Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navchalny_posibnik.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
15.93 Mб
Скачать

Загальні та специфічні властивості простору та часу

5. Поняття історичного і соціального простору та часу.

Соціальний простір, вписаний в простір біосфери і космосу, володіє особливим людським смислом. Воно функціонально розділено на ряд підпросторів, характер яких і їх взаємозв’язок історично змінюються по мірі розвитку людства.

Специфічні риси та характеристики соціального простору відображаються у світогляді людини відповідної історичної епохи.

Поняття та уявлення про простір, характерний різним історичним епохам, відображає різноманітні історично мінливі смисли найважливішої світоглядної категорії простору. В ній находять відображення перш за все характеристики й властивості соціального простору.

Специфіка соціального простору тісно пов’язана з специфікою соціального часу, яке є внутрішнім часом суспільного життя і якби вписано в зовнішнє по відношенню до нього часу природних процесів.

Соціальний час є мірою змінності суспільних процесів, історично виникаючих перетворень в житті людства.

Тема 10. Людське усвідомлення суб’єктивної реальності. Проблеми свідомості у філософії. План

  1. Проблема свідомості у філософії.

  2. Перехід від неживої матерії до живої від неї до мислення.

  3. Свідомість – вища форма відображення дійсності.

  4. Постановка і рішення питань про відношення свідомості і буття.

1. Проблема свідомості у філософії.

Проблема свідомості має особливе значення для філософії, тому що ті чи інші підходи до питання про сутність свідомості, її характеру, її співвідносини з буттям торкаються вихідних світоглядних основ будь-якого філософського напрямку. На ранніх ступенях розвитку філософії відсутнє чітке розмежування свідомого та несвідомого, матеріального та ідеального у трактуванні психічних явищ. Так, основу свідомих дій Геракліт визначав поняттям логос (слово, думка, суть речей). Вперше розрізняли матерію і свідомість софісти, а за ними – Сократ. У Платона об`єктивний зміст актів свідомості відокремлюється в особливий світ ідей, протилежних всьому матеріальному світу.

Крім філософії свідомість вивчають психологія, фізіологія, біологія, соціологія. На відміну від окремих наук філософія прагне до цілісного, системного осягнення всесвіту і людини. Тому і при вивченні свідомості філософи намагаються розкрити різні її аспекти.

Аспекти свідомості:

1) гносеологічний (відображаючий);

2) онтологічний (буттєвий);

3) аксіологічний (ціннісний);

4) соціокультурний.

Розробляючи цілісну теорію свідомості учені прагнуть:

  1. виявити механізми її становлення та розвитку;

  2. розкрити її соціально-діяльну суть;

  3. дати змістовний аналіз;

  4. дослідити особливості функціонування свідомості на різних суб’єктних рівнях (індивідуальному і соціальному), у різних конкретно-історичних умовах.

При реалізації проблеми свідомості філософія спирається на дані окремих наук, що вивчають свідомість, узагальнює їх і виконує інтегративну функцію у пізнанні свідомості.

Сучасна філософія не може дати остаточного і безсумнівного розв`язання цієї проблеми, але наявні на сьогодні авторитетні концепції походження свідомості допомагають цю проблему висвітлити і зрозуміти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]