Види руху:

1) круговий (оборотний),

2) регресивний,

3) прогресивний (необоротні форми руху).

Розвиток акумулює в собі особливості всіх трьох видів руху, воно припускає:

• безповоротність (неможливість повного повернення до початкової точки),

• спадкоємність (зв'язок нового і старого),

• спрямованість,

• циклічність.

Принцип загального зв'язку невід'ємний від принципу розвитку, який розкриває умову реалізації першого принципу. Виникнення, зміна, розвиток неможливе в ізольованому стані, воно припускає зв'язок внутрішнього і зовнішнього. Нарешті, само розгортання суперечності як основний зміст принципу розвитку є особливою формою зв'язку протилежностей.

Принцип цілісності:

1) філософське учення, що розглядає світ як результат творчої еволюції, яка прямує нематеріальним «чинником цілісності»,

2) концепція, що розглядає всі предмети, процеси і явища як єдине, гармонійно функціонуюче ціле, кожна частина якого виконує якусь функцію життєво важливого цілого.

Принципи історизму – принцип пізнання речей і явищ в їх розвитку, становленні, у зв'язку з конкретними історичними умовами, їх визначаючими.

Принцип детермінізму – принцип пізнання загальної причинності обумовленості всіх явищ.

Принцип системності – принцип пізнання множини зв'язаних між собою елементів, які являють собою визначені цілісні новоявлення.

Історизм означає такий підхід до явища, який розглядає їх як продукт конкретного історичного розвитку.

2. Категорії діалектики, які розкривають універсальні зв'язки буття.

Категорії – гранично широкі форми ідеального відображення об'єктивного світу, які служать вихідними принципами пізнання і духовно-практичного перетворення дійсності.

Для діалектики характерним є формування парних категорій, відображуючих «полярні» сторони цілісних явищ та процесів.

Категорії діалектики формуються:

• на певних ступенях історичного розвитку суспільства,

• основою знання є система категорій, що відображає схему універсальних зв'язків буття,

• виступають, як граматика світобачення.

2.1. Одиничне і загальне.

Одиничне характеризує окремий предмет, явище, процес, який відрізняється по своїм просторовим, часовим і іншим властивостям від інших, у тому числі подібних йому, предметів, явищ, процесів.

Загальне – об'єктивно існуюча подібність характеристик одиничних предметів, їх однотипність в деяких відносинах, приналежність до однієї і тієї групи явищ або єдиній системі зв'язків.

Зв'язок одиничного і загального носить всеохоплюючий характер: до неї включені всі явища, предмети та процеси. Пізнання світу з точки зору співвідношення «одиничне – загальне» передбачає:

1) вміння порівнювати предмети,

2) виявляти їх схожість та відмінність,

3) вміння класифікувати їх,

4) виявляти однотипність та різнотипність.

Реальні предмети одиничні. Окрім того, майже не буває абсолютно однакових предметів.

Загальне завжди виявляється в якихось одиничних рисах і особливостях предметів; одиничне – це завжди прояв, форма існування загального, їх взаємозв'язок виражає категорія особливого.

Особливе – це такі загальні риси, властиві індивідуальному предмету, які відрізняють його від деяких інших предметів.

Діалектика одиничного і загального:

• проявляється в їх нерозривному зв'язку,

• відображається в мові, яка володіє способом узагальнення.