Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Navchalny_posibnik.doc
X
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план дисципліни «Основи філософських знань»
- •Зміст програми
- •Тема 1. Філософія її призначення, сенс і функції.
- •1. Поняття світогляду. Роль світогляду в житті людини.
- •Відмінності між філософією і наукою:
- •Зміна відносин між філософією, релігією та наукою в різних культурних епохах в історії людської цивілізації:
- •Основні світоглядні питання та відносини, які мають всесвітнє значення
- •Класифікація світогляду за різними критеріями:
- •Основні компоненти в структурі світогляду:
- •Рівні світогляду
- •Особливості філософського світогляду:
- •Роль світогляду в житті людини.
- •2. Історичні типи світогляду.
- •Основні риси міфологічної свідомості:
- •Відмінності міфологічного світогляду і філософії
- •3. Особливості філософського знання.
- •Передумови виникнення філософії як закономірного явища:
- •Соціально-економічні:
- •4. Предмет, функції і задачі філософії.
- •Предметом філософії є:
- •Ознаки філософії:
- •Поняття філософії слід відрізняти від поняття філософствування: (за м. Хайдеггером)
- •Філософія як сфера духовної культури виконує певні функції:
- •5. Основне питання філософії. Поняття матеріалізму і ідеалізму.
- •2 Сторони основного питання філософії:
- •Значення основного питання філософії:
- •З теорії тіла і духу:
- •Тема 2. Філософія Античності.
- •1. Поняття Античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості.
- •Особливості античної філософії:
- •2) Прагнення до раціонального осягнення навколишнього світу;
- •3) Тісний взаємозв’язок та взаємодія з розвитком природознавства;
- •4) Індивідуалізм.
- •Найважливіші особливості античної філософії:
- •Умови, що сприяли появі феномену античної філософії:
- •2. Розвиток ідей у натурфілософських («фізичних») школах Стародавньої Греції.
- •Основні ідеї античної «фізики»:
- •Атомісти стверджували:
- •3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії.
- •Основні принципи ідеалістичного підходу Платона:
- •Основні принципи філософських поглядів Аристотеля:
- •3) Він виділяє два типи чеснот:
- •4) Заклав теоретичні основи логіки як науки ( йому належіть формування закону протиріччя).
- •Основні ідеї античної «етики»:
- •1) У будь-якій людині існує доброчесність - сукупність позитивних якостей
- •Основні принципи етичних поглядів Сократа:
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя. План
- •1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.
- •2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя.
- •3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •Проблеми, над розв’язанням яких працювали середньовічні філософи:
- •2) Проблема доказів Божого Буття. Відмінності між філософією та богослов'ям:
- •Вчення Фоми Аквінського про умови симфонії розуму та віри:
- •Фома поділяв усі знання й науки на:
- •Тема 4. Філософія «Відродження».
- •1. Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •2. Провідні напрямки ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.
- •Періодизація періоду Ренесансу:
- •Гуманістична антропологія була спрямована на:
- •Філософські міркування Леонардо да Вінчі:
- •Геліоцентрична картина світу за м.Коперником:
- •3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •Оцінка становища та сутності людини у м. Монтеня:
- •Погляди Джордано Бруно на пізнання:
- •Людина і суспільство у філософській думці епохи Відродження:
- •Принципи побудови ідеального суспільства:
- •Тема 5. Філософія Нового часу. План
- •1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •Суттєві зміни у суспільному житті:
- •Паралельно зі змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках:
- •Характеристика епохи:
- •Зміни в інших сферах духовного життя:
- •Сформувався новий світогляд:
- •Відбуваються зміни у розвитку філософії:
- •2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта.
