78. Характеристика етапів розвитку глобалістики.

Глоб-ка – наука про глобалізм і глоб-цію, про їх зміст, тенденції розвитку і наслідки, про прогнозування майб людства, окр.Регіонів і країн.

Критерії періодизації:

1. Специфіка еволюції світ цив-ції та глоб МВ

2. За змістом осн проблем, які піддаються наук аналізу

3. За еволюцією осн підходів та провідними концепціями глобалістики.

Етапи (періоди):

І) 60-ті рр. – поч 70-х рр. ХХ ст., Г.Канн, Д.Белл, Р.Арон, Н.Віннер. Головні проблеми, що досліджувалися на цьому етапі: розповсюдження зброї масового знищення; забруднення довкілля; вичерпаність світових ресурсів; зростання народонаселення та труднощі в забезпечення його продовольством; нерівномірність розвитку окремих країн. На цьому етапі глобалістика розвивалася у формі методологічних та науково-теоретичних досліджень, не об'єднаних у цілісну систему.

У 60-х рр. ХХ століття теоретичні засади глоб-ки закладались та ін.

Першими спробами міждисциплінарних та міжн по складу глоб досліджень стали симпозіуми та роб групи по екології напередодні Стокгольмської конф-ції по охороні оточуючого середовища а також підготовчі матеріали конф-ції та звіти після її закінчення.

Особл-стю цього етапу стало створення в другій половині 60-х років спеціальних міжнародних, державних, неурядових, приватних організацій, метою яких стало вивчення глобальних проблем та шляхів їх подолання. Це „Інститут проблем майбутнього"(Відні, 1965), міжнародний фонд „Людство в 2000 році”(Нідерланди, 1965), Товариство вивчення майбутнього світу (США,1966).

1968 – засн-ння неуряд міжнар громадської орг-ції - Римського клубу, з метою дослідження проблем глобального розвитку та залучення уваги світового співтовариства до глобальних проблем. Ініціатор - А.Печчеі (1908-1984). Подальша діял-сть Римського клубу сприяла становленню та інституалізації глобалістики, формуванн. її категоріального апарату та методології.

Наслідки І ет глоб-ки: 1)з"ясовано природу, х-р і генезу ГП; 2) виявлено взаємозал-сть природи і сусп процесів;3) форм-ння мови міждисц спілкування (поч викор "глоб-ка", "ГП", "Глоб ризики", глоб зал-сть…)

ІІ) 70-ті – першу пол. 80-х рр. ХХ ст.: хар-ка: -піднесення глобалістики в методологічному, функціональному та прикладному плані, -А.Тоффлер, який закладає підвалини філософії технократичного суспільства, С.Мендловітц, який запропонував принципи нового світового порядку, Е.Ласло, яким сформульовано головні цілі розвитку людства та ін.

У середині 70-х рр. провідні країни Заходу охопила серія структурних криз, які стали предметом дослідження глобалістики.

1970-1984 – в межах Римс клубу були проведені широкомасштабні досл-ння і побудовані 13 моделей глоб систем.

- формуються 4 провідні концепції сучасної глобалістики:

• концепція "меж зростання" (Дж.Форестер, Д. Медоуз, Е.Пестель, М.Месарович): сформ в доповіді Р клубу"Світ-2" (неомальтузіасти):=межі світу мають фіз природу, що відображ-ся в їх скінченності, ці межі хар-ться як зн.;=при збереженні нинішніх темпів зростання – обмежуються ресурси лише на 1 ст;=конц "глоб рівноваги" як складова к. "меж зростання" – контрольований баланс сил або ідея нульового зростання (доп "світ-2");=доп "Людство на роздоріжжі. Стратегія виживання"-> ідея органічного зростання – світ. глоб система має знах у стані органічного зростання, де кожен регіон має викон свою особл функцію -> 10 регіонів.

• концепція „гуманістичного соціалізму” (Я.Тинберген): =3 доп Римс кл "Перегляд міжн порядку";=була утопічна за своєю суттю – мондіалістські ідеї створення глоб владних структур (світова держ скарбниця);=має забезпечити рівні можл-сті для усіх країн і народів

• концепція „нового гуманізму” (Л.Печчеї): =1974 - доп Ласло "Цілі для людства";=відокремлення вн меж: політ, культ, психолог. межі діял-сті людей, що знах відображення у поганому політ керівництві;=необхідно перебудувати свідомість

• концепція „дороговкази в майбутнє” (Б.Гаврилишин): =10 доп Римс кл, 1980, ідея конвергенції - подальший розвиток світової цивілізації пов'язаний з конвергенцією сусп систем; =модель світ порядку, засн на співісн-нні різн культур та релігії.

- дихотомічний х-р розвитку глоб та політ досл-нь призводить до 2-х гол напрямків розвитку глоб-тики (особл на преш 3-х етапах її розвитку): Зх і Рад

І. Зх глоблістика. Осн напрями:

*Технократичний:

а) технооптимісти (Г.Кан, У.Браун, А.Вінер, Г.Скотт, ): тільки наука і техніка можуть вирішити всі глоб проблеми, котрі й виникають внаслідок розв наук-техн прогресу;

б) технопесимісти (Д.Медоуз, К.Боулдінг, М.Робертс та ін.): пов’язують виникнення глоб проблем з розвитком наук-техн прогресу, але не вважають, що наука і техніка можуть бути єдиним засобом вирішення цих проблем ;

*Постіндустріальна глоб-ка (О.Тоффлер, Б.Белл, Д.Несбіт) не досліджувала глоб проблеми безпосередньо, але формулювала висн-ки, пов’язані з постіндустріальним станом суспільства і перспективою вирішення проблем глоб світу.

