1. Чарыков а.К. Математическая обработка результатов химического анализа: Учеб. Пособие для вузов. – л.: Химия, 1984. – 168 с.

2. Дерффель к. Статистика в аналитической химии. – м.: Мир, 1994. – 268 с.

3. Прикладная статистика. Учебник. / а.И.Орлов. – м.: Издательство «Экзамен», 2004. – 656 с.

Заняття № 6

(практичне)

Тема: Основні поняття метрології та хемометрики. Їх завдання та методи

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і принципів метрології та хемометрики

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні положення і завдання хімічної метрології та хемометрики, вимоги законодавства України, що ставляться до організації, проведення, контролю та документування метрологічної діяльності, структуру та функції метрологічної служби України.

Вміти: трактувати значення і використання в хімічному аналізі методів метрології та хемометрики.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Предмет, завдання та методи метрології, її значення та використання в хімічному аналізі.

2. Історія та основні етапи розвитку метрології.

3. Історія виникнення хемометрики, її предмет, завдання та методи. Використання хемометрики в аналітичній хімії.

4. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Основні терміни та визначення, що використовуються в законі і сфери його дії.

5. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, його структура та функції. Державна метрологічна система.

6. Порядок розробки і затвердження нормативних документів із метрології.

7. Метрологічна служба України. Її структура та функції.

8. Державний метрологічний контроль і нагляд. Його мета, об’єкти, сфера використання та види.

9. Повірка засобів вимірювальної техніки.

10. Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Література

1. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

2. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

3. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.

4. Ушаков И.Е, Шишкин И.Ф. Прикладная метрология: Учеб. для вузов. Изд. 4-е. перераб. и доп. – СПб.: СЗТУ, 2002. – 116 с.

5. Шишкин И.Ф. Теоретическая метрология. – М.: Изд-во стандартов, 1991.

6. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.

Заняття № 7

(семінарське)

Тема: Основи теорії вимірювань. Класифікація вимірювань.

Засоби вимірювань, їх точність

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, принципів і методів теорії вимірювань, які широко використовуються при проведенні якісного і кількісного хімічного аналізу речовин, інтерпретації результатів аналітичного експерименту.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні положення теорії вимірювань, принципи та методи проведення вимірювань; одиниці вимірювань, еталони фізичних величин; засоби вимірювань, їх види та класи точності; особливості вимірювання хімічних величин.

Вміти: використовувати у практичній діяльності різні методи та засоби вимірювань.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Предмет та завдання теорії вимірювань, основні її закони.

2. Поняття про вимірювання. Види вимірювань.

3. Хімічний аналіз, як вимірювання.

4. Поняття про одиниці вимірювань та системи одиниць.

5. Еталони, їх види, функції та принципи використання. Еталони фізичних величин.

6. Засоби вимірювання, їх види та основні характеристики.

7. Поняття класу точності засобів вимірювання. Сфери використання засобів вимірювання різних класів точності.

Теми рефератів

1. Роль вимірювання в теорії пізнання і науково-технічному прогресі.

2. Основні структурні елементи процесу вимірювання та їх характеристика.

3. Види вимірювань.

4. Методи вимірювань.

5. Засоби вимірювань та їх характеристики.

6. Еталони фізичних величин.

7. Системи одиниць фізичних величин і їх розмірності.

8. Хімічний аналіз, як вимірювання.

Література

1. Кісіль І.С. Метрологія, точність і надійність засобів вимірювань. – “Факел” Івано-Франківськ, 2002. – 400 с.

2. Дворкин В.И. Метрология и обеспечение качества количественного химического анализа. – М.: Химия, 2001. – 263 с.

3. Сергеев А.Г. Метрология: Учебник. – М: Логос, 2005. – 272 с.

4. Ушаков И.Е, Шишкин И.Ф. Прикладная метрология: Учеб. для вузов. Изд. 4-е. перераб. и доп. – СПб.: СЗТУ, 2002. – 116 с.

5. Шишкин И.Ф. Теоретическая метрология. – М.: Изд-во стандартов, 1991.

6. Грановский В.К., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л. :Энергоатомиздат, 1990.

Заняття № 8

(практичне)

Тема: Метрологічна специфіка кількісного хімічного аналізу. Абсолютні та відносні методи аналізу

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють метрологічні аспекти хімічного аналізу, джерела похибок вимірювань, класифікації похибок, типи зв’язку між величиною, що вимірюється, і її похибкою.

Навчальні цілі заняття:

Знати: основні поняття хімічної метрології: похибка, відтворюваність, правильність, точність, чутливість, селективність. Особливості побудови та використання градуювальних графіків. Методи визначення коефіцієнта інструментальної чутливості і його зв’язок із точністю аналізу.

Вміти: будувати та користуватися градуювальними графіками.

Виховні цілі заняття: виховувати навички культури поведінки, почуття відповідальності, дбайливого ставлення до суспільного майна.

Основні питання теми заняття

1. Поняття похибки вимірювань, основні причини їх виникнення. Види похибок.

2. Відтворюваність результатів хімічного аналізу. Суть поняття та значення.

3. Точність результатів хімічного дослідження. Їх розрахунок та вимоги, що до них ставляться.

4. Чутливість, її значення та методи оцінки.

5. Селективність і специфічність. Показники, що характеризують селективність, методи їх розрахунку.

6. Градуювальні графіки, їх побудова, використання та вимоги, що до них ставляться.

7. Поняття про коефіцієнт інструментальної чутливості, методи його визначення та зв’язок із точністю аналізу.

Література