Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хімія.doc
Скачиваний:
639
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
18.8 Mб
Скачать

§11.2. Теорія будови органічних речовин. Ізомери. Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:

На відміну від неорганічних речовин, органічні речовини мають декілька загальних характерних особливостей в будові. Ці особли­во­сті показав в своїй теорії відомий російський вчений А.М. Бутлеров:

1. Атоми в молекулах органічних сполук пов'язані один з одним в певному порядку відповідно до їх валентності.

- пропаналь (альдегід), - пропанон (ацетон).

Атом Карбону в молекулах органічних сполук є 4-х валентним.

2. Атоми, зв’язані в молекулу, впливають один на одного і на реакційну здатність молекули.

3. Властивості органічних речовин залежать не тільки від їх якісного та кількісного складу, але і від будови їх молекул.

Наприклад, формулі речовини С2Н6О відповідають дві різні сполуки: диметиловий етер (СН3-О-СН3) і етанол (С2Н5-ОН). В цьому прикладі дві речовини мають однакову молекулярну формулу С2Н6О, але різну будову молекул і різні властивості. Такі речовини (СН3-О-СН3 і С2Н5-ОН) називаються ізомерами.

Інший приклад: формулі С4Н10 відповідають дві органічні речови­ни різної будови:

CH3–CH2–CH2–CH3 н - бутан і

        CH3                I CH3–CH–CH3 2-метилпропан

Отже, н- бутан та 2 – метилпропан також є ізомерами.

ІЗОМЕРИ – це речовини, що мають однаковий якісний і кіль­кіс­ний склад, але різну просторову будову, а отже, різні фізичні та хімічні властивості.

Ізомеріяце явище, при якому речовини, що мають однаковий склад і однакову молекулярну масу, відрізняються будовою молекул.

§11.3. Класифікація органічних сполук

Для класифікації органічних сполук прийнято виділяти вугл­е­цевий скелет (головна частина молекули) і функціональні групи, які визначають властивості даної речовини.

Вуглецевий скелет – послідовне сполучення між собою атомів вуглецю в молекулі.

Вуглецевий скелет часто називають вуглецевим ланцюгом.

Функціональна група – атом або група атомів, що показує на­леж­ність сполук до класів органічних сполук і визначає їх найголов­ніші хімічні властивості.

Атоми водню, зв’язані з вуглецевим ланцюгом не є функціона­льними групами.

Всі органічні сполуки можна розділити на ациклічні (нециклічні або ланцюгові) і циклічні.

Ациклічні сполуки мають розімкнутий вуглецевий ланцюг.

Циклічні сполуки мають замкнутий вуглецевий ланцюг.

Класифікацію органічних сполук можна представити у вигляді схеми:

 

ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

   

 

 

АЦИКЛІЧНІ

(аліфатичні) (сполуки з відкритим ланцюгом)

ЦИКЛІЧНІ

(сполуки із замкнутим ланцюгом)

 

 

НАСИЧЕНІ

  • алкани

СН3-СН2-СН2-СН3

н-бутан

СН3-СН-СН3

СН3

ізобутан

НЕНАСИЧЕНІ

  • алкени

СН2=СН2

етилен

  • алкіни

НС≡СН

ацетилен

  • алкадієни

СН2=СН-СН=СН2

бутадієн-1,3

Карбоциклічні

(цикл склада­єть­ся тільки з ато­мів вуглецю)

Гетероциклічні

(цикл складається з атомів вуглецю та інших елементів)

фуран пірол тіофен

 

 

 

 

 

АЛІЦИКЛІЧНІ

(аліфатичні циклічні)

циклобутан

АРОМАТИЧНІ

бензен

§11.4. Основні класи органічних сполук

Наявність функціональних груп, які визначають основні власти­вості органічних речовин, дозволяє розділити ці речовини на класи:

  Класи сполук

Загальна

формула

Функціональна група

Назва групи

Приклад

ВУГЛЕВОДНІ

  • алкани

  • алкени

  • алкіни

R–H

  • С2Н6 етан

  • С2Н4 етен

  • С2Н2 етін

СПИРТИ

(алкоголі)

R–OH

ОН

гідроксил

С2Н5–ОН

Етанол

АЛЬДЕГІДИ

карбоніл

етаналь

КЕТОНИ

ацетон

КАРБОНОВІ КИСЛОТИ

карбоксил

етанова кислота

ЕТЕРИ

ROR1

OR1

СН3-О-СН3

диметиловий етер

ЕСТЕРИ

СO–ОR

метиловий естер оцтової кислоти

ВУГЛЕВОДИ

Сn(Н2О)m

C6H12O6

глюкоза

НІТРО-СПОЛУКИ

R–NO2

NO2

нітрогрупа

СН3NО2

нітрометан

АМІНИ

R–NH2

NH2

аміногрупа

СН3NH2

метиламін

АМІНО-КИСЛОТИ

NH2–СН–СООН

R

NH2 і

СООН

аміно- і карбоксильна

групи

NH2–СН–СООН

СН3

Гліцин

СУЛЬФО-КИСЛОТИ

R–SO3H

SO3H

сульфогрупа

С6Н5SO3H

Бензенсульфо-кислота

Всі класи органічних сполук взаємозв'язані. Перехід від одних класів сполук до інших здійснюється в основному за рахунок перетворень функціональних груп без зміни вуглецевого скелету.