- •Пояснювальна записка
 - •Тематичний план дисципліни «Основи філософських знань»
 - •Зміст програми
 - •Тема 1. Філософія її призначення, сенс і функції.
 - •1. Поняття світогляду. Роль світогляду в житті людини.
 - •Відмінності між філософією і наукою:
 - •Зміна відносин між філософією, релігією та наукою в різних культурних епохах в історії людської цивілізації:
 - •Основні світоглядні питання та відносини, які мають всесвітнє значення
 - •Класифікація світогляду за різними критеріями:
 - •Основні компоненти в структурі світогляду:
 - •Рівні світогляду
 - •Особливості філософського світогляду:
 - •Роль світогляду в житті людини.
 - •2. Історичні типи світогляду.
 - •Основні риси міфологічної свідомості:
 - •Відмінності міфологічного світогляду і філософії
 - •3. Особливості філософського знання.
 - •Передумови виникнення філософії як закономірного явища:
 - •Соціально-економічні:
 - •4. Предмет, функції і задачі філософії.
 - •Предметом філософії є:
 - •Ознаки філософії:
 - •Поняття філософії слід відрізняти від поняття філософствування: (за м. Хайдеггером)
 - •Філософія як сфера духовної культури виконує певні функції:
 - •5. Основне питання філософії. Поняття матеріалізму і ідеалізму.
 - •2 Сторони основного питання філософії:
 - •Значення основного питання філософії:
 - •З теорії тіла і духу:
 - •Тема 2. Філософія Античності.
 - •1. Поняття Античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості.
 - •Особливості античної філософії:
 - •2) Прагнення до раціонального осягнення навколишнього світу;
 - •3) Тісний взаємозв’язок та взаємодія з розвитком природознавства;
 - •4) Індивідуалізм.
 - •Найважливіші особливості античної філософії:
 - •Умови, що сприяли появі феномену античної філософії:
 - •2. Розвиток ідей у натурфілософських («фізичних») школах Стародавньої Греції.
 - •Основні ідеї античної «фізики»:
 - •Атомісти стверджували:
 - •3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії.
 - •Основні принципи ідеалістичного підходу Платона:
 - •Основні принципи філософських поглядів Аристотеля:
 - •3) Він виділяє два типи чеснот:
 - •4) Заклав теоретичні основи логіки як науки ( йому належіть формування закону протиріччя).
 - •Основні ідеї античної «етики»:
 - •1) У будь-якій людині існує доброчесність - сукупність позитивних якостей
 - •Основні принципи етичних поглядів Сократа:
 - •Тема 3. Філософія Середньовіччя. План
 - •1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.
 - •2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя.
 - •3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
 - •Проблеми, над розв’язанням яких працювали середньовічні філософи:
 - •2) Проблема доказів Божого Буття. Відмінності між філософією та богослов'ям:
 - •Вчення Фоми Аквінського про умови симфонії розуму та віри:
 - •Фома поділяв усі знання й науки на:
 - •Тема 4. Філософія «Відродження».
 - •1. Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби.
 - •2. Провідні напрямки ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.
 - •Періодизація періоду Ренесансу:
 - •Гуманістична антропологія була спрямована на:
 - •Філософські міркування Леонардо да Вінчі:
 - •Геліоцентрична картина світу за м.Коперником:
 - •3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
 - •Оцінка становища та сутності людини у м. Монтеня:
 - •Погляди Джордано Бруно на пізнання:
 - •Людина і суспільство у філософській думці епохи Відродження:
 - •Принципи побудови ідеального суспільства:
 - •Тема 5. Філософія Нового часу. План
 - •1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
 - •Суттєві зміни у суспільному житті:
 - •Паралельно зі змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках:
 - •Характеристика епохи:
 - •Зміни в інших сферах духовного життя:
 - •Сформувався новий світогляд:
 - •Відбуваються зміни у розвитку філософії:
 - •2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта.
