Етапи процесу усвідомлення:

1) «копіювання» зовнішніх контурів предметів на основі даних органів чуття;

2) розчленування усвідомлюваних образів, на образи тіла і явища навколишнього світа;

3) визначення внутрішньої сутності почуттєвих образів, які відображають реальну існуючі матеріальні речі;

4) поєднання чуттєвих образів з усвідомленням їх внутрішньої сутності, внаслідок якого людина усвідомлює призначення деякого зовнішнього по відношенню до нього матеріального предмета.

Цікава довідка: мозок сприяє чуттєву інформацію об’ємом в 100 тис. біт/с, однак усвідомлюється тільки 1/1000 частина цієї інформації.

Джерелами образів в свідомості людини є:

• матеріальні предмети;

• соціокультурне середовище;

• внутрішній духовний світ людини;

• космічне смислове та інформаційне поле.

В свідомості людини можна виділити:

а) ( за З.Фрейдом) три шари: несвідоме, свідоме і над свідоме (самосвідомість);

б) розділити свідомість за функціональністю, виходячи з факту наявності у людини двох півкуль;

в) розділити свідомість на індивідуальну та суспільну.

Людський мозок навіть порівнюють з комп’ютером, що має процесор із тактовою частотою 20 ГГц і жорстким диском місткістю 100 ГБт.

Відмінності розв’язання задач мозком людини і комп’ютером:

1) мозок працює за цільовим планом задля досягнення певної мети, що ясно усвідомлюється;

машина діє за певними формальними правилами, вона не розуміє сутності самої задачі і наслідків своїх дій.

2) кінцевим результатом дії людини є почуттєвий образ об’єкту;

а машина - код із певної послідовності чисел.

3) людська пам'ять діє на основі смислової системи, потрібної інформації в смисловому контексті;

машина - повинна перебрати підряд всі можливі варіанти, її важливим показником є швидкість обробки інформації.

Свідомість характеризується творчістю, бо універсальне та об’єктивне відображення потрібне їй значною мірою для того, щоб перетворювати світ, створювати нове. Для цього потрібні нові ідеї, конструктивне уявлення того, чого ще не вистачає , але що, згідно з об’єктивними законами дійсності, може бути створене. Відсутність абсолютної заданості людини та її діяльності біологічною спадковістю і саморозвиток її соціальної діяльності (праці, спілкування, споживання) неодмінно вимагають, аби духовне життя мало творчий характер, а свідомість була не лише відображенням, а й активною внутрішньою діяльністю.

Функції свідомості

– інформативна, – пізнавальна,

– творча, – оціночна,

– цілеспрямованість, – сенсотворча,

– організаційно-вольова, – контрольно-регулятивна.

Свідомість – це специфічно людська форма ідеального відображення і духовного освоєння дійсності.

Передумови виникнення свідомості:

1) біологічна

а) зародження і розвиток життя на Землі,

б) розвиток відображення у живих організмів – від подразнення до зачатків мислення у вищих тварин.

2) виникнення людського суспільства.

Свідомість людини не може виникнути до суспільства, поза і незалежно від нього.