- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план дисципліни «Основи філософських знань»
- •Зміст програми
- •Тема 1. Філософія її призначення, сенс і функції.
- •1. Поняття світогляду. Роль світогляду в житті людини.
- •Відмінності між філософією і наукою:
- •Зміна відносин між філософією, релігією та наукою в різних культурних епохах в історії людської цивілізації:
- •Основні світоглядні питання та відносини, які мають всесвітнє значення
- •Класифікація світогляду за різними критеріями:
- •Основні компоненти в структурі світогляду:
- •Рівні світогляду
- •Особливості філософського світогляду:
- •Роль світогляду в житті людини.
- •2. Історичні типи світогляду.
- •Основні риси міфологічної свідомості:
- •Відмінності міфологічного світогляду і філософії
- •3. Особливості філософського знання.
- •Передумови виникнення філософії як закономірного явища:
- •Соціально-економічні:
- •4. Предмет, функції і задачі філософії.
- •Предметом філософії є:
- •Ознаки філософії:
- •Поняття філософії слід відрізняти від поняття філософствування: (за м. Хайдеггером)
- •Філософія як сфера духовної культури виконує певні функції:
- •5. Основне питання філософії. Поняття матеріалізму і ідеалізму.
- •2 Сторони основного питання філософії:
- •Значення основного питання філософії:
- •З теорії тіла і духу:
- •Тема 2. Філософія Античності.
- •1. Поняття Античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості.
- •Особливості античної філософії:
- •2) Прагнення до раціонального осягнення навколишнього світу;
- •3) Тісний взаємозв’язок та взаємодія з розвитком природознавства;
- •4) Індивідуалізм.
- •Найважливіші особливості античної філософії:
- •Умови, що сприяли появі феномену античної філософії:
- •2. Розвиток ідей у натурфілософських («фізичних») школах Стародавньої Греції.
- •Основні ідеї античної «фізики»:
- •Атомісти стверджували:
- •3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії.
- •Основні принципи ідеалістичного підходу Платона:
- •Основні принципи філософських поглядів Аристотеля:
- •3) Він виділяє два типи чеснот:
- •4) Заклав теоретичні основи логіки як науки ( йому належіть формування закону протиріччя).
- •Основні ідеї античної «етики»:
- •1) У будь-якій людині існує доброчесність - сукупність позитивних якостей
- •Основні принципи етичних поглядів Сократа:
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя. План
- •1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.
- •2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя.
- •3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •Проблеми, над розв’язанням яких працювали середньовічні філософи:
- •2) Проблема доказів Божого Буття. Відмінності між філософією та богослов'ям:
- •Вчення Фоми Аквінського про умови симфонії розуму та віри:
- •Фома поділяв усі знання й науки на:
- •Тема 4. Філософія «Відродження».
- •1. Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •2. Провідні напрямки ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.
- •Періодизація періоду Ренесансу:
- •Гуманістична антропологія була спрямована на:
- •Філософські міркування Леонардо да Вінчі:
- •Геліоцентрична картина світу за м.Коперником:
- •3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •Оцінка становища та сутності людини у м. Монтеня:
- •Погляди Джордано Бруно на пізнання:
- •Людина і суспільство у філософській думці епохи Відродження:
- •Принципи побудови ідеального суспільства:
- •Тема 5. Філософія Нового часу. План
- •1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •Суттєві зміни у суспільному житті:
- •Паралельно зі змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках:
- •Характеристика епохи:
- •Зміни в інших сферах духовного життя:
- •Сформувався новий світогляд:
- •Відбуваються зміни у розвитку філософії:
- •2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта.
- •Так само треба діяти і в науці:
- •Чотири правила методу, що сприяють правильній роботі інтелекту:
- •2) Тих, що виникають з чуттєвого досвіду
- •3) Тих, що формує сама людина
- •3. Теорія пізнання. Т.Г. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм п. Бейля та д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •П.Бейль, зокрема, вважав, що:
- •4. Б.Спіноза та г.Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
- •Види пізнавальної діяльності ( за б.Спінозою):
- •Монади дуже активні і породжують:
- •Існують три класи монад:
- •5. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі. Основні ідеї Просвітництва:
- •Основні погляди Вольтера:
- •Прихильник просвіченого абсолютизму х.Вольф:
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •1. Становлення філософської думки в Україні ( XI-XVII ст.). Специфічні риси української філософії:
- •Чотири основних етапи в українській філософії:
- •Не пустили глибокого коріння в історію української культури:
- •А) Поняття філософії і філософа.