 - •Так само треба діяти і в науці:
 - •Чотири правила методу, що сприяють правильній роботі інтелекту:
 - •2) Тих, що виникають з чуттєвого досвіду
 - •3) Тих, що формує сама людина
 - •3. Теорія пізнання. Т.Г. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм п. Бейля та д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
 - •П.Бейль, зокрема, вважав, що:
 - •4. Б.Спіноза та г.Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
 - •Види пізнавальної діяльності ( за б.Спінозою):
 - •Монади дуже активні і породжують:
 - •Існують три класи монад:
 - •5. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі. Основні ідеї Просвітництва:
 - •Основні погляди Вольтера:
 - •Прихильник просвіченого абсолютизму х.Вольф:
 - •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
 - •1. Становлення філософської думки в Україні ( XI-XVII ст.). Специфічні риси української філософії:
 - •Чотири основних етапи в українській філософії:
 - •Не пустили глибокого коріння в історію української культури:
 - •А) Поняття філософії і філософа.
 - •Особливості української філософії:
 - •На основі такого розуміння в києво-руській культурі:
 - •Розробляється проблематика:
 - •Обґрунтовується розуміння:
 - •По християнському світобаченню має місце подвоєння картини світу:
 - •Б) Теорія причетності світу земного до світу Божого.
 - •В) Гносеологічна проблематика.
 - •Г) Універсалізм.
 - •Д) Розвиток і діяльність науково-просвітницького центра. Велике значення мало в цей час:
 - •Острозькі книги підкреслюють корінні відмінності:
 - •Е) Діяльність Києво-Могилянської академії.
 - •Відчуття людини як фундамент пізнавальної діяльності поділяється на:
 - •2. Розвиток філософської думки в Україні (XVIII-поч. XX ст.). А) г.С.Сковорода.
 - •Особливості творчого стилю г. Сковороди:
 - •Основні елементи філософської системи г.Сковороди:
 - •У своїх творах Сковорода активно досліджує:
 - •Б) я. Козельський
 - •Найсуттєвішими ознаками світогляду і способу мислення м. Драгоманова були:
 - •Д) п.А. Грабовський
 - •Е) і.Я. Франко
 - •Соціально-політичні погляди і.Я. Франка:
 - •Ж) Леся Українка – Косач – Квітка Лариса Петрівна
 - •Соціально-політичні погляді Лесі Українки:
 - •3. Філософська думка в українській діаспорі.
 - •А) д.Донцов
 - •Б) д. Чижевський
 - •Чижевський зупиняється на аналізові таких понять, як нація і людство:
 - •В) о.Кульчицький
 - •Філософські погляди о. Кульчицького на націю та людину:
 - •Тема 7. Сучасна філософія.
 - •1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії.
 - •Особливості сучасної західної філософії:
 - •3) Посилюється інтерес до людини;
 - •2. Сцієнтистські напрями у філософії.
 - •3. Напрями антропологічного спрямування.
 - •Причинами виникнення і поширення екзестинціалізму стали:
 - •Дві великі «хвилі» екзестинціалізму:
 - •Основні ідеї екзистенціальної філософії:
 - •4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії.
 - •5. Релігійна філософія.
 - •6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
 - •Особливості постмодерністських уявлень про сучасну соціокультурну ситуацію:
 - •Особливості постмодерністських уявлень про статус філософії:
 - •Тема 8. Специфіка соціальної форми руху матерії.
 - •1. Матеріальне і духовне життя людей.
 - •Особливості матеріального виробництва:
 - •2. Спосіб матеріального виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.
 - •Функціональна структура продуктивних сил Фактори виробництва
 - •Система виробничих відносин
 - •3. Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.
 - •Тема 9. Людське усвідомлення об’єктивної реальності. Філософське поняття матерії.
 - •1. Світ як всеохоплююча реальність. Матеріальна єдність світу.
 - •2. Філософське поняття матерії її сфери та рівні.
 - •Види існування матерії:
 - •Основні рівні матерії
 - •Існує 2 типа руху:
 - •Класифікація форм руху проводиться за трьома принципами:
 - •4. Простір та час як форми існування матерії.
 - •Концепції простору та часу:
 - •Загальні та специфічні властивості простору та часу
 - •5. Поняття історичного і соціального простору та часу.
