
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

Геометрія
Зверніть увагу: радіус вписаного в ромб кола (ON) — це висота прямокутного трикутника BOC, яка проведена з вершини прямого кута і має всі властивості висоти прямокутного трикутника, що проведена з вершини прямого кута.
Теорема 3. Трапецію тоді й тільки тоді можна описати навколо кола, коли сума її основ дорівнює сумі бічних сторін (рисунок нижче зліва). Центр цього кола — точка перетину бісектрис кутів трапеції. Радіус дорівнює половині висоти трапеції. У випадку рівнобічної трапеції центр вписаного кола лежить на середині висоти трапеції, яка проходить через середини основ (рисунок справа). Бічна сторона трапеції у цьому випадку дорівнює її середній лінії.
A |
B |
B |
|
|
|
|
|
C |
|||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
O |
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
D |
C |
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
AB+ DC = AD+ BC |
AB = CD = |
BC + AD |
|
||||||||||||||
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Розв’язування трикутників
Теорема косинусів
Теорема (косинусів). Квадрат будь-якої сторони трикутника дорівнює сумі квадратів двох інших сторін без подвоєного добутку цих сторін на косинус кута між ними.
У трикутнику, зображеному на рисунку, за теоремою косинусів: c2 = a2 +b2 −2 a b cosγ.
a γ b
α
β c
272

планіметрія. Розв’язування трикутників
Теоремукосинусівзручнозастосуватидлярозв’язування таких задач.
1.Знайти сторону трикутника, якщо відомі дві інші сторони й кут між ними.
2.Знайти косинус кутів трикутника, а отже, і самі кути, якщо відомі три сторони трикутника, за формулою
cosγ = a2 + b2 −c2 .
2ab
Теорема косинусів дає можливість сформулювати важливі висновки.
1.Відомо, що гострий кут має додатний косинус, а тупий — від’ємний. Отже, квадрат сторони, яка лежить проти тупого кута, більший за суму двох інших сторін, а квадрат сторони, яка лежить проти гострого кута, менший, ніж сума двох інших сторін.
2.Якщо відомі три сторони трикутника, то можна зробити висновок про його вид (гострокутний, тупокутний, прямокутний). Для цього треба порівняти квадрат найбільшої сторони із сумами квадратів двох інших сторін. Якщо квадрат найбільшої сторони трикутника більший, ніж сума квадратів двох інших сторін, трикутник тупокутний, якщо величини рівні — прямокутний, якщо перша величина менша — гострокутний.
3.У випадку, коли трикутник прямокутний, теорема косинусів для сторони, що лежить проти прямого кута, перетворюється на теоре му Піфагора.
4.Із теореми косинусів випливає, що сума квадратів діагоналей паралелограма дорівнює сумі квадратів усіх його сторін.
На рисунку AC2 + BD2 =2( AB2 + AD2 ).
BC
AD
273

Геометрія
5. Формула довжини медіани трикутника: у трикутнику,
зображеному на рисунку, m = |
1 |
2(a2 +b2 )−c2 . |
|
||
c |
2 |
|
a |
b |
|
mc |
||
|
||
|
c |
6. Формула довжини бісектриси трикутника: у трикутнику, зображеному на рисунку, lc = ab−a1b1 .
a |
b |
|
lc |
||
|
||
|
b1 |
|
|
a1 |
7.Формула висоти трикутника: на рисунку нижче зліва зображена висота в гострокутному трикутнику, на рисунку справа — у тупокутному.
a |
hc |
b |
|
|
|
|
|
a |
|
b |
|
hc |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
a |
2 |
−b |
2 |
−c |
2 |
|
|
|||
|
|
|
h = |
b2 − |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
c |
|
|
|
2c |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Теорема синусів
Теорема 1 (синусів). Сторони трикутника пропорційні до синусів протилежних кутів. У трикутнику, зображеному
на рисунку, за теоремою синусів маємо: |
a |
= |
b |
= |
c |
|
|
|
|
. |
|||
sinα |
sinβ |
sin γ |
274