- •Так само треба діяти і в науці:
- •Чотири правила методу, що сприяють правильній роботі інтелекту:
- •2) Тих, що виникають з чуттєвого досвіду
- •3) Тих, що формує сама людина
- •3. Теорія пізнання. Т.Г. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм п. Бейля та д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •П.Бейль, зокрема, вважав, що:
- •4. Б.Спіноза та г.Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
- •Види пізнавальної діяльності ( за б.Спінозою):
- •Монади дуже активні і породжують:
- •Існують три класи монад:
- •5. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі. Основні ідеї Просвітництва:
- •Основні погляди Вольтера:
- •Прихильник просвіченого абсолютизму х.Вольф:
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •1. Становлення філософської думки в Україні ( XI-XVII ст.). Специфічні риси української філософії:
- •Чотири основних етапи в українській філософії:
- •Не пустили глибокого коріння в історію української культури:
- •А) Поняття філософії і філософа.
- •Особливості української філософії:
- •На основі такого розуміння в києво-руській культурі:
- •Розробляється проблематика:
- •Обґрунтовується розуміння:
- •По християнському світобаченню має місце подвоєння картини світу:
- •Б) Теорія причетності світу земного до світу Божого.
- •В) Гносеологічна проблематика.
- •Г) Універсалізм.
- •Д) Розвиток і діяльність науково-просвітницького центра. Велике значення мало в цей час:
- •Острозькі книги підкреслюють корінні відмінності:
- •Е) Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •Відчуття людини як фундамент пізнавальної діяльності поділяється на:
- •2. Розвиток філософської думки в Україні (XVIII-поч. XX ст.). А) г.С.Сковорода.
- •Особливості творчого стилю г. Сковороди:
- •Основні елементи філософської системи г.Сковороди:
- •У своїх творах Сковорода активно досліджує:
- •Б) я. Козельський
- •Найсуттєвішими ознаками світогляду і способу мислення м. Драгоманова були:
- •Д) п.А. Грабовський
- •Е) і.Я. Франко
- •Соціально-політичні погляди і.Я. Франка:
- •Ж) Леся Українка – Косач – Квітка Лариса Петрівна
- •Соціально-політичні погляді Лесі Українки:
- •3. Філософська думка в українській діаспорі.
- •А) д.Донцов
- •Б) д. Чижевський
- •Чижевський зупиняється на аналізові таких понять, як нація і людство:
- •В) о.Кульчицький
- •Філософські погляди о. Кульчицького на націю та людину:
- •Тема 7. Сучасна філософія.
- •1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії.
- •Особливості сучасної західної філософії:
- •3) Посилюється інтерес до людини;
- •2. Сцієнтистські напрями у філософії.
- •3. Напрями антропологічного спрямування.
- •Причинами виникнення і поширення екзестинціалізму стали:
- •Дві великі «хвилі» екзестинціалізму:
- •Основні ідеї екзистенціальної філософії:
- •4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії.
- •5. Релігійна філософія.
- •6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Особливості постмодерністських уявлень про сучасну соціокультурну ситуацію:
- •Особливості постмодерністських уявлень про статус філософії:
- •Тема 8. Специфіка соціальної форми руху матерії.
- •1. Матеріальне і духовне життя людей.
- •Особливості матеріального виробництва:
- •2. Спосіб матеріального виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.
- •Функціональна структура продуктивних сил Фактори виробництва
- •Система виробничих відносин
- •3. Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.
- •Тема 9. Людське усвідомлення об’єктивної реальності. Філософське поняття матерії.
- •1. Світ як всеохоплююча реальність. Матеріальна єдність світу.
- •2. Філософське поняття матерії її сфери та рівні.
- •Види існування матерії:
- •Основні рівні матерії
- •Існує 2 типа руху:
- •Класифікація форм руху проводиться за трьома принципами:
- •4. Простір та час як форми існування матерії.
- •Концепції простору та часу:
- •Загальні та специфічні властивості простору та часу
- •5. Поняття історичного і соціального простору та часу.
- •Тема 10. Людське усвідомлення суб’єктивної реальності. Проблеми свідомості у філософії. План
- •1. Проблема свідомості у філософії.