*Еколого-популістський напрям (Л.Браун, Р.Теобальд): зосереджується на проблемах взаємодії природи, суспільства і людини.

*Екзистенційально-культурна глоб-ка (С.Мендловіц, Й.Галтунг), предметом якої є проблеми війни і миру, встановлення нового екон і соц-політ порядку.

*Еволюційно-детерменістський напрям глоб-ки (Дж.Ріфкін): орієнтується на досл-ня закономірностей природної еволюції і незворотності наук-техн прогресу.

ІІ. Рад та суч рос глоб-ка:

*філософсько-методологічний напрям: базується на системі знань філософської науки, що узагальнила і звела до купи досягнення ін наук про сусп-во і людину. В його межах досл філософські засади, сутність, ґенеза глоб процесів, аналізуються найважливіші соціально-політичні та економічні перетворення, необхідні для успішного розв’язання, проблем, що виникають (праці В.І.Вернадського, Н.Н.Моїсєєва, І.В.Бестужева-Лади, Д.М. Гвішіані, А.І.Уткіна, А.С.Панаріна, В.В.Загладіна);

* транснац-ний н.: досл-ня кризових явищ і протиріч загпланетарного масштабу, яких не було в минулому;

* соціоприродничий н.: гол увага на еколог проблемах та проблемах прир ресурсів;

*культурологічний н: гол увага на проблемах глоб-ції, які виникають внаслідок НТП, народонаселення, охорони здоров’я, культури, права, сусп життя.

Окрім Римс клубу, ГП досл Гудзонівським інст(США). Сассекським інст (Велика Британія), проектом моделей світового порядку (ЮНЕСКО).

ІІІ) др пол 80-х рр. ХХ ст.: Специфіка - в динаміці предмету досл-ня. Самі ГП відійшли на другий план унаслідок істор змін у політичній карті світу. На 1 та 2 етапах фактично існ дві глоб-ки – зх та сх, два методологічних підходи – надкласовий та класовий. На 3 етапі домінує об'єктивний наук підхід; зниження уваги до загальнотеорет проблем глоб-ки, її зосередження на конкр виявах ГП; девіз "мислити глобально, а діяти локально"

• Концепція "сталого розвитку" (Л.Браун, дир-р Інст світ спост-ня). Базові положення даної конц були формул у доп Міжн комісії з довкілля та розвитку технології на чолі з прем'єр-мін Норвегії Гру Х.Брундтландом (1987р.) і Порядку денному для ХХІ століття в Ріо в 1992 році. Ця конц була використана при ухв-ні спец рез-ції ГА ООН „Екон перспектива до 2000 року і надалі” в 1987 р, згідно з якою сталий розвиток рекомендується як один з засадничих принципів діял-ті міжн інституцій, урядів та неуряд орг-цій. під "сталим розвитком" слід розуміти розвиток, який забезп потреби нашого часу, але в той же час не загрожує можл-тям майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.

У 80-ті рр. Е.Тоффлер - модель хвилеподібного розвитку цивілізації. Причину кризових явищ він вбачає в прискоренні темпів розвитку та ускладненні системи. У 1980 р. він разом з Г.Олвін опублікував книгу "Третя хвиля". З його погляду, рушійна сила суспільного розвитку – вдоск-ня нових технологій, тобто сук-сті знань, способи та засоби впровадження прогресивних виробничих процесів.

1 хвиля: поч 8 тис. рр тому і привела до утв-ння аграрного сусп-ва.

2 хвиля: на межі ХVІІ та ХVІІІ ст. приводить до утв індустр суспі-ва.

3 хвиля приносить новий засіб життя, засн на нових методах виробництва та джерелах енергії. Виникає нова цивілізація – "суперіндустріальна", або інформаційна(-пріоритет знань, -гол форма власності – інформаційна, отримана в результаті знань; -зміни в політичному житті.

ІV) поч1990-х –можл до сьогодні/ні. Гол проблема забезп-ння глоб безпеки, що знах відобр-ння в потребі більш акт форм-ння таких напрямів наук досл-нь, як політ глобалістика та екополітологія; пош конц "інфо сусп-ва"як похідні від теорії постіндустр сусп-ва; Д.Несбіт "Мегатенденції" - визнач найбільш кардинальні напрями розв сусп-ва.

*Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів). Концепція універсального еволюціонізму М.М. Мойсєєва - ідея щодо коеволюції(тобто спільну еволюцію) природи і суспільства, біосфери та людини. Зміни, що відбулися на світовій арені, вимагали нових підходів до розробки можливих альтернатив поступового руху людської цивілізації.

Ф.Фукуяма "Кінець історії" - теза щодо майб безконфліктності світу.

І.М.Дьяконов "Шляхи історії: від стародавньої людини до наших днів" (1994) 8 фаз істор розв людства, які проходили з нерівномір прискоренням:

* конц "Геогенезу"(Кочетов)

* конц "глоб спільноти"(Чешков)

*школа "світсистемного аналізу"

*школа "контрольованого глоб розвитку" (Гвішіані).