Особливості матеріального виробництва:

1. Матеріальне виробництво є базою виникнення розмаїття сфер суспільного виробництва і для свого здійснення вимагає реалізації певних програм, проектів та ідей, відповідного типу особистості, здатної до участі в конкретній суспільно-виробничій діяльності. Матеріальне виробництво є генетичною основою виникнення суспільного виробництва, окремих його підрозділів, а також умовою їх розвитку.

2. Матеріальне виробництво виступає дійовим стимулом духовного життя людей, забезпечує розвиток науки і мистецтва, філософії і моралі, політики і права.

3. Нарешті матеріальне виробництво визначає характер і спрямованість розвитку суспільного виробництва, зумовлюючи залежно від рівня свого розвитку певну соціальну структуру суспільства, певний тип його політичної організації, образ життєдіяльності людей, тип особистості, зміст права, моралі.

Духовне життя суспільства являє собою духовні форми освоєння дійсності, ідеальні компоненти та сукупність форм ідеального в суспільному житті, ідеальний рівень соціального життя.

Духовне життя суспільства включає в себе:

1) духовне виробництво, духовні відношення між людьми;

2) систему організацій та інститутів, що займаються виробництвом, розпо­всюдженням та зберіганням цих цінностей.

Духовне життя суспільства невід'ємне від політичної та моральної свідомості. Однак політичне життя має свої риси, виділяючи її в самостійну сферу суспільства. Моральна свідомість, включаючись в духовне життя, не є підсистемою духовної сфери.

Сфера духовного життя - це особливий рівень духовного життя суспільства, зв'язаний зі спеціалізованим духовним виробництвом, з функціонуванням соціальних інститутів (ідеологічних та наукових установ, театрів, бібліотек, музеїв, шкіл),утворюючих та поширюючих духовні цінності.

Підсистеми духовної сфери:

1) ідеологічна; 2) наукова;

3) художньо-естетична; 4) виховання та освіта.

Риси підсистем духовної сфери:

1) спеціалізоване духовне виробництво;

2) функціонування особливих соціальних інститутів.

Духовне виробництво - процес творчої людської діяльності, в ході якої виробляються, утворюються духовні цінності.

Духовна культура - позитивні досягнення людської духовної діяльності, творча діяльність по утворенню й освоєнню духовних цінностей.

2. Спосіб матеріального виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.

Спосіб виробництва – це конкретно-історична єдність продуктивних сил і виробничих відносин.

Продуктивні сили – це сукупність відносин, що складаються між людьми в процесі освоєння ними навколишнього середовища.

До складу продуктивних сил входять:

1 ) люди; 2) засоби виробництва; 3) навколишнє середовище.

Робоча сила – це люди, які володіють певними знаннями, навичками й прийомами забезпечення трудової діяльності, а також психофізичною здатністю виконувати відповідний різновид праці.

Засоби виробництва – це засоби та предмети праці (станки, механізми, машини, обладнання, комунікації, руда, кокс, мука тощо).

Засоби праці – це те, за допомогою чого людина перетворює предмети праці.

Предмети праці – це те, з чого людина виготовляє майбутній продукт, те що становить його матеріальну основу.