 - •Тема 10. Людське усвідомлення суб’єктивної реальності. Проблеми свідомості у філософії. План
 - •1. Проблема свідомості у філософії.
 - •Аспекти свідомості:
 - •Розробляючи цілісну теорію свідомості учені прагнуть:
 - •Концепції походження свідомості:
 - •Сучасні концепції походження свідомості
 - •Провідні чинники виникнення та функціонування свідомості:
 - •2. Перехід від неживої матерії до живої і від неї до мислення.
 - •Види і форми відображення
 - •Три функції мови (к. Бюлер):
 - •3. Свідомість і мозок.
 - •Свідомість людини можна членувати таким чином:
 - •Етапи процесу усвідомлення:
 - •Інформаційне відображення має різні рівні:
 - •4. Свідомість – вища форма відображення дійсності.
 - •Етапи процесу усвідомлення:
 - •Джерелами образів в свідомості людини є:
 - •В свідомості людини можна виділити:
 - •Відмінності розв’язання задач мозком людини і комп’ютером:
 - •Передумови виникнення свідомості:
 - •Чотири аспекти проблеми свідомості:
 - •Функції самосвідомості:
 - •5. Постановка і рішення питань про відношення свідомості і буття.
 - •Ідеальність свідомості розуміють у двох основних значеннях:
 - •Тема 11. Суспільна свідомість та її роль в суспільному житті. План
 - •1. Суспільна та індивідуальна свідомість.
 - •Індивідуальна свідомість включає в себе:
 - •Реальну суспільну свідомість конкретного суспільства визначають:
 - •Для масової свідомості характерні:
 - •2. Відносна самостійність суспільної свідомості.
 - •Прояви відносної самостійності суспільної свідомості полягає в тому, що:
 - •3. Структура суспільної свідомості.
 - •Критерій їх розмежування:
 - •Повсякденна свідомість включає дві сторони:
 - •Характерними рисами теоретичної свідомості є:
 - •4. Форми суспільної свідомості.
 - •Принципи розмежування форм суспільної свідомості:
 - •Релігія має трояке коріння:
 - •5. Проблема формування ціннісних орієнтацій.
 - •Тема 12. Теорія пізнання. Учення про істину та її критерії.
 - •1. Поняття пізнання та його види.
 - •Два основних підходи до вирішення цієї проблеми:
 - •Пізнання має три основні змістові акценти:
 - •Види пізнання, в яких окреслена його багатоаспектність:
 - •2. Чуттєве пізнання та його форми.
 - •Всі форми чуттєвого ступеня в пізнанні:
 - •3. Раціональне пізнання та його форми.
 - •4. Нераціональне пізнання.
 - •Особливості творчості як різновиду людськоєї діяльності:
 - •Види творчості:
 - •Основні характеристики інтуїції при дослідженні:
 - •За рівнем новизни виділяються такі форми технічної творчості:
 - •Свобода має два виміри:
 - •5. Практика та її ролі в процесі пізнання.
 - •Риси практики:
 - •Структура практики включає в себе:
 - •Серед важливих форм практики слід відокремити такі:
 - •Три рівня практики, як пізнавальної діяльності:
 - •6. Істина та її характеристика.
 - •7. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
 - •Три групи методів науковго пізнання:
 - •Основні методи емпіричного рівня пізнання:
 - •Класифікація знання:
 - •Особливості наукового пізнання:
 - •Форми організації наукового знання:
 - •Функції ідеї як форми організації наукового знання:
 - •Методи теоретичного рівня пізнання:
 - •Теоритичні методи пізнання:
 - •Тема 13. Принцип універсального зв'язку. Категорії діалектики.
 - •1. Принципи діалектики: загального зв'язку, розвитку, детермінізму, історизму, системності, цілісності.
 - •Види руху:
 - •Принцип цілісності:
 - •2. Категорії діалектики, які розкривають універсальні зв'язки буття.
 - •Категорії діалектики формуються:
 - •2.1. Одиничне і загальне.
 - •2.2. Сутність і явище.
 - •3.1 Частина і ціле.
