Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navchalny_posibnik.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
15.93 Mб
Скачать

Відмінності між філософією і наукою:

  1. філософські концепції, закони, теорії не такі загальнозначущі та універсальні, як висновки науки;

  2. філософія не займається безпосередньо відкриттям законів, але сприяє їх відкриттю, обґрунтовує і узагальнює їх;

  3. наука вважає себе об’єктивною, філософія ж суб’єктивна, оскільки не можлива без емоційно забарвленого, особистісного компонента - самого філософа.

Різниця між філософією та релігією полягає в тому, що філософія заснована на знаннях, завжди критична до власних інтелектуальних здобутків, а релігія - спирається на релігійну віру, тобто на прийняття істини без жодних раціональних підстав.

Зміна відносин між філософією, релігією та наукою в різних культурних епохах в історії людської цивілізації:

  1. у первісному суспільстві провідною формую духовної діяльності людини була релігія;

  2. античність. Філософія, яка тільки виникла містила в собі зачатки всіх наук;

  3. у середні віки - головне місце посідала релігія, а філософії відводилось місце «служниці теології».

  4. у Новий час - наукові відкриття привели до секуляризації - витіснення релігії з усіх сфер суспільного життя;

  5. у сучасному світі - стверджується модель співпраці між філософією, релігією і наукою.

Світогляд це сукупність узагальнених уявлень про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та життєве призначення.

Світогляд не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:

1) він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а й знання разом із оцінкою та відношеннями;

2) предмет світогляду відношення «людина-світ» постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїція, віра, надія, життєві мотиви, мета та ін. Через це складовими компонентами світогляду постають:

погляди, – переконання, – принципи,

ідеали, – цінності, – вірування,

воля, – стереотипи, –життєві норми.

Основні світоглядні питання та відносини, які мають всесвітнє значення

(за нім. філософом І. Кантом)

Пізнавальні відносини Практичні відносини Ціннісні відносини

(метафізика, тобто (мораль) (релігія) (антропологія)

філософія)

Світогляд в цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині у її нормальному стані, але ми не можемо вести розмову про світогляд новонароджених дітей, а також душевнохворих людей чи із серйозними психічними відхиленнями від норми. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, тому що люди по-різному уявляли та уявляють світ і самих себе.

Типологія світогляду - це не просто перерахування його можливих видів, а перш за все, виділення типових ознак, за якими та на основі яких пізніше здійснюється класифікація основних типів світогляду.

Класифікація світогляду за різними критеріями:

1. За носієм:

– індивідуальний; – колективний;

– груповий; – національний;

  • регіональний.

2. За рівнем світобачення та усвідомлення:

  • усвідомлений; – неусвідомлений;

  • частково усвідомлений; – буденний;

  • філософський; сформований на засадах наукових знань.

3. За історичними епохами:

  • архаїчний; – античний;

  • середньовічний; – ренесансний;

  • світогляд XX ст.

4. За морально-ціннісними орієнтирами:

  • егоїстичний; – альтруїстичний;

  • гуманістичний; – антигуманний;

  • цинічний; – шовіністичний.

5. За будовою:

  • цілісний; – фрагментарний;

  • внутрішньо злагоджений; – суперечливий.

6. За ступенем адекватності сприйняття дійсності:

  • реалістичний; – фантастичний;

  • викривлений; – адекватний дійсності.

7. За становленням до визнання існування вищих сутностей:

  • релігійний; – скептичний;

  • агностичний; – атеїстичний.

Функції світогляду постають такими формами духовного засвоєння світу, як:

  • інтегрувати людину у світ;

  • надати їй найперших життєвих орієнтирів;

  • подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]