- •Особливості української філософії:
- •На основі такого розуміння в києво-руській культурі:
- •Розробляється проблематика:
- •Обґрунтовується розуміння:
- •По християнському світобаченню має місце подвоєння картини світу:
- •Б) Теорія причетності світу земного до світу Божого.
- •В) Гносеологічна проблематика.
- •Г) Універсалізм.
- •Д) Розвиток і діяльність науково-просвітницького центра. Велике значення мало в цей час:
- •Острозькі книги підкреслюють корінні відмінності:
- •Е) Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •Відчуття людини як фундамент пізнавальної діяльності поділяється на:
- •2. Розвиток філософської думки в Україні (XVIII-поч. XX ст.). А) г.С.Сковорода.
- •Особливості творчого стилю г. Сковороди:
- •Основні елементи філософської системи г.Сковороди:
- •У своїх творах Сковорода активно досліджує:
- •Б) я. Козельський
- •Найсуттєвішими ознаками світогляду і способу мислення м. Драгоманова були:
- •Д) п.А. Грабовський
- •Е) і.Я. Франко
- •Соціально-політичні погляди і.Я. Франка:
- •Ж) Леся Українка – Косач – Квітка Лариса Петрівна
- •Соціально-політичні погляді Лесі Українки:
- •3. Філософська думка в українській діаспорі.
- •А) д.Донцов
- •Б) д. Чижевський
- •Чижевський зупиняється на аналізові таких понять, як нація і людство:
- •В) о.Кульчицький
- •Філософські погляди о. Кульчицького на націю та людину:
- •Тема 7. Сучасна філософія.
- •1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії.
- •Особливості сучасної західної філософії:
- •3) Посилюється інтерес до людини;
- •2. Сцієнтистські напрями у філософії.
- •3. Напрями антропологічного спрямування.
- •Причинами виникнення і поширення екзестинціалізму стали:
- •Дві великі «хвилі» екзестинціалізму:
- •Основні ідеї екзистенціальної філософії:
- •4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії.
- •5. Релігійна філософія.
- •6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Особливості постмодерністських уявлень про сучасну соціокультурну ситуацію:
- •Особливості постмодерністських уявлень про статус філософії:
- •Тема 8. Специфіка соціальної форми руху матерії.
- •1. Матеріальне і духовне життя людей.
- •Особливості матеріального виробництва:
- •2. Спосіб матеріального виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.
- •Функціональна структура продуктивних сил Фактори виробництва
- •Система виробничих відносин
- •3. Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.
- •Тема 9. Людське усвідомлення об’єктивної реальності. Філософське поняття матерії.
- •1. Світ як всеохоплююча реальність. Матеріальна єдність світу.
- •2. Філософське поняття матерії її сфери та рівні.
- •Види існування матерії:
- •Основні рівні матерії
- •Існує 2 типа руху:
- •Класифікація форм руху проводиться за трьома принципами:
- •4. Простір та час як форми існування матерії.
- •Концепції простору та часу:
- •Загальні та специфічні властивості простору та часу
- •5. Поняття історичного і соціального простору та часу.
- •Тема 10. Людське усвідомлення суб’єктивної реальності. Проблеми свідомості у філософії. План
- •1. Проблема свідомості у філософії.
- •Аспекти свідомості:
- •Розробляючи цілісну теорію свідомості учені прагнуть:
- •Концепції походження свідомості:
- •Сучасні концепції походження свідомості
- •Провідні чинники виникнення та функціонування свідомості:
- •2. Перехід від неживої матерії до живої і від неї до мислення.
- •Види і форми відображення
- •Три функції мови (к. Бюлер):
- •3. Свідомість і мозок.
- •Свідомість людини можна членувати таким чином:
- •Етапи процесу усвідомлення:
- •Інформаційне відображення має різні рівні:
- •4. Свідомість – вища форма відображення дійсності.