- •Аспекти свідомості:
- •Розробляючи цілісну теорію свідомості учені прагнуть:
- •Концепції походження свідомості:
- •Сучасні концепції походження свідомості
- •Провідні чинники виникнення та функціонування свідомості:
- •2. Перехід від неживої матерії до живої і від неї до мислення.
- •Види і форми відображення
- •Три функції мови (к. Бюлер):
- •3. Свідомість і мозок.
- •Свідомість людини можна членувати таким чином:
- •Етапи процесу усвідомлення:
- •Інформаційне відображення має різні рівні:
- •4. Свідомість – вища форма відображення дійсності.
- •Етапи процесу усвідомлення:
- •Джерелами образів в свідомості людини є:
- •В свідомості людини можна виділити:
- •Відмінності розв’язання задач мозком людини і комп’ютером:
- •Передумови виникнення свідомості:
- •Чотири аспекти проблеми свідомості:
- •Функції самосвідомості:
- •5. Постановка і рішення питань про відношення свідомості і буття.
- •Ідеальність свідомості розуміють у двох основних значеннях:
- •Тема 11. Суспільна свідомість та її роль в суспільному житті. План
- •1. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •Індивідуальна свідомість включає в себе:
- •Реальну суспільну свідомість конкретного суспільства визначають:
- •Для масової свідомості характерні:
- •2. Відносна самостійність суспільної свідомості.
- •Прояви відносної самостійності суспільної свідомості полягає в тому, що:
- •3. Структура суспільної свідомості.
- •Критерій їх розмежування:
- •Повсякденна свідомість включає дві сторони:
- •Характерними рисами теоретичної свідомості є:
- •4. Форми суспільної свідомості.
- •Принципи розмежування форм суспільної свідомості:
- •Релігія має трояке коріння:
- •5. Проблема формування ціннісних орієнтацій.
- •Тема 12. Теорія пізнання. Учення про істину та її критерії.
- •1. Поняття пізнання та його види.
- •Два основних підходи до вирішення цієї проблеми:
- •Пізнання має три основні змістові акценти:
- •Види пізнання, в яких окреслена його багатоаспектність:
- •2. Чуттєве пізнання та його форми.
- •Всі форми чуттєвого ступеня в пізнанні:
- •3. Раціональне пізнання та його форми.
- •4. Нераціональне пізнання.
- •Особливості творчості як різновиду людськоєї діяльності:
- •Види творчості:
- •Основні характеристики інтуїції при дослідженні:
- •За рівнем новизни виділяються такі форми технічної творчості:
- •Свобода має два виміри:
- •5. Практика та її ролі в процесі пізнання.
- •Риси практики:
- •Структура практики включає в себе:
- •Серед важливих форм практики слід відокремити такі:
- •Три рівня практики, як пізнавальної діяльності:
- •6. Істина та її характеристика.
- •7. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •Три групи методів науковго пізнання:
- •Основні методи емпіричного рівня пізнання:
- •Класифікація знання:
- •Особливості наукового пізнання:
- •Форми організації наукового знання:
- •Функції ідеї як форми організації наукового знання:
- •Методи теоретичного рівня пізнання:
- •Теоритичні методи пізнання:
- •Тема 13. Принцип універсального зв'язку. Категорії діалектики.
- •1. Принципи діалектики: загального зв'язку, розвитку, детермінізму, історизму, системності, цілісності.
- •Види руху:
- •Принцип цілісності:
- •2. Категорії діалектики, які розкривають універсальні зв'язки буття.
- •Категорії діалектики формуються:
- •2.1. Одиничне і загальне.
- •2.2. Сутність і явище.
- •3.1 Частина і ціле.
- •3.2. Форма і зміст.
- •Варіанти динамічних співвідношень форми і змісту:
- •3.3. Елемент, структура і система.
- •Типи поведінки систем залежать від характеру відносин з середовищем:
- •4.1 Причина і наслідок.
