
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

Приклади розв’язування типових завдань
Рівняння
Приклад. Розв’яжіть рівняння:
11 19 −(y+6 29 )=1 59 .
Розв’язання
Остання дія лівої частини — віднімання. Тобто 11 19 —
зменшуване, y+6 29 — від’ємник, 1 59 — різниця.
Щоб знайти невідомий від’ємник, треба від зменшуваного відняти різницю:
y+6 29 =11 19 −1 59 ,
11 19 −1 59 =10 109 −1 59 = 9 59 ,
y+6 29 = 9 59 .
В останньому записі y — невідомий доданок .
Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти другий доданок:
y = 9 |
5 |
|
|
−6 |
2 |
|
|
|
; |
y =3 |
3 |
|
(або y =3 |
1 |
). |
|||||||||||||
9 |
|
|
9 |
|
9 |
3 |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Оформлення: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
11 |
1 |
−(y+6 |
2 |
)=1 |
|
5 |
, |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
9 |
9 |
9 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
y+6 |
|
|
2 |
|
|
=11 |
|
1 |
−1 |
5 |
, |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
9 |
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
11 |
1 |
−1 |
5 |
= 9 |
5 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
9 |
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
y+6 |
|
|
2 |
|
|
= 9 |
5 |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
9 |
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
y = 9 |
5 |
|
|
−6 |
2 |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
9 |
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
y =3 |
|
3 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
37

АРИФМЕТИКА
Задачі на дроби
1.Щоб знайти дріб від числа, треба це число поділити на знаменник і одержане число помножити на чисельник дробу.
Задача. У бочці було 60 л води. Відлили 3 усієї води.
Скільки води залишилось? |
5 |
|
Розв’язання
Іс п о с і б: 1) 60:5 3 =36 (л) води відлили;
2)60−36 =24 (л) залишилось.
I I с п о с і б: |
1) 1− |
3 |
= |
2 |
усієї води залишилось; |
|
|
||||
|
5 |
5 |
|
2) 60:5 2 =24 (л) залишилось. Відповідь: залишилось 24 л води.
2.Щоб знайти число за значенням його дробу, треба це значення поділити на чисельник дробу, а одержане чис-
ло помножити на знаменник.
Задача. Турист пройшов 8 км, що становить 23 шляху.
Чому дорівнює довжина всього шляху ?
Розв’язання
8:2 3 =12 (км) — довжина шляху.
(Поділивши 8 на 2, визначаємо довжину 13 шляху, а по-
множивши на 3, визначаємо всю довжину.)
Відповідь: 12 км.
3.Щоб знайти, яку частину становить одне число від другого, треба перше число поділити на друге й одержати звичайний або десятковий дріб.
Задача. У книжці 270 сторінок. Сашко прочитав 30 сторінок. Яку частину книжки він прочитав?
Розв’язання
30:270 = 27030 (або 19 ).
Відповідь: Сашко прочитав 19 книжки.
38

Приклади розв’язування типових завдань
Задачі на рух
Задача. Відстань від А до В дорівнює 120 км. Відстань від А до В автомобіль проїхав зі швидкістю 40 км/год, а від В до А — зі швидкістю 60 км/год. Яка середня швидкість його руху?
Розв’язання
Щоб знайти середню швидкість автомобіля, треба весь шлях поділити на весь час.
1)120:40 = 3 (год) — час на шлях від А до В;
2)120:60 = 2 (год) — час на шлях від В до А;
3)120 2 = 240 (км) — весь шлях;
4)3+ 2 = 5 (год) — весь час;
5)240:5 = 48 (км/год) — середня швидкість руху. Відповідь: середня швидкість автомобіля 48 км/год.
Далі розглянемо задачі, в яких рухаються два об’єкти.
1. Об’єкти рухаються в протилежних напрямках. Якщо об’єкти віддаляються один від одного (рисунок
унизу зліва), то відстань між ними збільшується зі швидкістю v1 + v2. Якщо вони рухаються назустріч (рисунок унизу справа), то відстань між ними зменшується зі швид кістю v1 + v2.
v1 |
v2 |
v1 |
v2 |
Задача. Із Харкова і Львова назустріч один одному вийшли одночасно два поїзди. Швидкість одного поїзда 50 км/год, а другого — 60 км/год. Вони зустрілися через 9,4 год. Знайдіть довжину залізниці, по якій рухались поїзди.
Розв’язання
1)50+ 60 = 110 (км) — на стільки зменшується відстань між поїздами за 1 годину.
2)110 9,4 = 1034 (км) — довжина залізниці. Відповідь: довжина залізниці 1034 км.
39

АРИФМЕТИКА
2. Об’єкти рухаються в одному напрямку (див. рисунок).
|
|
|
v1 |
v2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) |
v1 |
> v2. Відстань зменшується зі швидкістю |
v1 −v2 . |
|||
б) |
v1 |
< v2. Відстань збільшується зі швидкістю |
v2 −v1 . |
Задача. Із міста виїхав велосипедист зі швидкістю 25 км/год, а через 1,4 год за ним виїхав автомобіль зі швидкістю 53 км/год. Через який час після виїзду велосипедиста його дожене автомобіль?
Розв’язання
1)25 1,4 =35 (км) — відстань між автомобілем і велосипедистом у момент, коли велосипедист почав рух.
2)53−25 =28 (км/год) — із такою швидкістю зменшується відстань між об’єктами.
3)35:28 =1,25 (год) — через такий час після виїзду автомобіль дожене велосипедиста.
4)1,4+1,25 =2,65 (год).
2,65 год = 2 год+ 65:100 60 хв = 2 год39 хв.
Відповідь: автомобіль дожене велосипедиста через 2 год 39 хв після виїзду того з міста.
Комбінаторні задачі
Задача 1. Запишіть усі трицифрові числа, що складаються із цифр 3, 4, 7, причому в записі цих чисел кожна цифра має використовуватися один раз.
Розв’язання
І с п о с і б Першу цифру в числі можна обрати трьома способами,
цифру, яка стоїть на другому місці,— двома способами; на третьому місці може стояти тільки одна цифра — та, що за-
лишилась. Таким чином, маємо 3 2 1 = 6 різних чисел.
40