планіметрія. Розв’язування трикутників
a γ b
α
β c
Теорема 2. якщо R — радіус кола, описаного навколо трикутника, то
2R = |
a |
|
, або |
R = |
a |
, |
|
|
2sinα |
||||
|
sin |
α |
|
|
де a — сторона трикутника, а α — протилежний цій стороні кут.
Теорема 3. У трикутнику проти більшого кута лежить більша сторона, проти більшої сторони лежить більший кут.
Ця теорема обґрунтовує твердження 2 (висновок), що наведене після теореми косинусів .
Дійсно, вид трикутника можна визначити, записавши теорему косинусів для його найбільшої сторони, тому що протилежний кут буде найбільшим. А якщо в трикутнику є прямий чи тупий кут, то він є найбільшим.
Розв’язування трикутників
Розв’язування трикутників полягає у знаходженні невідомих сторін і кутів трикутника за відомими його сторонами та кутами.
Результати в таких задачах наближені, тому що для більшості значень кутів наближеними є значення їх синуса і косинуса.
Задача 1. Розв’язати трикутник за стороною й двома прилеглими кутами.
На рисунку в трикутнику дано: a; β; γ. Знайти: α; b; c.
a γ b
α
β c
275

Геометрія
Розв’язання
1)α =180°−(β+ γ) (за теоремою про суму кутів трикутника).
2)За теоремою синусів:
|
a |
= |
b |
= |
|
c . |
|
|
|
|
|
|||
|
sinα |
sinβ |
|
sin γ |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Отже, |
a |
|
= |
b |
, |
b = |
asinβ |
, |
||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
sinα |
|
sinβ |
sinα |
|||||||||||
|
|
|
a |
|
|
|
c |
, |
|
|
asin γ |
. |
||
|
|
|
sinα |
|
= sin γ |
|
c = |
sinα |
|
Задача має розв’язання завжди, коли 0°<β+ γ <180°, причому цей розв’язок буде єдиним.
Задача 2. Розв’язати трикутник за двома сторонами й кутом між ними.
Дано: a; b; γ. Знайти: c; α; β.
Розв’язання
1)За теоремою косинусів: c2 = a2 +b2 −2abcosγ;
c = a2 +b2 −2abcosγ .
2) За теоремою косинусів: cosα = b2 + c2 −a2 .
2bc
За таблицями або за допомогою калькулятора знаходимо наближене значення α.
3) За теоремою про суму кутів трикутника:
β =180°−(α+γ).
Задача завжди має розв’язання, причому розв’язок буде єдиним.
Зверніть увагу: при розв’язанні задачі 2 для знаходження невідомих кутів можна користуватися теоремою синусів. Але тоді доцільно починати з того невідомого кута, який буде меншим, тобто лежить проти меншої сторони. Цей кут обов’язково буде гострим, тобто за значенням його синуса можна буде визначити єдине значення кута.
276

