Тема 11. Суспільна свідомість та її роль в суспільному житті. План

1. Суспільна та індивідуальна свідомість.

2. Відносна самостійність суспільної свідомості.

3. Структура суспільної свідомості.

4. Форми суспільної свідомості:

1. політична свідомість;

2. правова свідомість;

3. моральна свідомість;

4. естетична свідомість;

5. релігійна свідомість;

6. економічна свідомість;

7. екологічна свідомість.

5. Проблема формування ціннісних орієнтацій.

1. Суспільна та індивідуальна свідомість.

Свідомість	– це самодіяльний, самостворювальний процес виписування окремих подій, явищ, вражень, відчуттів у тотальне (єдине, всеохоплююче) поле інтелектуального, предметного конструювання.
Свідомість	– це не просто образ дійсності, а особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення і перетворення дійсності.
Суспільна свідомість	– це сукупність ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, які вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії.

Суспільна та індивідуальна свідомість перебувають у діалектичній єдності, оскільки у них загальне джерело – буття людей, в основі якого лежить практика. Разом з тим діалектична єдність суспільної та індивідуальної свідомості не означає їхньої абсолютної ідентичності.

Індивідуальна свідомість конкретніша, багатогранніша, ніж суспільна. Вона включає в себе неповторні, властиві тільки даній людині особливості, що формуються на основі специфічних особливостей її конкретного буття. Важливим є врахування тієї обставини, що свідомість індивіда є не тільки знання, а й ставлення до буття, до діяльності і до самої свідомості. З іншого боку, суспільна свідомість – це не просто арифметична сума індивідуальних свідомостей, а нова якість.

Суспільна свідомість, порівняно з індивідуальною, відображає об'єктивну дійсність глибше, повніше, а отже, і багатше. Вона абстрагується від тих чи інших конкретних характеристик, властивостей індивідуальної свідомості, вбираючи в себе найбільш значиме, суттєве. Тим самим суспільна свідомість ніби підноситься над свідомістю індивідів. Однак зазначене не означає нівелювання свідомості індивіда. Навпаки, врахування специфіки індивідуальної свідомості, її багатогранності, неповторності всього того, що становить сутність духовності особистості, є надзвичайно важливою умовою формування та розвитку цінностей духовної культури, свідомості людини.

Індивідуальна свідомість включає в себе:

• самостійність:

– усвідомлення «Я», – самоусвідомлення «Я».

• емоції та почуття:

– інтелектуальні, – моральні,

– естетичні, – етичні, – афекти.

• знання:

– емпіричні, – теоретичні.

• волю:

– цілеспрямованість, – вибір засобів діяльності.

• мислення:

– образне, – чуттєве, – раціональне.

• пам'ять:

– моторна, – сенсорна, – образна, – емоційна,

– словесно-логічна, – короткочасна, – довготривала.

В суспільстві свідомість виступає як суспільна свідомість, як сфера духовного життя, в якому осмислюються, обґрунтовуються, ідейно оформляються і реалізуються інтереси і представлення різних соціальних груп, класів, націй і суспільства в цілому.

Суспільна свідомість є соціальним способом духовної поведінки людей.

Поняття «суспільна свідомість» характеризує реальний зміст і спосіб існування свідомості конкретного суспільства.