
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

АРИФМЕТИКА
(24; 12; 8; 3) = 24. Найменшим спільним кратним взаємно простих чисел (зокрема простих чисел) є їх добуток.
Напри клад:
НСК (11; 17) = 187, НСК (25; 12) = 300.
Корисно знати, що
НСД(a; b) НСК(a; b) = ab.
Наприклад:
НСД (12; 18) = 6; НСК (12; 18) = 36;
6 36 = 216; 12 18 = 216.
Дії над звичайними дробами
Основна властивість дробу
Якщо чисельник і знаменник дробу помножити або поділити на одне й те саме натуральне число, дістанемо дріб, що дорівнює даному.
Рівні дроби — це різні записи одного й того ж числа.
Застосування основної властивості дробу
Скорочення дробу
Ділення чисельника і знаменника дробу на їхній спільний дільник, відмінний від одиниці, називається с к о р о -
ч е нням д р о бу.
Найбільшим числом, на яке можна скоротити дріб, є найбільший спільний дільник чисельника і знаменника.
Дріб, у якого чисельник і знаменник взаємно прості числа, називається н е с ко р от ним д р о б о м.
Приклади |
|
|
|
|
|
|
||||
|
12 |
= |
4 |
; |
10 |
= |
5 |
= 5; |
7 |
— нескоротний дріб. |
15 |
|
2 |
|
11 |
||||||
5 |
|
1 |
|
|
28

Дії над звичайними дробами
Іноді доцільно розкласти чисельник і знаменник дробу на кілька множників, а потім скоротити.
Наприклад:
135 |
= |
5 27 |
= |
3 |
= |
3 |
. |
180 |
|
18 10 |
|
2 2 |
4 |
|
Скорочення можна проводити поступово, використовуючи ознаки подільності:
12048 = 2460 = 104 = 52 .
Зведення дробу до нового знаменника
Кожний дріб можна записати дробом із будь-яким знаменником, аби новий знаменник був кратним даному. Для цього чисельник і знаменник дробу треба помножити на додатковий множник, тобто частку від ділення бажаного знаменника на даний.
Приклади
1) Зведіть до знаменника 48 дріб 163 .
Оскільки 48:16 = 3, чисельник і знаменник даного дробу помножимо на 3. Дістанемо:
163 = 489 .
2)Запишіть число 7 у вигляді дробу зі знаменником 5. Оскільки 7 = 71, додатковим множником буде число 5.
Отже, 7 = 355 .
Зведення дробів до спільного знаменника
Будь-які дроби можна звести до спільного знаменника. Таким знаменником може бути будь-яке спільне кратне знаменників цих дробів. Зрозуміло, що звичайно обирають найменший спільний кратний знаменник (НСЗ).
Щоб звести дроби до найменшого спільного знаменника, треба:
1)знайти найменше спільне кратне знаменників;
2)знайти додаткові множники для кожного дробу;
3)чисельник і знаменник кожного дробу помножити на відповідні додаткові множники .
29

АРИФМЕТИКА
Приклади
1)Звести дроби 187 і 364 до НСЗ.
Бачимо, що 36 18. Отже, 36 буде НСЗ цих дробів.
36:18 = 2; |
|
7 |
|
= |
14 |
. |
|
|||
18 |
|
36 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||
2) Звести дроби |
|
|
5 |
|
і |
7 |
до НСЗ. |
|||
12 |
|
|
||||||||
|
|
|
8 |
|
Бачимо, що більший знаменник 12 не є кратним 8. Починаємо розглядати числа 12 2, 12 3 і т. д., перевіряючи, чи ділиться отриманий добуток на 8. 12 2 = 24, 24 8. НСЗ даних дробів 24. Дійсно, 24:12 = 2; 24:8 = 3.
|
5 |
= |
10 |
; |
7 |
= |
21 |
. |
||
|
12 |
24 |
8 |
|
||||||
|
|
|
|
24 |
|
|||||
3) Звести дроби |
3 |
і |
|
11 |
|
до НСЗ. |
||||
28 |
35 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Бачимо, що 28 = 7 4, 35 = 7 5, причому числа 4 і 5 взаємно прості. Робимо висновок, що для даних дробів НСЗ =
= 7 4 5 = 140. Дійсно, 140:28 = 5, 140:35 = 4.
Отже, |
3 |
= |
15 |
; |
11 |
= |
44 |
. |
|
28 |
140 |
35 |
140 |
||||||
|
|
|
|
|
Порівняння, додавання та віднімання дробів
Щоб виконати порівняння, додавання, віднімання дробів із різними знаменниками, треба звести їх до найменшого спільного знаменника, а потім виконати потрібну дію за аналогічним правилом для дробів з однаковими знаменниками.
Завжди треба звертати увагу, чи можна спростити отримане число: виділити цілу частину або скоротити дробову частину.
Приклади
1)5 43 +2 65 =7 912+ 10 =7 1912 = 8 127 .
2)9 12 −3 149 =6 147 − 149 =5 1421 − 149 =5 1412 =5 76 .
30

