Принципи розвитку:

1. Принцип цілісності – кожен елемент складається з багатьох частин які взаємодіють між собою. Різним типам зв’язку відповідають різні типи цілісності.

2. Принцип системності – це риси внутрішньої організації систем. Існують неорганізаційні сукупності (слабка внутрішня організація) і системні ефекти (стійка структура).

3. Принцип причинності – явища, які ведуть за собою інші явища (причина і наслідок). Одним із типів причинно – наслідкового зв’язку є «ефект доміно», коли дія однієї причини визиває цілий ланцюг наслідків. Причина і наслідок взаємно впливають одна на одну.

4. Принцип детермінізму – це така концепція світу, яка базується на принципах причинності і закономірності.

2. Протиріччя як внутрішнє джерело розвитку.

Питання про протиріччя – центральний у діалектиці. Вчення про єдність протиріч є її ядро, суть. Особлива значимість проблеми протиріччя визначається тим, що все, що відбувається в світі містить в собі протиріччя.

Протиріччя – це відношення між протилежностями, протилежними частинами, властивостями, підсистемами.

Види протиріч:

1. внутрішні – зовнішні,

2. основні – не основні,

3. антагоністичні – неантагоністичні.

Протилежності входять до складу системи і в середині її складають єдність. Боротьба протилежностей є внутрішнім джерелом діалектичного руху і розвитку.

Філософи–метафізики допускають протиріччя лише як феномен мислення, виникаючих через порушення вимог формальної логіки. Але протиріччя не тільки ознака смутної думки, а насамперед визначний елемент об’єктивної діалектики природи й суспільства. У людини як особистості існують протиріччя між власним і суспільним досвідом, бажаннями і можливостями, розумом і почуттями.

Протиріччя – це єдність взаємовиключних протилежностей.

Відношення протилежності елементів, об’єктів реальності, їх сторін і властивостей виражає властиву всім явищам дійсності суперечність. У протиріччях – імпульсом самозміни є джерело розвитку, яке змінює речі на щось нове. Якщо б предмети були б постійною тотожністю самим собі, без протилежностей, вони були б абсолютно незмінними.

Боротьба протилежностей та їх взаємозаперечення – спонукаючий до якісних змін фактор. У боротьбі протилежностей відбувається їх взаємодія, тобто відбувається переміщення між ними речовин, енергії та інформації. В силу боротьби протилежностей мають місце зміни відносин між ними, а тим самим – поетапне розгорнення і поглиблення протиріч. В результаті взаємодія протилежностей призводить до вирішення протиріччя.

Форми вирішення протиріччя:

1) перехід протилежностей одна в одну;

2) перехід в більш високі форми;

3) перемога однієї протилежності над іншою;

4) зникнення обох протилежностей при повній зміні предмета.

Абсолютність боротьби протилежностей заключається в тому, що в їх взаємодії виникає в предметі внутрішня «напруга», виникає імпульс до змін і формуються тенденції його розвитку.