Контрольні питання

1. Які вуглеводні називаються ненасиченими?

2. Назвати гомологічний ряд алкенів, алкінів.

3. Як утворюються σ- та π-зв’язки в молекулі етилену?

4. Які види ізомерії присутні в молекулах алкенів?

5. Якими хімічними реакціями можна одержати алкени?

6. Які хімічні реакції властиві алкенам?

7. Що говорить правило Зайцева?

8. Що говорить правило Марковнікова?

9. Які загальні формули мають ацетиленові і дієнові вуглеводні?

10. Типи дієнів їх, будова, номенклатура та ізомерія.

11. Спряжені дієни їх, особливі хімічні властивості.

12. Які види ізомерії присутні в молекулах ацетиленових і дієно­вих вуглеводнів?

11. Які хімічні реакції властиві ацетиленовим і дієновим вуглеводням?

14. Пояснити схему реакції гідратації алкінів. Реакція Кучерова.

15. Що таке якісна реакція?

16. Як можна відрізнити ненасичені вуглеводні від насичених?

17. Що таке мономери, полімери? Дайте визначення поняттю сту­пінь полімеризації. Зобразити реакції полімеризації: утворення полі­ети­лену з етилену та поліпропілену з пропену.

18. Полімеризація спряжених дієнів. Натуральні і штучні каучуки. Яке застосування каучуків і гуми у промисловості і медицині?

Самостійна робота на занятті

1. Написати структурні формули ненасичених вуглеводнів за їх назвами:

А) 3,3,4 – триметилпентен-1, Б) 3-хлор-4-метилпентен-1,

В) 3,3,4,5-тетраметилгексен-1, Г) 4,6-диетилоктен-3,

Д) 2-метилгексадієн-1,4; Е) 2-хлор-3-бромдекен-5,

Є) 2,5–диметилгексін-3;

2. Скласти рівняння реакцій за схемами, вказати назви реакцій (гідрування, галогенування, гідратація тощо):

А) етін → етен → хлоретан → етанол;

Б) пропен → пропан → пропен → вуглекислий газ;

В) карбід кальцію → ацетилен → бензен;

Г) хлорметан → етан → етилен → поліетилен.

Д) бутан → бутадієн-1,3 → бутадієновий каучук

3. Який об’єм кисню необхідний для спалювання 5 л пропену (н.у.)?

4. Яку масу етанолу можна одержати з 2 л етену (н.у.)?

5. Яка максимальна маса брому може приєднатися до 12 г бу­та­дієну-1,3?

Заняття №40 Тема: Ароматичні вуглеводні. Системи спряження. Правила орієнтації в ароматичному ядрі.

Актуальність: Ароматичні вуглеводні (арени) відносять до кар­бо­циклічних сполук, які містять в своєму складі одне або більше ароматичних бензольних ядер. Ароматичні вуглеводні поширені в природі. Джерелами їх добування є нафта, кам'яне вугілля. При цьому одержують бензол і його гомологи. Ароматичні сполуки використовують для одержання ліків, пахучих речовин, синтетичних волокон, отрутохімікатів, вибухових речовин.

Навчальні цілі:

Знати: класифікацію органічних сполук, загальну формулу аре­нів, склад і будову молекули бензену, склад і назви гомологів бензену, номенклатуру ізомерів бензену, вид гібридизації атомів карбону аренів, галузі застосування аренів, способи добування бензену, фізичні та хімічні властивості бензену, замісники І та ІІ роду, правила заміщення в бензольному ядрі.

Вміти: пояснити будову молекули бензолу та його гомологів, давати назви аренам, писати формули ізомерів - гомологів бензолу та давати їм назву, складати рівняння реакцій, що характеризують властивості аренів, визначати орто-, мета- та пара - положення замісників в бензольному кільці.