Принципи побудови ідеального суспільства:

а) в економічній сфері - відмова від приватної власності, запровадження загальної трудової повинності і централізованого розподілу виробленої продукції;

б) в політичній сфері - демократичні засади виборності в усіх посадових осіб. Н.Макіавеллі відокремив особливу сферу людської діяльності - політику. Він вважав, що займаючись політикою, треба орієнтуватися на один єдиний принцип: «Мета виправдовує засоби»;

в) у соціальній сфері - заміна станового ладу, що визначає цінність людини за її походженням відповідно до такої соціальної ієрархії, в якій місце людини визначалось мірою її освіченості та суспільної значущості виконуваних обов’язків;

г) у сфері культури - створення загальної і обов’язковою системи освіти і виховання, державної підтримки розвитку наук.

Тема 5. Філософія Нового часу. План

1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.

2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р.Декарта.

3. Теорія пізнання. Т.Г. Гоббса тa Дж. Локка. Скептицизм П. Бейля та Д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.

4. Б.Спіноза та Г.Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.

5. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі.

6. Французький матеріалізм XVIII ст. Проблема свободи людини і шляхів її соціального звільнення.

1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.

За часом ця епоха охоплює період із XVII ст. до кінця XIX ст., після цього починається період так званої "новітньої історії", що триває і по наш час. Проте філософія цього періоду завершується першою третиною XIX ст., що є прикладом випереджаючого роз­витку духовних процесів порівняно із політичними та соціально-економічними. А це, у свою чергу, свідчить про творчий характер людського мислення.

Значення епохи за соціальним змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин.

Суттєві зміни у суспільному житті:

1) центр життя – виробничої, культурної, соціально-політичної діяль­ності змістився у міста, де почали бурхливо розвиватися різноманітні форми промислової діяльності;

2) поява машинного виробництва революціонізувала всю людську діяльність взагалі.

Паралельно зі змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках:

1) розриваються колишні зв'язки особистої залежності лю­дини від людини;

2) зникає "велика сім'я", а натомість з'являється вільний, автономний індивід (що є засадою явища під назвою «буржуазний індивідуалізм»).

Все це спричиняє шалене прискорення темпів життя, зростання соціальної динаміки.

Характеристика епохи:

а) завершується епоха географічних відкриттів;

б) це епоха буржуазних революцій, які брали на себе місію докорінної зміни всіх сторін життя;

в) це епоха формування на­ціональних держав;

г) це епоха напо­леонівських походів, що сприяли швидкому руйнуванню в Європі застарілих соціальних відношень;

д) розвиток мореплавства, виробництва, зростання міст та соціальної дина­міки привели до швидкого розвитку наукового знання:

• наука в цю епоху стає провідним чинником життя та життєвих зрушень;

• з'являється перша заверше­на та експериментально підтверджена наукова теорія – механіка І.Ньютона.