Контрольні питання

1. Які сполуки називаються альдегідами?

2. Яка електронна будова карбонільної групи?

3. Які хімічні властивості характерні для альдегідів і кетонів?

4. Довести, що наявність альдегідної групи зумовлює хімічну активність ацетальдегіду.

5. Які продукти утворюються в результаті реакції оксидації та відновлення?

6. Які ви знаєте реакції ідентифікації альдегідів?

7. Вказати застосування формальдегіду, ацетальдегіду, форма­лі­ну та ацетону.

Самостійна робота на занятті

1. Назвати сполуки:

CH₃–CH₂––CH₂–CH₃ CH₃––CH₂–CH₂–CH₃

CH₃––CH₂–CH₃ CH₃––CH₃

2. Скласти хімічні рівняння за схемою:

   Етанол 	Етилен 	Поліетилен
   	
   Етаналь	Етан

3. Здійснити хімічні перетворення:

4. 40%-й водний розчин формальдегіду (формалін) використо­ву­ється як дезінфекційний і дубильний засоби для консервації анато­міч­них препаратів. Який об’єм формальдегіду (це газ за н.у.) треба розчинити у воді, щоб виготовити 200 г формаліну?

Заняття №45

Тема: Карбонові кислоти.

Гомологічний ряд одноосновних насичених кислот.

Двохосновні карбонові кислоти. Ненасичені карбонові кислоти

Актуальність теми: Карбонові кислоти є найбільш поширеніші в природі органічні сполуки. Вони були вперше виділені з рослинної сировини, де містяться як у вільному стані, так у вигляді сполук. Біль­шість граничних одноосновних кислот має історичні (тривіальні) назви – за природнім джерелом, в яких ця кислота міститься або з якого була виділена. Більшість з них є біологічно – активними сполуками і використовуються ліки, або в їх виробництві. Дикарбонові кислоти, як і монокарбонові, є біологічно-активними речовинами, які утворюють ряд похідних, використовуються в органічних синтезах, зокрема і в організмі людини, а також виробництві лікарських пре­паратів.

Навчалні цілі:

Знати: гомологічні ряди насичених і ненасичених моно- та дикарбонових кислот, ізомерію і номенклатуру, фізичні і хімічні власти­вості кислот та їх застосування.

Вміти: розпізнавати насичені і ненасичені, одноосновні та дво­х­основні карбонові кислоти проводити ідентифікацію монокарбонових кислот, вирішувати типові задачі.

Самостійна позааудиторна робота студентів:

! Написати в робочому зошиті:

1. Структурні формули таких сполук:

А) пропіонової; Б) 2,2,3-триметилбутанової;

В) акрилової; Г) щавелевої;

Д) оцтового ангідриду; Е) етилацетату.

2. Назвати наступні сполуки: CH₃CH₂COOH, CH₃(CH₂)₃COOH, CH₂=CH–COOH, CH₃CH₂COONa.

3. Написати ізомери для сполук складу С₄Н₈СООН.

4. Написати реакції оцтової кислоти, в результаті яких утворюються солі.

5. Назвати подібні і відмінні властивості оцтової та хлоридної кислот.

6. Яка формула щавлевої кислоти? Вкажіть основність цієї кислоти.

7. Скласти рівняння реакцій за схемою:

хлорметан → метанол → формальдегід → мурашина кислота →

форміат натрію

Дати назви продуктам проведених реакцій.

6 Дати відповіді на тести в робочому зошиті:

1. Яка назва відповідає структурній формулі:

СН₂(Сl)СН₂СН₂СООН?

а) 3-хлорбутанова кислота; б) 1-хлорпропанова кислота;

в) 4-хлорбутанова кислота; г) 1-хлорбутанова кислота.

2. Яку кислоту потрібно використати для утворення пропіл­фор­міату?

а) пропанову; б) етанову;

в) метанову; г) бутанову.

3. Яка сполука утворюється при взаємодії етанолу з металічним натрієм?

а) СН₃СООNa; б) CH₃CH₂ONa;

в) Na₂CO₃; г) CH₃ONa.

4. Яка сполука утворюється при взаємодії оцтової кислоти з Натрій гідроксидом?

а) HCOONa; б) CH₃CH₂ONa;

в) Na₂CO₃; г) CH₃COONa

5. Високу температуру кипіння карбонових кислот у порівнянні з алканами, що мають близьку до них молекулярну масу можна пояснити:

а) різною просторовою будовою молекул;

б) утворенням водневого зв’язку;

в) наявністю атомів Оксигену;

г) різним співвідношенням атомів Гідрогену і Карбону.

6. Виберіть реагент, за допомогою якого можна отримати із бута­нової кислоти її метиловий ефір.

а) CH₃–C(O)–CH₃ ; б) H₃C–OH;

в) H₃C–CHO г) H₃C–COOH

7. Пальмітинова кислота відноситься до вищих кар­бонових кислот. Вкажіть реагент, при взаємодії з яким утворю­ється її складний ефір.

а) Диметил кетон; б) Етиловий спирт;

в) Диметиловий ефір; г) Оцтовий альдегід.

8. Мурашину та оцтову кислоти

можна розрізнити за допомогою:

а) NaOH; б) CuSO₄; в) NaHCO₃; г) [Ag(NH₃)₂]OH.

9. Пропенову та пропанову кислоти

розрізняють за допомогою реакції з:

а) Купрум(ІІ) гідроксидом; б) Натрій гідроген карбонатом;

в) амоніачним розчином аргентум оксиду;

г) бромною водою.

10. Яка з наведених кислот відноситься до ненасичених монокарбонових

а) б)

в) г).