 - •3.2. Форма і зміст.
 - •Варіанти динамічних співвідношень форми і змісту:
 - •3.3. Елемент, структура і система.
 - •Типи поведінки систем залежать від характеру відносин з середовищем:
 - •4.1 Причина і наслідок.
 - •2) Специфічна.
 - •4.2 Необхідність і випадковість.
 - •4.3. Можливість і дійсність.
 - •Види можливостей:
 - •Тема 14. Принципи розвитку. Закони діалектики.
 - •1. Поняття розвитку.
 - •Принципи розвитку:
 - •2. Протиріччя як внутрішнє джерело розвитку.
 - •Форми вирішення протиріччя:
 - •Типи протиріч :
 - •3. Основні закони діалектики.
 - •Етапи розвитку протилежності:
 - •Види стрибків:
 - •Тема 15. Філософське поняття культури. План
 - •1. Поняття культури.
 - •Поняття «культура» вживається для:
 - •2. Матеріальна і духовна культура суспільства та їх структура.
 - •Науково-технічна творчість,
 - •Мова, мислення. Дві форми духовної культури:
 - •Особливі ролі, які виконують матеріальна та духовна культура:
 - •Особливості культури:
 - •3. Культура і цивілізація.
 - •До закономірностей розвитку культури слід віднести:
 - •Основні характеристики цивілізації:
 - •Відмінність цивілізації від культури:
 - •Основні теорії історико-культурного процесу:
 - •Принципи узагальнення історико-культурного матеріалу:
 - •4. Внутрішня і зовнішня детермінація культури.
 - •5. Соціальні функції культури.
 - •6. Проблема масової і елітарної культури.
 - •7. Молодіжна культура.
 - •Поняття «субкультура» включає в себе також:
 - •За способом виникнення розрізняють «субкультуру»:
 - •Тема 16. Сутність і призначення людини. План
 - •1. Філософська концепція людини.
 - •Становлення суспільних відносин та їх якісна різниця від біологічних відносин.
 - •Три компоненти предметного змісту людської практики:
 - •Виділяють такі групи відносин:
 - •2. Природне і соціальне в людині. Перехід від біологічного до соціального:
 - •Біологічна еволюція має два виходи:
 - •Для такого стрибка предки людини мали необхідні біологічні умови:
 - •Розвинута кисть руки.
 - •Наші потреби не задані природою як абсолютні, тому що:
 - •Завдяки своїй соціально-біологічній природі людина народжується двічі:
 - •3. Свобода особистості як основа суспільного прогресу.
 - •Тема 17. Суспільство і особистість. План
 - •1. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства.
 - •А) відносини особистої залежності
 - •Становлення особистості історично відбувається:
 - •Б) відносини речової залежності, за умови особистої особистої незалежності
 - •В) відносини вільних індивідуальностей
 - •Процес соціалізації у вимірі людських відносин по горизонталі:
 - •Фактори соціалізації людини:
 - •2. Індивід, особистість, індивідуальність.
 - •Особистість характеризують такі ознаки:
 - •Чотири універсальні типи особистості, які характерні для всіх епох і народів:
 - •3. Суспільство і потенціал особистості.
 - •Тема 18. Сенс людського існування. План
 - •1. Проблема сенсу життя.
 - •Ідеї вирішення питання про сенс життя:
 - •3 Групи смисложиттєвих цінностей:
 - •2. Філософія про сенс життя, про смерть і безсмертя людини.
 - •Чотири основних підходи до розв’язання проблеми сенсу життя:
 - •2) Життя як реалізація вищої мети - це реалізація ідеалів, планів, проектів, принципів або моделей, в ім’я яких варто було б жити.
 - •3. Право на смерть.
 - •Тема 19. Суспільний прогрес і глобальні проблеми сучасності.
 - •1. Проблеми суспільного прогресу в умовах сучасного світу.
 - •2. Об’єктивний критерій прогресу і типи соціального прогресу.
 - •Сьогодні соціальні системи порівнюються за такими критеріями, як:
 - •3. Необхідність і свобода.
 - •4. Демократія і свобода особистості.
