.

Література

1. Чарыков а.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. Пособие для вузов. – л.: Химия, 1984. – 168 с.

2. Дерффель к. Статистика в аналитической химии. – м.: Мир, 1994. – 268 с.

3. Прикладная статистика. Учебник. / а.И.Орлов. – м.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.

Заняття № 3

(практичне)

Тема: Кореляційний аналіз. Його застосування в хімічному аналізі

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів кореляційного аналізу, які використовуються для обробки та аналізу експериментальних даних, одержаних в результаті проведення аналітичного експерименту.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основи кореляційного аналізу, властивості коефіцієнта кореляції, коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, критерії перевірки гіпотези про значущість кореляційного зв’язку між ознаками.

Вміти: розраховувати коефіцієнт кореляції, проводити оцінку достовірності коефіцієнта кореляції.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Кореляційний аналіз, основні поняття, принципи та використання в аналітичній хімії.

2. Функціональний та статистичний взаємозв’язок між ознаками. Приклади та значення.

3. Поняття коваріації. Коефіцієнт кореляції, його властивості.

4. Лінійний зв’язок між ознаками, приведення зв’язку до лінійного.

5. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, його розрахунки.

6. Критерії перевірки гіпотези про значущість кореляційного зв’язку між ознаками.

7. Інтерпретація взаємозв’язку між ознаками за коефіцієнтом кореляції.

Література

1. Чарыков а.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. Пособие для вузов. – л.: Химия, 1984. – 168 с.

2. Дерффель к. Статистика в аналитической химии. – м.: Мир, 1994. – 268 с.

3. Прикладная статистика. Учебник. / а.И.Орлов. – м.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.

Заняття № 4

(практичне)

Тема: Теорія розпізнавання образів. Основи кластерного та

дискримінантного аналізу

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів теорії розпізнавання образів, основи кластерного та дискримінантного аналізу, що використовуються в аналітичній хімії.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основи теорії розпізнавання образів, порядок проведення кластерного аналізу, ізотонічне розбиття, ізоморфне розбиття, порядок проведення дискримінантного аналізу.

Вміти: проводити розбиття множини об’єктів на однорідні групи (кластери) за допомогою кластерного аналізу.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Теорія розпізнавання образів, її основні положення, завдання та використання в аналітичній хімії.

2. Поняття класифікації. Основні методи, які використовують для класифікації.

3. Кластерний аналіз, його принципи та використання.

4. Дискримінантний аналіз, його суть, основні положення та використання.

Література

1. Чарыков а.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. Пособие для вузов. – л.: Химия, 1984. – 168 с.

2. Дерффель к. Статистика в аналитической химии. – м.: Мир, 1994. – 268 с.

3. Прикладная статистика. Учебник. / а.И.Орлов. – м.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.

Заняття № 5

(практичне)

Тема: Основи регресійного аналізу. Регресійна модель, оцінка її похибок

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів регресійного аналізу, який широко використовується у хімічних дослідженнях.

Навчальні цілі заняття:

1. Знати: основи регресійного аналізу, принципи вибору регресійної моделі, рівняння регресії, метод найменших квадратів, методи порівняння двох лінійних рівнянь регресії.

2. Вміти: розраховувати параметри регресійної моделі.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Регресійний аналіз, його основні положення, принципи та використання в аналітичній хімії.

2. Поняття про математичне моделювання. Регресійна модель, вимоги до неї.

3. Види регресійних моделей, які використовуються в аналітичній хімії.

4. Емпірична лінія регресії. Рівняння регресії.

5. Метод найменших квадратів, його принципи та використання.

6. Методи порівняння двох лінійних рівнянь регресії.

Література