Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navchalny_posibnik.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
16 Мб
Скачать
☆

2.2. Сутність і явище.

Сутність – внутрішня, глибинна, скрита, відносно стійка сторона того чи іншого предмету, явища, процесу, визначаючого його природу, сукупність рис та інші характеристики.

Явище – це внутрішні, рухомі, мінливі характеристики того чи іншого предмету, відносно самостійної області об'єктивної реальності.

Сутність і явище:

  • діалектично зв'язані протилежності,

  • вони не співпадають одне з одним,

  • зв'язані між собою нерозривним зв'язком,

  • вказують направлення, шлях вічного, нескінченного поглиблення людських знань.

Сутність і явище всякої речі нерозривно зв'язані між собою. В світі немає абсолютно ізольованих речей, що не зв'язані і не взаємодіють з іншими речами. Люди через явища дізнаються про сутність речей, а на підставі сутності пояснюють і передбачають їх явище.

3.1 Частина і ціле.

Частина – це предмети, які в своїй сукупності утворює нові, більш складні предмети.

Ціле – це результат поєднання частин того чи іншого предмету.

Поступово складалося, що властивості цілого несходиме до набору властивостей частин, його складових.

Таємниця цілісності, її несводимості до простої суми частин полягає у зв'язку:

  1. з об'єднанням предметів в складні комплекси,

  2. у взаємовпливі частин.

Таким чином був відкритий, сформульований принцип цілісності, що грає важливу роль в розвитку знань і практики.

Різним типам зв'язків частин відповідають різні типи цілісності:

1) будові – структурний,

2) функціонування – функціональний,

3) розвитку – генетичний тип цілісності.

Цілісність виступає як узагальнена характеристика об'єктів, володіючих складною внутрішньою будовою, як єдність частин у різноманітності їх взаємозв'язків.

Частина і ціле сформували такі нові категорії:

  • елемент,

  • структура,

  • система.

3.2. Форма і зміст.

Форма – принцип впорядкованості, спосіб існування того чи іншого змісту.

Форма предмета – це зв'язки, що існують між елементами змісту і організація предмету, завдяки якій він виступає як єдине ціле і може виконувати свої функції.

Зміст – сукупність різних елементів і їх взаємодія, визначаючих основний тип, характер того чи іншого предмета, явища, процесу.

«Зміст» і «форма» відбивають різні, але нерозривно зв'язані аспекти одного і того ж предмету:

1) зміст оформлений,

2) форма змістовна.

Варіанти динамічних співвідношень форми і змісту:

  1. Зустрічаються ситуації, в яких лідируючою, більш мобільною стороною процесу виявляється зміна змісту, що в свою чергу, обумовлює розвиток форми.

  2. Форма організує той чи інший зміст, закріплює визначену ступінь розвитку, нормалізує її.

  3. Форма більш консервативна, ніж зміст.

Визначальну роль у взаємовідношенні змісту і форми грає, як правило, зміст. Перш ніж мінятися форма того чи іншого предмету спочатку міняє його зміст. Але форма – це не пасивний придаток до змісту, вона грає і самостійну роль в розвитку предмету, здатна робити вплив на зміст.

Відносна самостійність форми має прояви. Одним з них є тенденція її відособлення в різних видах людської діяльності, перетворення із засобів в самоціль.