- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
8.1. Класифікація парапроктитів.
8.1.1. За етіологічним чинником: неспецифічний (банальний), специфічний і посттравматичний.
8.1.2. За перебігом запального процесу: гострий, хронічний, хронічний рецидивуючий
8.1.3. За локалізацією: підшкірний, підслизовий, сіднично-прямокишковий, тазово-прямокишковий, позадупрямокишковий.
8.1.4. За розміщенням внутрішнього отвору: передній, задньо-боковий, підковоподібний.
8.1.5. За відношенням норичного ходу до волокон сфінктера: інтрасфінктерний, трансфінктерний, екстрасфінктерний.
8.2. Підшкірний гострий парапроктит – найчастіше (50 % хворих). Біль в промежині швидко наростає, температура тіла 38-39 °С, ознаби, затримка стільця, дизуричні явища. При огляді – припухлість округлої чи овальної форми, шкіра набрякла, гіперемована. В центрі може визначатися флюктуація. Інфільтрат не піднімається вище гребінцевої лінії.
8.3. Підслизовий парапроктит – при пальцевому дослідженні прямої кишки до прориву гнояка відмічається округле чи овальне утворення тугоеластичної консистенції, болюче, яке локалізується вище гребінцевої лінії і виступає у просвіт кишки.
8.4. Сіднично-прямокишковий парапроктит проявляється симптомами інтоксикації, підвищенням температури тіла до 38-39 °С. Повна клінічна картина проявляється через 4-7 днів після появи перших симптомів.Тупий біль в ділянці прямої кишки, дифузний набряк і згладженість сідничної складки. Пальпаторно в зоні ураження з боку промежини і при дослідженні прямої кишки визначається болючий інфільтрат. Може спостерігатися двобічне ураження.
8.5. Тазово-прямокишковий парапроктит. Початок поступовий до появи загальних симптомів інтоксикації. Тільки через кілька днів підсилення болю при дефекації, тенезми, ірадіації болю в органи тазу. При іригографії відмічається зміщення прямої кишки. Ця форма досить складна для діагностики.
8.6. Анаеробний парапроктит. Розрізняють клостридіальний і неклостридіальний (бактеріоїдний). Клостридіальні найбільш важкі, уражаються всі три поверхи клітковини тазу. У хворих спостерігається зниження АТ, тахікардія. Уражена зона часто ціанотична, з’являються міхурці із серозним ексудантом. Пальпаторно: болючість, набряк тканини, крепітація, специфічний смердючий запах («прілого сіна») від рани та гною.
8.7. Лікування оперативне – розкриття гнійника і його дренування та ліквідація внутрішнього отвору, який з’єднує порожнину гнійника з прямою кишкою. В післяопераційному періоді – детоксикаційна, антибіотико-, вітамінотерапія, анальгетики, місцеве промивання рани антисептичними розчинами. Розріз залежить від форми парапроктиту: при підшкірному і підслизовому – гнояк розсікається радіальним розрізом на промежині; при сіднично-прямокишковому – овальний розріз на промежині із висіченням м’яких тканин; при тазово-прямокишковому – m. levator ani розсікають повздовжньо, при позадупрямокишковому – півовальний розріз під куприком.
9. Хронічні нориці прямої кишки (хронічний парапроктит). Найчастіша причина виникнення – гострий парапроктит. В залежності від відношення до просвіту прямої кишки нориці поділяють на: внутрішні і зовнішні, інтрасфінктерні, транссфінктерні, екстрасфінктерні, прості, прямолінійні, складні, гільчасті, підковоподібні.
9.1. Клінічна картина. Хворі скаржаться на виділення гною, свербіж, виділення калу і газів через норицю. Нориці періодично можуть спонтанно закриватися на деякий час. Потім утворений гнійник проривається або на шкіру, або у просвіт анального каналу. Для уточнення діагнозу: РРС, доповнена фістулографією з розчином синьки. Необхідно виключити діагноз раку, сифілісу, СНІД.
9.2. Лікування. При інтрасфінктерних і часткових норицях – операція Габріеля (висічення трикутника шкіри і вхідного отвору). При трансфінктерних – висікання нориці в просвіт прямої кишки з ушиванням глибоких шарів рани, можна дозовану сфінктеротомію. При екстрасфінктерних – висікання нориці або лігатурний метод лікування (Гіпократа).
10. Випадіння прямої кишки. Причинами є геморой, проктит, закрепи, пологи з розривом промежини, запальні зміни слизової, дистрофічні зміни в нервово-м’язовому апараті прямої кишки.