- •Етапи процесу усвідомлення:
- •Джерелами образів в свідомості людини є:
- •В свідомості людини можна виділити:
- •Відмінності розв’язання задач мозком людини і комп’ютером:
- •Передумови виникнення свідомості:
- •Чотири аспекти проблеми свідомості:
- •Функції самосвідомості:
- •5. Постановка і рішення питань про відношення свідомості і буття.
- •Ідеальність свідомості розуміють у двох основних значеннях:
- •Тема 11. Суспільна свідомість та її роль в суспільному житті. План
- •1. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •Індивідуальна свідомість включає в себе:
- •Реальну суспільну свідомість конкретного суспільства визначають:
- •Для масової свідомості характерні:
- •2. Відносна самостійність суспільної свідомості.
- •Прояви відносної самостійності суспільної свідомості полягає в тому, що:
- •3. Структура суспільної свідомості.
- •Критерій їх розмежування:
- •Повсякденна свідомість включає дві сторони:
- •Характерними рисами теоретичної свідомості є:
- •4. Форми суспільної свідомості.
- •Принципи розмежування форм суспільної свідомості:
- •Релігія має трояке коріння:
- •5. Проблема формування ціннісних орієнтацій.
- •Тема 12. Теорія пізнання. Учення про істину та її критерії.
- •1. Поняття пізнання та його види.
- •Два основних підходи до вирішення цієї проблеми:
- •Пізнання має три основні змістові акценти:
- •Види пізнання, в яких окреслена його багатоаспектність:
- •2. Чуттєве пізнання та його форми.
- •Всі форми чуттєвого ступеня в пізнанні:
- •3. Раціональне пізнання та його форми.
- •4. Нераціональне пізнання.
- •Особливості творчості як різновиду людськоєї діяльності:
- •Види творчості:
- •Основні характеристики інтуїції при дослідженні:
- •За рівнем новизни виділяються такі форми технічної творчості:
- •Свобода має два виміри:
- •5. Практика та її ролі в процесі пізнання.
- •Риси практики:
- •Структура практики включає в себе:
- •Серед важливих форм практики слід відокремити такі:
- •Три рівня практики, як пізнавальної діяльності:
- •6. Істина та її характеристика.
- •7. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •Три групи методів науковго пізнання:
- •Основні методи емпіричного рівня пізнання:
- •Класифікація знання:
- •Особливості наукового пізнання:
- •Форми організації наукового знання:
- •Функції ідеї як форми організації наукового знання:
- •Методи теоретичного рівня пізнання:
- •Теоритичні методи пізнання:
- •Тема 13. Принцип універсального зв'язку. Категорії діалектики.
- •1. Принципи діалектики: загального зв'язку, розвитку, детермінізму, історизму, системності, цілісності.
- •Види руху:
- •Принцип цілісності:
- •2. Категорії діалектики, які розкривають універсальні зв'язки буття.
- •Категорії діалектики формуються:
- •2.1. Одиничне і загальне.
- •2.2. Сутність і явище.
- •3.1 Частина і ціле.
- •3.2. Форма і зміст.
- •Варіанти динамічних співвідношень форми і змісту:
- •3.3. Елемент, структура і система.
- •Типи поведінки систем залежать від характеру відносин з середовищем:
- •4.1 Причина і наслідок.
- •2) Специфічна.
- •4.2 Необхідність і випадковість.
- •4.3. Можливість і дійсність.
- •Види можливостей:
- •Тема 14. Принципи розвитку. Закони діалектики.
- •1. Поняття розвитку.
- •Принципи розвитку:
- •2. Протиріччя як внутрішнє джерело розвитку.
- •Форми вирішення протиріччя:
- •Типи протиріч :
- •3. Основні закони діалектики.
- •Етапи розвитку протилежності:
- •Види стрибків:
- •Тема 15. Філософське поняття культури. План
- •1. Поняття культури.
- •Поняття «культура» вживається для:
- •2. Матеріальна і духовна культура суспільства та їх структура.
