- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
4.1. Основні етапи операції:
4.1.1. мобілізація великої і малої кривини шлунка
4.1.2. видалення частини шлунка
4.1.2. відновлення прохідності травної трубки
4.2. Резекція за Більрот-I (1881 р.), при якій анастомоз накладають між нерезекованою частиною шлунка і куксою дванадцятипалої кишки "кінець в кінець". На сьогодні нараховують більше 35 модифікацій цієї операції.
4.3. Резекція за Більрот-II (1885 р.), яка при виконанні третього етапу включає закриття кукси дванадцятипалої кишки і утворення анастомозу між проксимальною куксою шлунка і петлею худої кишки способом "кінець в бік". Є більше 40 модифікацій.
4.4. Ранні ускладнення резекції шлунку.
4.4.1. кровотеча з лінії швів чи у вільну черевну порожнину;
4.4.2. неспроможність кукси ДПК;
4.4.3. перитоніт;
4.4.4. післяопераційний панкреатит
4.5. Пізні ускладнення резекції шлунку.
4.5.1. демпінг-синдром. Причина: втрата резервуарної функції шлунка, регулюючої функції воротаря, виключення ДПК, порушення інервації ДПК. Виникає приступ слабкості через 15-20 хвилин після прийому їжі, сонливість, головокружіння. Лікування: в тяжких випадках – реконструктивна операція, метою якої є сповільнення скидування їжі з шлунку. В легких випадках – лікування у гастроентеролога.
4.5.2. пептична виразка гастроентероанастомозу. Причини: надто економна резекція (менше 2/3 шлунка), залишення частини пілоричного відділу, гормоноактивні пухлини (синдром Золлінгер-Еліссона). Клініка виразкової хвороби. Лікування – ререзекція. Консервативна терапія малоефективна.
4.5.3. синдром привідної петлі – порушення евакуації з привідної петлі і підвищення у ній тиску. Характерними ознаками є біль в правому підребер’ї, блювання жовчю, еластичний утвір у епігастрії, який зникає після блювання. Лікування консервативне і оперативне.
4.5.4. синдром малого шлунка – основною скаргою є відчуття переповнення після вживаня невеликої кількості їжі. Лікування у більшості випадків не потребує – поступово необхідний розмір шлунку відновлюється. .
4.5.5. анастомозит – клінічна картина стенозу виходу з шлунку. Консервативна терапія малоефективна.
4.5.6. Пострезекційна анемія
5. Ваготомія – пересікання стовбуру чи гілочок блукаючого нерва, що дозволяє знизити шлункову секрецію. Операція виконується щораз рідше, через велику кількість побічних ефектів. Рецидив виразки у 8-11 % випадків, причому суб’єктивно хворий почуває себе задовільно при активній виразці. На фармацевтичному ринку є препарати (блокатори протонної помпи, гістамінових рецепторів), які дозволяють знизити шлункову секрецію на певний час і більш керовано – «хімічна ваготомія».
5.1. Стовбурова ваготомія – пересічення стовбурів блукаючих нервів, які проходять поряд із стравоходом.
5.2. Селективна ваготомія – пересічення всіх шлункових гілок переднього і заднього стовбурів блукаючих нервів з одночасним збереженням важливих в функціональному відношенні гілок, які йдуть до печінки і черевного сплетення. Операція забезпечує ізольовану денервацію шлунка і збереження вісцеральних гілок блукаючих нервів до інших органів (кишечника, підшлункової залози, жовчновивідних шляхів), що знижує ризик функціональних розладів інших органів, які інервує блукаючий нерв.
5.3. Селективна проксимальна ваготомія – метод часткової денервації шлунка в межах тіла і фундальної частини, тобто тих відділів, слизова оболонка яких містить кислотопродукувальні клітини. Інервація антрального відділу шлунка при цьому не порушується, що забезпечує збереження його моторної функції. Цей вид ваготомії частіше комбінується з дренуючими операціями.
5.4. Ускладнення ваготомії: порушення моторики жовчного міхура і жовчновивідних шляхів, діарея, функціональні розлади підшлункової залози, демпінг-синдром.
6. Пілоропластика – операція, яка полягає в розширенні каналу пілоруса, шляхом його реконструкції.
6.1. Пілоропластика за Гейнеке-Мікуличем частіше виконується при виразці передньої стінки ДПК (перфоративній чи стенозувальній виразці). Профузні кровоточиві виразки передньої стінки ДПК зустрічаються досить рідко.
6.2. Пілоропластика за Фіеєм. Цей спосіб показаний при рубцевому стенозі виразкового генезу та при супутніх ускладненнях дуоденальної виразки, де пілоропластика за Гейнеке-Мікуличем не може забезпечити адекватного дренування шлунка. При виконанні ПП за Фінеєм формується більш широкий вихід з шлунка. В той же час, технічно вона може бути виконана тільки за умови проведення мобілізації нисхідного відділу ДПК і співставлення її стінки з пілоричним відділом шлунка.
7. Гастродуоденоанастомоз за Жабулео – бічний анастомоз між шлунком і ДПК. Як дренуюча операція при стенозі, в ряді випадків, має переваги над ПП. Це з'єднання технічно більш легше виконати при різко вираженому рубцевому процесі, який охоплює початкову частину ДПК, оскільки операція виконується не на рубцево змінених тканинах і немає необхідності виконувати які небудь маніпуляції в пілородуоденальній зоні.
8. Гастроентероанастомоз попереду обвідної кишки з ентероентероанастомозом за Брауном. Операцію виконують при рубцевому звуженні вихідного відділу шлунка у виснажених хворих, або коли технічно неможливо виконати жодну з наведених вище операцій. Передній гастроентероанастомоз з ентероентероанастомозом за Брауном з розміщенням з'єднання недалеко від пілоруса має найбільше патофізіологічне обгрунтуванння. Однак ця операція, в порівнянні з ПП, не забезпечує адекватного дренування шлунка. Порушення моторної функції шлунка при цій операції є причиною вираженого шлункового стазу, який призводить до підвищення шлункової секреції і наступного розвитку пептичної виразки.