 - •З позицій сучасної науки свобода розуміється, як:
 - •Свобода характеризує:
 - •5. Криза сучасної цивілізації, глобальні проблеми сучасності і шляхи їх подолання.
 - •Причини появи глобальних проблем:
 - •Головні ознаки глобальних проблем:
 - •Класифікація глобальних проблем сучасності:
 - •2) Проблеми взаємодії між людиною і природою:
 - •3) Проблеми в середині людського суспільства:
 - •4) Проблеми охорони здоров’я:
 - •Негативні сторони індустріального виробництва:
 - •Головні ознаки глобальних проблем:
 - •До комплексу екологічних проблем входять:
 - •Прояви екологічної кризи:
 - •Шляхи та умови розв’язання глобальних проблем: Шляхи та умови розв’язання глобальних проблем:
 - •6. Альтернатива: глобальна катастрофа чи спільне існування суверенних і вільних народів.
 - •Література
 
4. Демократія і свобода особистості.
Актуальність дослідження проблем свободи особистості викликано насамперед розвитком можливостей створення сприятливих умов її самореалізації в суспільстві.
Метою такого процесу є формування цілісної концепції індивідуальної свободи особистості, яка б наповнювалася конкретним змістом, відображала б реальну діяльність індивіда як особистості і як члена суспільства.
З позицій сучасної науки свобода розуміється, як:
1) можливість індивідуальної самореалізації особистості у світі,
2) як її невід’ємне право на вільний, індивідуальний вибір життєвих цінностей і світоглядних уявлень.
Свобода характеризує:
а) сутність людини і її існування;
б) стан та можливість мислити і діяти відповідно до своїх інтересів та бажань.
Індивідуальна свобода особистості – один з визначальних критеріїв вільного суспільства, важливий показник цивілізаційного підходу до соціуму як в його ретроспективі, так і в перспективному баченні.
Однією з провідних рис розвитку сучасного суспільства є значне посилення особистісного, індивідуального підходів до розуміння людського буття, що й актуалізує філософську проблему індивідуальної свободи. Вільна особистість виступає основою демократичного суспільства.
Індивідуальна свобода дає можливість діяти відповідно:
1) до своїх інтересів і уявлень,
2) створює умови здійснювати власний, індивідуальний вибір,
3) володіти максимальною кількістю можливостей для задоволення потреб розвитку і самовираження особистості.
Механізм реалізації індивідуальної свободи соціуму проявляється у тому, наскільки різноманітно інтерпретується індивідуальність, як в рамках окремої особистості, так і суспільства в цілому.
Поряд із темою індивідуальної свободи постає проблема вибору як способу її реалізації. Можливість особистості здійснювати власний, індивідуальний вибір розкриває сенс індивідуальної свободи, конкретизує її значення.
Особистість за своєю природою – цілісною, системною і структурованою конструкцією, яка є відтворенням сукупності суспільних свобод, що характеризують конкретно-історичне суспільство.
В свою чергу становлення особистості, прояв її індивідуальності є визначальним компонентом розвитку демократичного суспільства.
Індивід, його індивідуальна свобода є ключовим елементом суспільного життя.
Збереження та зміцнення власного «Я» як гарантія індивідуальної свободи – це особистісна, світоглядна проблема розвитку людського індивіда в цілому.
Індивідуальність – це цілісна особистість, яка характеризується власним ставленням до суспільства і проявляється в самореалізації.
Отже, дослідження проблем свободи особистості потребує розгляду проблеми індивідуального вибору особистості, різноманітних форм прояву індивідуального в умовах поглиблення міжособистісної взаємодії, місця і ролі індивідуальної свободи в розвитку соціальної системи.
Життя людини в суспільстві вимагає дотримання загальноприйнятих правил, норм колективної (суспільної) свободи та поряд з цим кожний має право на свій власний індивідуальний вибір, індивідуальну свободу, яка є необхідною умовою самореалізації особистості. Тому забезпечення соціальних передумов для самореалізації особистості і перш за все її прагнення до свободи як суспільної, так і індивідуальної є основною метою демократичного суспільства.