- •Науково-технічна творчість,
- •Мова, мислення. Дві форми духовної культури:
- •Особливі ролі, які виконують матеріальна та духовна культура:
- •Особливості культури:
- •3. Культура і цивілізація.
- •До закономірностей розвитку культури слід віднести:
- •Основні характеристики цивілізації:
- •Відмінність цивілізації від культури:
- •Основні теорії історико-культурного процесу:
- •Принципи узагальнення історико-культурного матеріалу:
- •4. Внутрішня і зовнішня детермінація культури.
- •5. Соціальні функції культури.
- •6. Проблема масової і елітарної культури.
- •7. Молодіжна культура.
- •Поняття «субкультура» включає в себе також:
- •За способом виникнення розрізняють «субкультуру»:
- •Тема 16. Сутність і призначення людини. План
- •1. Філософська концепція людини.
- •Становлення суспільних відносин та їх якісна різниця від біологічних відносин.
- •Три компоненти предметного змісту людської практики:
- •Виділяють такі групи відносин:
- •2. Природне і соціальне в людині. Перехід від біологічного до соціального:
- •Біологічна еволюція має два виходи:
- •Для такого стрибка предки людини мали необхідні біологічні умови:
- •Розвинута кисть руки.
- •Наші потреби не задані природою як абсолютні, тому що:
- •Завдяки своїй соціально-біологічній природі людина народжується двічі:
- •3. Свобода особистості як основа суспільного прогресу.
- •Тема 17. Суспільство і особистість. План
- •1. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства.
- •А) відносини особистої залежності
- •Становлення особистості історично відбувається:
- •Б) відносини речової залежності, за умови особистої особистої незалежності
- •В) відносини вільних індивідуальностей
- •Процес соціалізації у вимірі людських відносин по горизонталі:
- •Фактори соціалізації людини:
- •2. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •Особистість характеризують такі ознаки:
- •Чотири універсальні типи особистості, які характерні для всіх епох і народів:
- •3. Суспільство і потенціал особистості.
- •Тема 18. Сенс людського існування. План
- •1. Проблема сенсу життя.
- •Ідеї вирішення питання про сенс життя:
- •3 Групи смисложиттєвих цінностей:
- •2. Філософія про сенс життя, про смерть і безсмертя людини.
- •Чотири основних підходи до розв’язання проблеми сенсу життя:
- •2) Життя як реалізація вищої мети - це реалізація ідеалів, планів, проектів, принципів або моделей, в ім’я яких варто було б жити.
- •3. Право на смерть.
- •Тема 19. Суспільний прогрес і глобальні проблеми сучасності.
- •1. Проблеми суспільного прогресу в умовах сучасного світу.
- •2. Об’єктивний критерій прогресу і типи соціального прогресу.
- •Сьогодні соціальні системи порівнюються за такими критеріями, як:
- •3. Необхідність і свобода.
- •4. Демократія і свобода особистості.
- •З позицій сучасної науки свобода розуміється, як:
- •Свобода характеризує:
- •5. Криза сучасної цивілізації, глобальні проблеми сучасності і шляхи їх подолання.
- •Причини появи глобальних проблем:
- •Головні ознаки глобальних проблем:
- •Класифікація глобальних проблем сучасності:
- •2) Проблеми взаємодії між людиною і природою:
- •3) Проблеми в середині людського суспільства:
- •4) Проблеми охорони здоров’я:
- •Негативні сторони індустріального виробництва:
- •Головні ознаки глобальних проблем:
- •До комплексу екологічних проблем входять:
- •Прояви екологічної кризи:
- •Шляхи та умови розв’язання глобальних проблем: Шляхи та умови розв’язання глобальних проблем:
- •6. Альтернатива: глобальна катастрофа чи спільне існування суверенних і вільних народів.
- •Література
Концепції походження свідомості:
1) теологічна; 2) дуалістична; 3) еволюційна;
4) трудова; 5) субстанційна; 6) теорія єдиного інформаційного поля.
Розглянемо їх основні тези, визнаючи водночас переваги та недоліки кожної концепції.
Сучасні концепції походження свідомості
Теологічна: свідомість є проявом «іскри Божої», вкладеної у людину Богом при творенні світу.
Дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне і духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття.
Концепція єдиного інформаційного поля: свідомість є одним із проявів дії єдиного світового інформаційного поля.
Концепція еволюції: свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності.
Концепція походження людини та свідомості внаслідок розвитку праці: людина і свідомість формуються в міру розвитку суспільної праці.
Концепція активно-діяльного самопородження людини на основі природно-космічних передумов.
Теологічна концепція стверджує, що свідомість людини є божим даром: створюючи людину, Бог «вдунув у неї дух живий», наділивши людину часткою божественного світла. Власне людська свідомість із її найпершими властивостями постає вже наслідком відомого із Святого Письма гріхопадіння: саме внаслідок нього людина почала розрізняти добро та зло, а, отже, почала сприймати дійсність не цілісно, а частково, фрагментарно. Проте наявність в глибинах свідомості частки божественного зумовлює людське прагнення до вищого, здатність пізнавати істину.
Проте вона залишає поза розглядом зв`язок свідомості із людським організмом, соціальною історією, інформацією. Окрім того, вона, фактично, пояснює не походження свідомості, а лише те, чому вона притаманна людині.
Дуалістична концепція наголошує на моментах радикальної відмінності між свідомістю та матеріально-чуттєвою реальністю, що відкрита людині, і робить звідси висновок про існування в світі двох родів явищ (або двох субстанцій) – матеріальних та ідеальних. Вони існують у тісному переплетенні між собою, а всі явища дійсності постають лише різними мірами їх єдності.
Концепція єдиного інформаційного поля наголошує на тезі, яка не викликає серйозних заперечень: усі процеси світу супроводжуються обміном інформацією. Тому логічно припустити, міркують її прихильники, що існує єдине поле інформації усіх світових процесів та явищ. Людська свідомість – один із проявів інформаційних процесів, можливо, найяскравіший. Як буде показано далі, людську свідомість не можна звести до інформації, але, безперечно, вона має до неї пряме відношення.
Ця концепція безумовно виправдана, але навряд чи здатна пояснити складності реального функціонування людської свідомості, наприклад, єдність свідомості та людських почуттів, переживань, прагнень до вищого та кращого.
Концепцію еволюції можна представити в різних варіантах. Наприклад, так звана «теорія панспермії» стверджує, що насіння життя («сперма») розвіяне по всьому Всесвіту. За наявності сприятливих умов воно дає результат: розквіт форм життя і його свідомих проявів.
У варіанті дарвінівської теорії стверджується, що внаслідок боротьби за існування та пристосування до умов довкілля відбувається удосконалення видів живих організмів, з’являються психіка та людська свідомість. Але сучасна генетика заперечує можливість змін організмів лише через пристосування; ці зміни повинні бути зумовлені на генетичному рівні.
Дослідження еволюціонування живих організмів не пояснює інформаційних можливостей людського мозку і спрямованості самої еволюції до людини, мислення, знання. Хоча, з іншого боку, було б невиправданим заперечувати зв’язок людського організму із процесами життя у ширшому плані, а людської свідомості – із певними особливостями будови людського організму.
Трудову концепцію або концепцію походження свідомості внаслідок розвитку праці враховують археологія та антропологія, і вона нібито має з їх боку численні підтвердження. Але багато чого при цьому все одно залишається незрозумілим. Наприклад, найдавніші кам’яні знаряддя праці відносять від нас у часі на 2,5 млн. років. Але справді помітні прояви людської свідомості, пов’язані із спеціальними похованнями людей, наскальними малюнками, які з’являються в інтервалі 100-35 тис. років тому.
Виготовлення знарядь праці потребувало досить розвиненого інтелекту. Зв’язок мислення та пізнання з технологіями людської праці досить очевидний.
Концепція активно-діяльного самопородження людини або субстанційна намагається подати свідомість як конкретне, на рівні людини виявлення вихідної засади світу – духу, або ідеї, або світового розуму (інтелекту). Ця концепція пояснює спрямованість еволюційних процесів як рух до найповнішого виявлення якостей субстанцій світу; певною мірою вона пояснює і динамізм процесів буття, і деякі характеристики свідомості (саморефлексія, трансцендентність).