- •2) Специфічна.
- •4.2 Необхідність і випадковість.
- •4.3. Можливість і дійсність.
- •Види можливостей:
- •Тема 14. Принципи розвитку. Закони діалектики.
- •1. Поняття розвитку.
- •Принципи розвитку:
- •2. Протиріччя як внутрішнє джерело розвитку.
- •Форми вирішення протиріччя:
- •Типи протиріч :
- •3. Основні закони діалектики.
- •Етапи розвитку протилежності:
- •Види стрибків:
- •Тема 15. Філософське поняття культури. План
- •1. Поняття культури.
- •Поняття «культура» вживається для:
- •2. Матеріальна і духовна культура суспільства та їх структура.
- •Науково-технічна творчість,
- •Мова, мислення. Дві форми духовної культури:
- •Особливі ролі, які виконують матеріальна та духовна культура:
- •Особливості культури:
- •3. Культура і цивілізація.
- •До закономірностей розвитку культури слід віднести:
- •Основні характеристики цивілізації:
- •Відмінність цивілізації від культури:
- •Основні теорії історико-культурного процесу:
- •Принципи узагальнення історико-культурного матеріалу:
- •4. Внутрішня і зовнішня детермінація культури.
- •5. Соціальні функції культури.
- •6. Проблема масової і елітарної культури.
- •7. Молодіжна культура.
- •Поняття «субкультура» включає в себе також:
- •За способом виникнення розрізняють «субкультуру»:
- •Тема 16. Сутність і призначення людини. План
- •1. Філософська концепція людини.
- •Становлення суспільних відносин та їх якісна різниця від біологічних відносин.
- •Три компоненти предметного змісту людської практики:
- •Виділяють такі групи відносин:
- •2. Природне і соціальне в людині. Перехід від біологічного до соціального:
- •Біологічна еволюція має два виходи:
- •Для такого стрибка предки людини мали необхідні біологічні умови:
- •Розвинута кисть руки.
- •Наші потреби не задані природою як абсолютні, тому що:
- •Завдяки своїй соціально-біологічній природі людина народжується двічі:
- •3. Свобода особистості як основа суспільного прогресу.
- •Тема 17. Суспільство і особистість. План
- •1. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства.
- •А) відносини особистої залежності
- •Становлення особистості історично відбувається:
- •Б) відносини речової залежності, за умови особистої особистої незалежності
- •В) відносини вільних індивідуальностей
- •Процес соціалізації у вимірі людських відносин по горизонталі:
- •Фактори соціалізації людини:
- •2. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •Особистість характеризують такі ознаки:
- •Чотири універсальні типи особистості, які характерні для всіх епох і народів:
- •3. Суспільство і потенціал особистості.
- •Тема 18. Сенс людського існування. План
- •1. Проблема сенсу життя.
- •Ідеї вирішення питання про сенс життя:
- •3 Групи смисложиттєвих цінностей:
- •2. Філософія про сенс життя, про смерть і безсмертя людини.
- •Чотири основних підходи до розв’язання проблеми сенсу життя:
- •2) Життя як реалізація вищої мети - це реалізація ідеалів, планів, проектів, принципів або моделей, в ім’я яких варто було б жити.
- •3. Право на смерть.
- •Тема 19. Суспільний прогрес і глобальні проблеми сучасності.
- •1. Проблеми суспільного прогресу в умовах сучасного світу.
- •2. Об’єктивний критерій прогресу і типи соціального прогресу.
- •Сьогодні соціальні системи порівнюються за такими критеріями, як:
- •3. Необхідність і свобода.
- •4. Демократія і свобода особистості.
- •З позицій сучасної науки свобода розуміється, як:
- •Свобода характеризує:
- •5. Криза сучасної цивілізації, глобальні проблеми сучасності і шляхи їх подолання.
