
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

Функції та графіки
Перетворення графіків функцій
1.Графіки функцій y = f(x) і y = −f(x) є симетричними відносно осі Ox.
2.Щоб побудувати графік функції y = kf(x) (k > 0), треба графік функції y = f(x) розтягнути від осі Ox в k разів, якщо k > 1, або стиснути його в k разів до осі Ox, якщо
0 < k < 1.
3.Щоб побудувати графік функції y = f(x) +n, треба графік функції y = f(x) перенести на n одиниць в напрямі осі Oy, якщо n > 0, або в протилежному напрямі, якщо n < 0.
4.Щоб побудувати графік функції y = f(x−m), треба графік функції y = f(x) перенести на m одиниць у напрямі осі Ox, якщо m > 0, або в протилежному напрямі, якщо m < 0.
На рисунках, поданих нижче, наведені приклади перетворення графіків.
|
|
y |
|
|
|
|
|
y = x2 |
|
|
y |
|
|
|
|
|
y = x2 +2 |
||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
1 |
x |
|
|
O |
|
1 |
x |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = −x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = x2 −3 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-3 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
91

Алгебра та елементарні функції
|
y |
y = (x+3)2 |
y = (x−3)2 |
|
1 |
|
|
-3 |
O 1 |
3 |
x |
y
8y =2x2
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O 1 2 |
x |
5.Щоб побудувати графік функції y = f(x) , треба пам’ятати,що f(x) = f(x),коли f(x) 0,і f(x) = −f(x),
коли f(x) < 0.
Тобто ту частину графіка функції y = f(x) (рисунок
нижче зліва), де f(x) 0, треба залишити без змін, а ту час-
тину, де f(x) < 0,— замінити на симетричну відносно осі Ox
(рисунок справа ).
92

|
|
|
Функції та графіки |
|||
|
|
|
|
|
|
|
y |
y = f(x) |
y |
y = |
|
f(x) |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
O |
x |
O |
x |
6.Щоб побудувати графік функції y = f( x ), треба ту частину графіка функції y = f(x) (рисунок нижче зліва), де x 0, залишити без змін і відобразити її симетрично відносно осі Oy. Ту частину графіка y = f(x), де x < 0, треба відкинути (рисунок справа).
y |
y = f(x) |
y |
|
) |
|
y = f( |
x |
O |
x |
O |
x |
Квадратична функція
К в а д р ат ним т р ич л е н о м називається многочлен виду ax2 + bx+ c, де x — змінна, a, b і c — деякі числа, причому a ≠ 0.
Ко р е н е м к в а д р ат н о го т р ич л е на називаєть-
ся таке значення змінної, яке перетворює квадратний три член на 0. Щоб знайти корені квадратного тричлена, треба розв’язати квадратне рівняння ax2 + bx+ c = 0.
93

Алгебра та елементарні функції
Теорема. Якщо x1 і x2 — корені квадратного тричлена ax2 +bx+c, то
ax2 +bx+c = a(x−x1 )(x−x2 ).
Приклади
1)2x2 +7x−4 = 0, D = 49+ 32 = 81,
x1 = 0,5; x2 = −4.
2x2 +7x−4 =2(x−0,5)(x+4) або 2x2 +7x−4 = (2x−1)(x+4).
2)Скоротити дріб.
а) |
x2 −11x +24 |
= |
|
(x −3)(x −8) |
|
= |
x −3 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|||||||
x2 −64 |
|
|
|
(x −8)(x +8) |
|
x +8 |
|
|
|
||||||||||
б) |
p2 −11p +10 |
|
= |
|
( p −1)( p −10) |
= |
( p −1)( p −10) |
= |
1− p ; |
||||||||||
|
20 + 8p − p2 |
|
|
|
−( p2 −8p −20) |
−( p −10)( p +2) |
p +2 |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3) 6x2 −5x+1=6 |
x |
− |
|
x− |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
= (2x−1)(3x−1). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
К в а д р ат ичн о ю |
фу нк ц і є ю називається функція, |
яку можна задати формулою виду y = ax2 +bx+c, де x — незалежна змінна, a, b, c — довільні числа, причому a ≠ 0.
Графіки функцій y = ax2 +bx+c і y = ax2 — однакові параболи, які можна сумістити паралельним перенесенням.
Будь-яку функцію y = ax2 +bx+c можна представити у вигляді y = a(x+m)2 −n, де m і n — деякі дійсні числа. А це означає, що графік функції y = ax2 +bx+c можна ді стати за допомогою двох паралельних перенесень графіка функції y = ax2.
Приклад
y = −2x2 +12x−19;
−2x2 +12x−19 = −2(x2 −6x+9,5) =
=−2((x−3)2 −9+9,5) = −2((x−3)2 +0,5) =
=−2(x−3)2 −1.
94

Функції та графіки
Отже, щоб дістати графік функції y = −2x2 +12x−19, треба зробити з графіком функції y =2x2 такі перетворення:
1)відобразити симетрично осі Ox;
2)зробити паралельне перенесення на три одиничних відрізки в напрямі осі Ox;
3)зробити паралельне перенесення на один одиничний відрізок униз.
Зробимо всі ці перетворення й отримаємо графік функ-
ції y = −2x2 +12x−19:
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
1 |
3 |
|
5 x |
|||||||||
–1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
= |
|
|
|
− |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
x |
|
|
|
|
2 |
|
|
+ |
|
|
|
|
-9 |
12 |
|
|
x |
|
|
||
|
|
− |
|
19 |
При побудові параболи користуються такими загальними формулами та властивостями квадратичної функції.
1. Координати вершини параболи y = ax2 +bx+c:
xв = − |
b |
; yв = |
−b2 + 4ac |
або yв = y( xв ). |
2a |
|
|||
|
|
4a |
Зручніше знаходити ординату вершини як значення функції, що відповідає значенню аргументу x = xв.
2.Точки перетину параболи з осями координат є такими: абсциса точки перетину параболи з віссю Oy дорівнює 0,
тоді y(0) = c, (0; c);
ордината точок перетину параболи з віссю Ox дорівнює 0, тоді, щоб знайти абсциси цих точок, треба розв’язати квадратне рівняння ax2 +bx+c = 0.
95

