2. Чуттєве пізнання та його форми.

Чуттєве містить в собі образи, які дають нам наші органи чуття. Основні форми чуттєвого ступеня пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення.

Відчуття – це елементарний чуттєвий образ пов’язаний з відображенням окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу.

У відчуттях кожен з органів чуття (зір, дотик, слух, нюх, смак) є специфічним для нього способом відображення окремих властивостей та сторін речей (колір, звук, запах, твердість). Також відчуття це чуттєвий образ, який з`явився як результат впливу зовнішніх факторів на органи відчуття людини у поєднанні з відображенням окремих властивостей предмета, процесу, явища.

Відчуття виступає як простий елементарний образ чуттєвого пізнання.

Відчуття по своїй природі є суб`єктивним та ідеальним образом предмета. Сила відчуття залежить від розположення, якості, форми, близькості. Відчуття залежить від органів сприйняття і всього організму.

Сприйняття – це відображення предмету взятого як ціле. Цілісний, чуттєвий образ предмета, який включає в себе якості і находить своє відображення в наших відчуттях.

Сприйняття зароджується й існує як активний синтез проявлень предмета, який пов’язаний з іншими актами пізнавальної та практичної діяльності.

Наше сприйняття предмету синтезує в цілісному образі, чи частині, які в даний момент не сприймаються, воно домальовує образ в нашій свідомості.

Уявлення – наочний цілісний образ речі, що виникає на основі уяви i минулого чуттєвого досвіду, який зберігається i відтворюється в пам’яті людини узагальнено.

Уявлення завжди виникає тільки на основі пам’яті. Уявлення може бути простим відтворювальним «слідом», а також виступає оживленим відчуттям й сприйняттям, які основані на багатьох чуттєвих відчуттях.

Всі форми чуттєвого ступеня в пізнанні:

1) багатші за своїми пізнавальними можливостями (порівняно з відчуттями),

2) включають у себе не лише відображення, а й уявлення,

3) розвинуті форми чуттєвого пізнання становлять передумову для переходу до раціонального ступеня пізнання.

Результатом пізнання є створення понять, учень, теорій, концепцій.

Особливістю чуттєвого пізнання є те, що з його допомогою:

1) людина сприймає лише безпосередньо дане,

2) поверхневе в предметах, явищах, процесах.

Суттєвим моментом учення про відчуття, як образах – є твердження, що вони обов`язково припускають:

1) наявність речей і предметів (тобто вони не можуть виникати поза них, без них),

2) наші відчуття відповідають речам і предметам (оскільки вони є більш менш правильне їх відображення),

3) образ речі і сама річ не одне і теж:

а) вони не співпадають,

б) між ними є тільки відповідність.

3. Раціональне пізнання та його форми.

Людина дістає інформацію шляхом природних сигналів, які йдуть від об’єктів, i штучних сигналів, що передаються від суб’єкта до суб’єкта i функціонують у системі людської мови. Розвиток й удосконалення мови тісно пов'язані з розвитком раціонального ступеня пізнання. Мова – найважливіший інформаційний посередник між суб'єктом i суспільством. У багатьох випадках людина може передати іншій людині свої знання, думки, образи лише за допомогою мови.

Раціональне (абстрактне) мислення – це функціонування відповідних знань, здатних відображати те, що недоступне органам чуття.

Форми раціонального мислення (поняття, судження i умовивід) фіксують в знаках мови предметні ознаки речей.

Поняття відображає суттєві ознаки речей, які потрібні i достатні для розрізнення їх у певному відношенні.

Поняття відображають ознаки предмета, які потрібні для розділення, класифікації, групування.

Мислення не може бути без судження, а судження без поняття.

Судження – це форма мислення, в якій за допомогою зв'язку понять затверджується або заперечується що-небудь.

Судження фіксує будь-які ознаки предмета: “троянда – червона”, “метафізика заперечує відчуття як джерело знань”.

Установлення необхідних зв`язків та відношень між думками забезпечують пізнавальний рух від незнання до знання.

Умовивід – це така форма мислення, в ході якого з одного або декількох суджень (посилок) виводиться нове судження (висновок або слідство), логічно безпосередньо витікаюча з посилок.

Людське пізнання, в цілому – це єдність чуттєвого i раціонального ступенів. Чуттєве пізнання незалежно від логічного існує лише на ранніх ступенях становлення людства або у дитини, яка ще не володіє мовою. Люди ставлять перед собою певні завдання i тлумачать результати пізнання на рівні раціонального мислення, а потрібну інформацію дістають за допомогою органів чуття i приладів.

Результат пізнання – створення образу реальності, здобуття абсолютних знань.