1. Чарыков а.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. Пособие для вузов. – л.: Химия, 1984. – 168 с.

2. Дерффель к. Статистика в аналитической химии. – м.: Мир, 1994. – 268 с.

3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.

6. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.

Заняття № 10

(практичне)

Тема: Класифікація систематичних похибок. Причини їх виникнення

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють основні методи перевірки результатів експерименту на наявність систематичної похибки та способи її усунення.

Навчальні цілі заняття:

Знати: класифікацію систематичних похибок, приклади та причини їх виникнення, систематичні похибки І, ІІ і ІІІ типів, релятивізацію та рандомізацію помилок хімічного аналізу.

Вміти: робити перевірку результатів експерименту на наявність систематичної похибки.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Поняття систематичної похибки, причини її виникнення.

2. Систематичні, випадкові похибки та промахи. Класифікація систематичних похибок.

3. Постійна та пропорційна систематичні похибки. Їх приклади та основні причини.

4. Систематична похибка І типу. Приклади та причини їх виникнення.

5. Систематичні похибки ІІ типу.

1. Інструментальна помилка.

2. Реактивна помилка і вимоги, що висуваються до чистоти реактивів.

3. Методичні помилки хімічного аналізу.

4. Індикаторна помилка.

5. Похибки еталонів і стандартів.

6. Помилки інтерпретації.

7. Систематична похибка ІІІ типу. Їх приклади.

8. Релятивізація та рандомізація помилок хімічного аналізу.

Література

1. Чарыков а.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. Пособие для вузов. – л.: Химия, 1984. – 168 с.

2. Дерффель к. Статистика в аналитической химии. – м.: Мир, 1994. – 268 с.

3. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

4. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

5. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.

6. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.

Заняття № 11

(практичне)

Тема: Математичні методи планування експерименту. Основні підходи до виконання та оптимізації експерименту

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють суть, задачі та основні ідеї методів математичного планування експерименту.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні завдання, принципи та переваги математичного планування експерименту; поняття про функцію відклику, поверхню відклику та лінії рівня; етапи оптимізації умов хімічного експерименту.

Вміти: формулювати проблеми, ставити основні питання та завдання, які повинен вирішити експеримент

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Поняття про експеримент та його мету і завдання.

2. Види експериментів. Основні стадії експерименту в аналітичній хімії, його схема. Основні підходи до виконання експерименту.

3. Фактори, їх суть та визначення. Основні групи факторів, вплив яких треба враховувати при проведенні хімічного експерименту.

4. Поняття про, його основні завдання та принципи, переваги.

5. Історичний огляд розвитку методів планування експерименту.

6. . Їх види та властивості.

7. Мета та завдання оптимізації експерименту. Параметри оптимізації..

Література