7. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

Метод - це система принципів, прийомів, правил, вимог, якими необхідно керуватися у процесі пізнання.

Три групи методів науковго пізнання:

1) спеціальні методи використовується в рамках окремих наук;

2) загальнонаукові методи характеризують процес пізнання у всіх науках, до них входять (експеримент, спостереження, метод моделювання, гіпотетико-дедуктивний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного);

3) універсальні методи характеризують людське мислення в цілому та використовуютясь у всіх сферах пізнавальної діяльності людини ( принцип діалектичного протиріччя, принцип історизму).

Загальні особливості пізнання проявляються у науці через наявність у ній рівнів пізнання:

• емпіричного,

• теоретичного.

Завдання емпіричного пізнання :

1) фіксація,

2) нагромадження,

3) перше опрацювання фактів.

Результатом емпіричного пізнання є факти та певні форми їх зведення:

1) класифікації,

2) типологізація,

3) тарифікація.

Форми емпіричного пізнання:

1) протокол,

2) описи,

3) зведення.

Особливе значення мають протоколи, бо вони є найпершими фіксаціями фактів.

Методи емпіричного рівня пізнання та їх види:

1) Спостереження:

а) безпосереднє,

б) опосередковане.

2) Порівняння.

3) Вимірювання:

а) пряме,

б) не пряме.

4)Описування:

а) описування як класифікація зібраних даних,

б) описування теоретичних положень.

5)Експеримент:

а) пошуковий,

б) перевірочний,

в) здійснюючий.

Основні методи емпіричного рівня пізнання:

Спостереження – важливий спосіб одержання наукових фактів.

Порівняння - метод емпіричного рівня наукового пізнання, за допомогою якого робиться висновок про подібність чи відмінність об’єктів пізнання.

Вимірювання – спостереження, яке фіксує не лише якісні характеристики об’єктів i явищ, а й кількісні аспекти.

Експеримент – це засіб набуття нового знання про навколишній світ використовується в науці у зв'язку з пізнавальними завданнями, для вирішення яких учений змушений звертатися до певної форми практичної дії, до створення організованого, штучного середовища i використання спостережної матеріальної взаємодії з метою одержання корисної інформації.

Синонімом поняття «істина» виступає інше поняття «знання».Знання відрізняється від віри - переконання, що базується не на раціональних доказах , а на емоційно-вольових поштовхах.

Класифікація знання:

1) перцептивне (почуттєво-дане), первинне в значенні очевидності і достовірності, що відображає контакт людини з реальністю;

2) повсякденне знання, або знання на рівні здорового глузду;

3) навколонаучне, яке містить певні елементи науковості, але не на достаньому рівні (наприклад - астрологія);

4) наукове знання , первинне в онтологічному відношенні

Наука- це особливий різновид пізнавальної діяльності, спрямований на отримання об’єктивних, системно-організованих та обгрунтованих знань про навколишній світ.