планіметрія. Розв’язування трикутників
Задача 3. Розв’язати трикутник за двома сторонами й кутом, протилежним одній із цих сторін.
Дано: a; b; α. Знайти: c; β; γ.
Розв’язання
1) За теоремою синусів:
a |
|
b |
; |
sinβ = |
bsinα |
. |
sinα |
= sinβ |
a |
За таблицями або за допомогою калькулятора знаходимо наближене значення β.
Зверніть увагу: на цьому етапі можна одержати sinβ >1. Тоді задача не має розв’язків. Якщо за умовою a = b, α = 90° або α = 0°, або α 90°, задача теж не має розв’язків.
Якщо ми отримаємо 0 < sinβ <1, задача матиме два розв’язки, тому що одне й те саме значення sinβ буде у двох кутів — тупого й гострого, які в сумі дають 180°. (За тотожністю sin(180°−α) = sinα.) Подальше розв’язання тоді проводять окремо для кожного значення β.
2)За теоремою про суму кутів трикутника:
γ=180°−(α+β).
3)За теоремою синусів:
a |
|
c |
; |
c = |
asin γ |
. |
sinα |
= sin γ |
sinα |
Задача 4. Розв’язати трикутник за трьома сторонами. Дано: a; b; c.
Знайти: α, β, γ.
Розв’язання
1) За теоремою косинусів:
cosα = |
b2 + c2 −a2 |
; |
cosβ = |
a2 + c2 −b2 |
. |
|
2bc |
|
|
2ac |
Знаходимо наближені значення α і β.
2)За теоремою про суму кутів трикутника:
γ=180°−(α+β).
Задача не матиме розв’язків, якщо найбільша з даних сторін не менша за суми двох інших. В інших випадках задача має один розв’язок.
277

Многокутники
Ла м а н о ю A1 A2 A3 ... An називається фігура, яка складається з точок A1, A2 , A3 ,..., An і відрізків, що їх послідовно сполучають. Точки A1, A2 , A3 , ..., An називають-
ся в е р ш и н а м и л а м а н о ї, а відрізки A1 A2 , A2 A3 , ...,
An−1 An — л а н к а м и л а м а н о ї.
Ламана називається п р о с т о ю, якщо вона не має самоперетинів. Д о в ж и н о ю л а м а н о ї називається сума довжин її ланок.
На рисунку нижче зліва зображена проста ламана, на рисунку нижче справа — ламана із самоперетином.
|
|
A3 |
A1 |
|
|
|
|
|
|
|
A7 |
A |
|
A |
A4 |
2 |
A2 |
||
|
|
4 |
|
|
A6 |
|
|
A |
|
A5 |
A |
|
|
1 |
A5 |
|
3 |
|
|
|
Проста ламана |
Ламана |
|
із самоперетином |
||
|
Теорема 1. Довжина ламаної не менша за довжину відрізка, що сполучає її кінці.
Ламана називається з а м к н е н о ю, якщо її кінці збігаються. Проста замкнена ламана називається м н о г о к у т н и к о м, якщо її сусідні ланки не лежать на одній прямій.
Вершини ламаної називаються в е р ш и н а м и м н о г о к у т н и к а, ланки ламаної — с т о р о н а м и м н о г о к у т н и к а.
Відрізки, що сполучають несусідні вершини многокутника, називаються д і а г о н а л я м и.
Многокутник, що має n вершин, називається n-к у т
н и к о м. n-Кутник має n (n − 3) діагоналей.
2
278

планіметрія. Многокутники
Многокутник називається о п у к л и м, якщо він лежить в одній півплощині відносно будь-якої прямої, що містить його сторону.
На рисунку нижче зліва зображений неопук лий многокутник, на рисунку справа — опуклий.
|
A2 |
|
A |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
A1 |
|
|
|
|
A3 |
|
A3 |
A1 |
|
|
|
|
|
|
A4 |
||
A6 |
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|
||
A5 |
A4 |
|
A6 |
|
A5 |
Неопуклий |
|
Опуклий |
|||
многокутник |
|
многокутник |
|||
Ку т о м |
о п у к л о г о |
м н о г о к у т н и к а |
при даній вер- |
шині називається кут, утворений сторонами многокутника, що сходяться в цій вершині .
Теорема 2. Сума кутів опуклого n-кутника дорівнює
180°(n−2).
З о в н і ш н і м к у т о м о п у к л о г о м н о г о к у т н и к а
при даній вершині називається кут, суміжний із внутрішнім кутом многокутника при цій вершині.
Теорема 3. Сума зовнішніх кутів опуклого многокутника, узятих по одному при кожній вершині, дорівнює 360° (див. рисунок).
|
A2 |
|
A3 |
A1 |
A4 |
|
A6 A5
279