Дії над звичайними дробами
3) Порівняйте 127 і 1811 .
7 |
= |
21 |
; |
11 |
= |
22 |
. |
Отже, |
7 |
< |
11 |
. |
|
|
18 |
36 |
12 |
18 |
|||||||
12 |
36 |
Іноді дроби з різними знаменниками можна порівняти, не зводячи їх до спільного знаменника.
Приклади
1)79 > 4341 , оскільки дріб 4341 правильний, тобто менший
за 1, а 79 — неправильний, тобто більший за 1.
2) |
7 |
< |
8 |
, оскільки |
7 |
=1− |
1 |
, |
8 |
=1− |
1 |
, а |
1 |
> |
1 |
. |
|
8 |
9 |
|
8 |
8 |
|
9 |
9 |
|
8 |
9 |
|
3)127 > 209 , бо 127 > 126 = 12 , а 209 < 1020 = 12 .
Перетворення звичайних дробів на десяткові
Щоб перетворити звичайний дріб на десятковий, треба ділити чисельник на знаменник за правилом ділення десяткових дробів.
У деяких випадках отримаємо скінченний десятковий дріб.
Приклад
9,0 |
|
25 |
|
9 |
= 0,36. |
|
|
||||
|
|
|
|||
− 75 |
|
|
|
25 |
|
|
0,36 |
|
|||
|
|
|
− 150150 0
В інших випадках дістанемо нескінченний періодичний десятковий дріб, тобто такий, у записі якого одна чи декілька цифр повторюються нескінченно. Таку групу цифр нази-
вають п е р іодо м д р о бу.
31

АРИФМЕТИКА
Приклад
134,0 |
|
165 |
2 |
134 |
=2,8 (12). |
|
|||||
|
|
||||
− 1320 |
|
|
|
165 |
|
|
0,81212… |
|
|
||
|
|
|
|
−165200
−350330
200
Читають: дві цілих вісім десятих і дванадцять у періоді. Якщо в розкладі знаменника звичайного дробу на прості множники є лише числа 2 і 5, такий дріб перетвориться
на скінченний десятковий дріб.
Якщо в розкладі знаменника звичайного нескоротного дробу на прості множники крім чисел 2 і 5 є інші прості числа, такий дріб перетворюється на н е с к інч е нний п е р іод ичний де с я т ко вий д р іб.
Якщо треба знайти значення числового виразу, який містить як звичайні, так і десяткові дроби, бажано привести їх до єдиної форми. Вибір форми запису залежить від конкретного завдання.
Приклади
1)14 +0,7− 15 = 0,25+0,7−0,2 = 0,75 або
14 +0,7− 15 = 14 + 107 − 15 = 5+1420−4 = 1520 = 43 .
2) 54 − 13 +0,6 = 54 − 13 + 106 = 54 − 13 + 53 = 75 − 13 =1 52 − 13 =1151 .
У другому прикладі 13 не можна перетворити на скін-
ченний десятковий дріб, тому всі дроби записуємо у вигляді звичайних.
Треба також зазначити, що додавання та віднімання звичайних дробів мають такі ж властивості дій, що і натуральні числа (перестановка, сполучення, віднімання числа від суми тощо).
32