Алгебра та елементарні функції
Якщо це рівняння має два різних корені x1 і x2, графік перетинає вісь Ox у точках (x1 ; 0), (x2 ; 0).
Якщо це рівняння має один корінь (тобто D = 0), то цей
корінь x0 |
= − |
b |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
2a |
|
|
|
|
|
Це означає, що вершина параболи лежить на осі Ox |
|||||||
|
|
|
|
− |
b |
|
|
і має координати |
|
;0 |
. |
||||
|
|
|
|
|
2a |
|
|
Якщо це рівняння не має коренів (D < 0), парабола не перетинає вісь Ox.
3.Напрям віток параболи залежить від знака коефіцієнта a.
Якщо a > 0, вітки параболи напрямлені вгору. Якщо a < 0 , вітки параболи напрямлені вниз.
4.Парабола є симетричною відносно прямої x = − b .
2a
На рисунках, поданих нижче, наведені ескізи розміщення параболи на координатній площині в деяких випад-
ках. |
|
|
|
y |
|
|
|
|
|||
1) |
a > 0; |
D > 0; |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x1 < 0; |
x2 > 0; |
|
|
|
xв |
|
|
|||
|
c < 0; xв = − |
b |
> 0. |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
2a |
x1 O |
|
|
x2 x |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
2) |
a > 0; |
D = 0; |
|
|
|
y |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x1 = x2 = xв = |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
= − |
b |
< 0; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
2a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c > 0. |
|
|
|
|
|
c |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xв O |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
96

Функції та графіки
3) a >0; D <0; xв > 0 ; c >0.
4)a <0; c <0; D >0;
x1 <0, x2 <0;
xв = − 2ba < 0.
5) a <0; c <0;
D =0;
x1 = x2 = xв = = − b > 0.
2a
6)a <0; c <0; D <0;
xв = − 2ba < 0.
y
O xв x
y
x1 |
xв |
x |
O |
x |
|
2 |
|
y
O |
xв |
x |
|
c
y
xв
O x
97

Алгебра та елементарні функції
Приклад
Побудувати графік функції y = −x2 +6x−8. a = −1 — віт ки параболи напрямлені вниз.
xв |
= − |
b |
; xв = |
−6 |
=3; |
|
|
||||
|
|
2a |
−2 |
yв = y(xв ), yв = y(3) = −9+18−8 =1.
Вершина: (3; 1).
Точка перетину з віссю Oу: y(0) = −8; (0; -8).
Точки перетину з віссю Ox: y = 0; −x2 +6x−8 = 0;
x2 −6x+8 = 0; x1 = 2, x2 = 4. (2; 0); (4; 0).
На прикладі цієї функції покажемо, як аналізувати її властивості.
1.D(y) = (−∞; +∞).
2.E(y) = (−∞; 1]; E(y) — множина значень функції, тобто множина всіх значень y.
3.y = 0 при x =2 і при x = 4.
4.Точки перетину графіка з осями координат . (0; -8); (2; 0); (4; 0).
5.y > 0 при x (2; 4); y < 0 при x (−∞; 2) (4; +∞).
6.Функція зростає при x (−∞; 3], функція спадає при x [3; +∞).
7.Найбільше значення функції — y(3) =1, найменшого значення функції немає.
8.Графік функції — парабола (див. рисунок нижче), що дорівнює параболі y = x2, вітки якої
напрямлені вниз, яка має вершину в точці (3; 1)і симетрична відносно прямої x =3.
Зверніть увагу: будь-яка парабола має один проміжок зростання й один проміжок спадання, причому вісь Ox розбивається на ці проміжки точкою, яка відповідає точці xв.
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
4 |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
= |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
2 |
|
|||||||||||||
-8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
- |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
98

Функції та графіки
Функції y= [x] та y= { x}
Розглянемо функції y =[x] і y ={ x}. y=[x] — ціла частина x
Ціла частина числа — це найбільше ціле число, яке не перевершує x.
Наприклад: [3,2] =3; |
[3] =3; [−7,5] = −8; |
|||||||||
[−7] = −7; [0] = 0; |
|
1 |
|
= 0; |
|
− |
1 |
|
= −1. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3 |
3 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
На рисунку зображена функція y =[x]:
y
2
1
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
3 - |
2 - |
1 O |
1 2 3 x |
-1
-2
y={ x} — дробова частина x. { x} = x−[x]
Наприклад: {3,2} = 0,2; {3} = 0;
{−7,5}
{−6,8}
= 0,5 |
; |
{ |
−7 |
} |
= 0 |
; |
{ |
0 |
} |
= 0 |
; |
1 |
|
= |
1 |
|
− |
1 |
|
= |
2 |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
3 |
|
3 |
|
3 |
3 |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|||||||||
= 0,2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На рисунку зображена функція y ={ x}:
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
-2 |
-1 |
O |
1 |
2 |
3 |
x |
99