- •Причини появи глобальних проблем:
- •Головні ознаки глобальних проблем:
- •Класифікація глобальних проблем сучасності:
- •2) Проблеми взаємодії між людиною і природою:
- •3) Проблеми в середині людського суспільства:
- •4) Проблеми охорони здоров’я:
- •Негативні сторони індустріального виробництва:
- •Головні ознаки глобальних проблем:
- •До комплексу екологічних проблем входять:
- •Прояви екологічної кризи:
- •Шляхи та умови розв’язання глобальних проблем: Шляхи та умови розв’язання глобальних проблем:
- •6. Альтернатива: глобальна катастрофа чи спільне існування суверенних і вільних народів.
- •Література
Відмінності міфологічного світогляду і філософії
М
іф
звичайно поєднує в собі 2 аспекти:
діахронічний (розповідь про минуле),
синхронічний (пояснення теперішнього і майбутнього), що забезпечувало духовний зв'язок поколінь.
Значення міфів полягає в тому, що вони встановлювали гармонію
між світом і людиною,
між природою і суспільством,
між суспільством і індивідом.
Таким чином, міфи забезпечували внутрішню згоду в людині і гармонію людського життя.
Генетичний принцип був основним принципом вирішення світоглядних питань в міфології, який пояснював першооснови світу, а походження природних і суспільних явищ зводилося до того, хто кого породив.
Ще однією із форм світогляду є релігія.
Релігія (від лат. religio – набожність, святиня, предмет культу) – це така форма світогляду, в якій освоєння світу здійснюється через його роздвоєння на поцюсторонній «земний», природний, сприйнятливий органами відчуттів, і потойбічний – «небесний», надприродний, надчуттєвий. Формування (штучного, теоретичного, художнього) «світу», на відміну від світу реального, життєвого, предметного, – риса всіх форм його духовного освоєння людьми. Специфіка релігії – в особливому характері її «другого» світу і її смислової ролі. Основа релігійного світогляду є віра в існування тієї чи іншої різновидності надприродних сил і їх головну роль у походженні світу і житті людей.
Віра – це спосіб існування релігійної свідомості, особливий настрій, переживання, який характеризує її внутрішній стан. Зовнішньою, соціально-значущою формою прояву віри служить культ – система затверджених ритуалів, догматів.
Релігійні уявлення неможливо вивести із почуттів, переймань окремої людини. Вони – продукт історичного розвитку суспільства. Існувало та існує велика кількість варіантів релігійних вірувань. Такі форми релігії, як християнство, буддизм, іслам вважаються світовими і по цей день мають велику кількість прихильників в різних країнах. Релігія розвивалась на ґрунті усвідомлення залежності людей від не контролюючих сил. В уявленнях про «вищі сили» химерно сплітались початки добра і зла, демонічні та божественні сторони релігії довгий час розвивалися паралельно. Поклоніння «вищим силам» поступово приводить до поняття (образа) Бога – вищої істоти, гідної поклоніння.
Релігія – складне духовне утворення та суспільно-історичне явище, яке не укладається в однозначні, прямолінійні характеристики.
Спорідненість, близькість філософії і релігії постає в тому, що вони – суспільно-історичні типи світогляду, вирішують схожі задачі світоуяснення і впливу на свідомість та поведінку людини. Вони є формами суспільної свідомості.
3. Особливості філософського знання.
Філософське знання – найбільш важлива складова частина культури, її загальнотеоретична основа, методологія культурного мистецтва людини. Філософія тісно пов'язана зі всіма формами суспільної свідомості: економічною, політичною, моральною, естетичною, релігійною. Не можна не бачити тісного зв'язку філософії з практикою, по відношенню до якої вона виступає у ролі методології. Не одна з глобальних проблем сучасності (війна і мир, збереження національної культурної спадщини, охорона навколишнього середовища) не може бути вирішена без філософського осмислення, оскільки всі вони вирішуються в контексті філософсько-світоглядних питань:
– людина і світ; – людина і суспільство; – добро і зло.
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]