- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
12.2. Покази до апендектомії:
12.2.1. Правило Коупа – сильний біль у животі триває більше 6 годин.
12.2.2. Встановлений діагноз гострого апендициту.
12.2.3. Неможливо виключити діагноз гострого апендициту.
12.2.4. Перитоніт апендикулярного ґенезу.
12.2.5. Апендикулярний абсцес.
12.2.6. Пухкий апендикулярний інфільтрат при нетривалому перебігу захворювання.
12.2.7. Хронічний апендицит.
12.2.8. Проведений типовий доступ для апендектомії при відсутності якої-небудь явної патології у черевній порожнині.
12.2.9. Неможливість виключити запалення апендикса при інших патологічних станах.
12.3. Кваліфікована медична допомога полягає в виконанні ургентної (впродовж 2 годин з моменту встановлення діагнозу) операції – апендектомії. Операційний доступ – Волковича-Д’яконова або Мак Бурнея. У дітей застосовують параректальний доступ через точку Ланца. Лапароскопічна апендектомія виконується через три точки доступу – над пупком, посередині між пупком і лоном та у точці Мак-Бурнея. У післяопераційному періоді – знеболювальні, антибіотики, інфузійна терапія, профілактика тромботичних ускладнень, корекція супутньої патології.
13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
13.1. Перфоративна виразка шлунку чи ДПК. В правій здухвинній ділянці на фоні гіпермемії сліпої кишки і червоподібного відростка знаходять значну кількість мутного випоту (часто з шматочками їжі). В сумнівних випадках визначають лакмусовим папірцем рН випоту або проводять пробу з йодом – проба Неймарка. Тактика: верхньо-серединна лапаротомія з ушиванням перфоративного виразкового отвору чи ПП. Доступ за Волковичем-Д’яконовим-Мак Бурнеєм використовують як контрапертуру для дренування черевної порожнини.
13.2. Гострий холецистит. В правій здухвинній ділянці виявляють жовтуватий випіт (деколи з пластівцями фібрину) і практично незмінений червоподібний відросток. Тактика: якщо доступ був лапароскопічним – лапароскопічна холецистектомія. В іншому випадку – верхньо-серединна лапаротомія та холецистектомія. Через розріз у правій здухвинній ділянці встановлюють дренажі у порожнину малого тазу.
13.3. Хвороба Крона (термінальний ілеїт). Невелика кількість випоту у правій здухвинній ділянці на фоні виражених запальних змін в сліпій кишці і червоподібному паростку. Тактика: якщо можливо, апендектомію не виконувати. Ілеоцекальне запалення при хворобі Крона добре регресує під впливом консервативної терапії. Однак, часто хірурги не ризикують залишати змінений апендикс у черевній порожнині. В такому випадку після апендектомії у брижу кишки вводять 100 мл 0,25 % розчину новокаїну і обов’язково дренують порожнину малого тазу гумовим випускником і трубчастим силіконовим дренажем. У післяопераційному періоді – консервативна терапія хвороби Крона.
13.4. Запалення дивертикула Меккеля. В правій здухвинній ділянці знаходять запальний ексудат і катарально змінений апендикс. Вираженість клінічної картини гострого апендициту не відповідає вираженості морфологічних змін з боку апендикулярного відростка. Тактика: ревізія до 80 см термінального відділу клубової кишки. Запалений дивертикул виявляється як рудимент стінки тонкої кишки, часто зв’язаний з пупковим кільцем сполучнотканинним тяжем. Проводять секторальну клиноподібну резекцію стінки кишки з запаленим дивертикулом.
13.5. Позаматкова вагітність, розрив кісти яєчника. В порожнині малого тазу виявляють значну кількість темної крові. Червоподібний відросток часто має морфологічні ознаки катарального запалення. Тактика: в більшості випадків розріз Волковича-Д’яконова-Мак Бурнея необхідно розширювати донизу. Об’єм операції необхідно узгодити з гінекологом. Апендектомію краще не виконувати – високий ризик розвитку тазового абсцесу. Якщо ж все таки приймається рішення про видалення червоподібного паростка – обов’язково широко дренувати порожнину малого тазу і призначити антибіотикотерапію у післяопераційному періоді.
13.6. Гінекологічний пельвіоперитоніт. У порожнині малого тазу на фоні вторинно зміненого червоподібного відростка виявляється велика кількість білого густого гною без запаху. Тактика: якщо доступ лапароскопічний – евакуювати гній, встановити в малий таз трубчасті дренажі через праву і ліву здухвинні ділянки. Якщо доступ через праву здухвинну ділянку – евакуювати гній, встановити в порожнину малого тазу гумовий випускник і трубчастий силіконовий дренаж. Апендектомію краще не виконувати. Гній забирається на бактеріологічне дослідження. У післяопераційному періоді обов’язково антибіотики широкого спектру дії (цефалоспорини або фторхінолони).
13.7 При операції хворих на черевний тиф. У продромальному періоді, коли біль в правій здухвинній ділянці спричинений пакетом збільшених лімфовузлів (симптом Падалка) виконують апендектомію з наступним курсом протитифозної терапії. При наявності перфорації черевнотифозних виразок: одиноку ушивають, декілька виразок, якщо вони на віддалі 60 см від ілеоцекального кута - резикують. Інколи з метою декомпресії кишечника за допомогою товстого зонда формують цекостому.
13.8. Відсутність жодних патологічних змін у черевній порожнині. Часто виникає ситуація, коли на фоні яскраво виражених клінічних ознак гострого апендициту під час виконання апендектомії виявляється незмінений або злегка ін’єкований апендикулярний паросток. Насамперед потрібно провести ретельну ревізію термінального відділу тонкого кишечника і оцінити випіт в малому тазу (в першу чергу, на наявність крові або нетипових домішок). Якщо патології в черевній порожнині не виявлено, операцію слід закінчити апендектомією. Обґрунтуванням цього є ряд причин: макроскопічно запальні зміни відростка часто не відповідають гістологічним змінам; більшість людей у подальшому не можуть чітко вказати чи проводилася їм апендектомія, а типовий рубець передньої черевної стінки часто буде вводити хірургів в оману.
13.9. Сторонні тіла у відростку. Як правило, це калові конкременти, однак описані випадки, коли в апендиксі були голки, сірники, насіння соняшника, аскариди та ін. Найбільші інтраопераційні труднощі виникають, коли частина стороннього тіла знаходиться у просвіті відростка, а частина – у просвіті сліпої кишки. Проштовхувати його у сліпу кишку не можна. Краще перетиснути відросток коло основи разом із стороннім тілом. Потім відсікти апендикс, захопити стороннє тіло іншим затискачем, злегка розслабити затискач коло основи і видалити сторонє тіло.