Хімічні властивості

1) ВІДНОВЛЕННЯ нітросполук (одержують відповідні аміни):

СН3–СН2–NO2  + 3 Н2 нітроетан

–Ni,t°

СН3–СН2–NH2 + 2 H2O етиламін

2) ВІДНОВЛЕННЯ нітроаренів (нітробензену) до феніламіну (аніліну) за реакцією М.Зініна:

нітробензен

+ 3 Н2S  –50°C

феніламін, анілін

+ 3S 2 Н2О

Застосування

Нітроалкани застосовують як розчинники жирів та воску. З ні­тробензену одержують анілін. Нітросполуки, які містять дві-три NO₂-групи, застосовують як вибухові речовини.

§15.2. Аміни

АМІНИ – це органічні речовини, які складаються з вуглецю і водню і містять аміно-( NH2) групу.

Класифікація

Залежно від числа радикалів розрізняють

R – NH2			R  I NH,  I R1			R  I N – R2.  I R1
первинні		вторинні			третинні

Атом азоту в NH₃ і амінах знаходиться в стані sp³- гібридизації. Три такі орбіталі перекриваються з 1s- орбіталями атомів водню або sp³- орбіталями атома вуглецевого радикалу, дають три s- зв'язки, а четверта sp³- орбіталь зайнята вільною електронною парою атома азоту.

аміак	первинний амін	вторинний амін	третинний амін

Номенклатура

При складанні назви перераховують радикали з додаванням за­кінчення "-амін":

(ізопропіламін)

(диметилетиламін)

Назва аміну	Формула
Аміак	NH3
Метиламін	СН3NH2
Етиламін	СН3CH2NH2
Диметиламін	СН3NHСН3
Пропіламін	СН3СН2СН2NH2
Диетиламін	(СН3СН2)2NH
Триетиламін	(СН3СН2)3N
Етилендиамін	H2NCH2CH2NH2
Анілін			NH2
n – Толуїдин	CH3		NH2
о – Толуїдин			NH2 CH3
м – Толуїдин	CH3		NH2
n - Нітроанілін	NO2		NH2

Ізомерія

1. Ізомерія вуглецевого скелета (починаючи з бутиламіну).

2. Ізомерія положення аміногрупи (починаючи з пропіламину).

Фізичні властивості

Метиламін, диметиламін і триметиламін - гази; середні члени алі­фатичного ряду - рідини; вищі - тверді речовини. Нижчі аміни добре розчинні у воді і мають різкий запах. Із збільшенням мо­ле­кулярної маси збільшуються t° кип. і t° пл.; зменшується розчинність у воді.

Одержання

1). АМІНОЛІЗ галогеналканів і галогенаренів:

NН₃  ––^С2Н5Br [С₂Н₅NН₃]⁺Br^-  ––^NН3 С₂Н₅NН₂ + NН₄Br

C₂H₅NН₂  ––^С2Н5Br [(С₂Н₅)₂NН₂]⁺Br^-  ––^NН3 (С₂Н₅)₂NН + NН₄Br

(C₂H₅)₂NН  ––^С2Н5Br [(С₂Н₅)₃NН]⁺Br^-  ––^NН3 (С₂Н₅)₃N + NН₄Br

2). ВІДНОВЛЕННЯ нітросполук (реакція Зініна).

+ 6[H]  + 2H₂O

 

Хімічні властивості

ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Основність амінів зумовлена здатністю атома азоту ПРИЄД­НУ­ВА­ТИ протон (Н⁺) до неподіленої пари електронів з утворенням ка­тіо­на амонієвого типу. Основність амінів вимірюється константою рівноваги реакції гідратації:

RNH₂ + H₂O  [RN⁺H₃]OH^-  [RN⁺H₃] + OH^-

Ароматичні аміни (анілін, толуїдини і ін.) внаслідок сполучення неподіленої пари електронів атома азоту з p- електронами бензольного ядра є більш слабкими основами, ніж аміак і аліфатичні аміни.

1. Аміни реагують з мінеральними кислотами утворюючи солі амонієвого типу:

RNH2 + HCl  [RNH3]+Cl-

RR'NH + HCl  [RR'NH₂]⁺Cl^-

RR'R"N + HCl  [RR'R"NH]⁺Cl^-

 

RNH2 +

[RNH3]+[OSO3H]-

2. Алкілування амінів галогеналканами приводить до утворення солей амонію.

CH₃NH₂ + C₂H₅Br [CH₃NH₂C₂H₅]⁺Br ^-(метилетиламоній бромід)

 

+ C2H5Cl 

(диметилетиламоній хлорид)

Під дією лугів ці солі розкладаються до відповідних амінів, наприклад:

[СН₃NH₂СН₂СН₂CH₃]⁺I^-(метилпропіламоніййодид) + NaOH   СН₃NHСН₂СН₂CH₃ + NaI + H₂O

 

3. Ацилування амінів похідними карбонових кислот (галоге­нан­гідридами, ангідридами) дає N- заміщені аміди:

хлорангідрид оцтової кислоти		N-этиламід оцтової кислоти

 

оцтовий ангідрид		N-феніламід оцтової кислоти (ацетанілід)

4. Горіння. Аміни згоряють в кисні, утворюючи азот, вуглекислий газ і воду.

4CH₃NH₂ + 9O₂  4CO₂ + 10H₂O + 2N₂

4C₂H₅NH₂ + 15O₂  8CO₂ + 14H₂O + 2N₂