- •Аналіз наслідків Першої світової війни з точки зору пере балансування сил на світовій арені.
- •2. Аналіз основних параметрів відносин між Україною та Росією.
- •IV. Новий формат співробітництва (з 2004 р.):
- •Політика
- •2. Економіка
- •3. Аналіз основних проблем еволюції системи міжнародних відносин в повоєнний період.
- •4. Аналіз процесу глобалізації в просторі і часі.
- •5. Антимодернізація та контрмодернізація.
- •6. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •7. Виміри міжнародного порядку.
- •8. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин.
- •9. Вплив інтеграційних процесів в Європі на систему міжнародних відносин.
- •10. Міжнародні регіони у структуруванні зовнішньої політики України.
- •12. Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища.
- •Глобальні проблеми світової політики.
- •14. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.
- •15. Головні характеристики Вестфальської системи мв
- •16. Гомогенність та гетерогенність міжнародних систем
- •17. Держава в постбіполярній системі мв.
- •18. Дефініювання та типологія міжнародних систем.
- •19. Діалектика поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в дослідженні глобальних політичних процесів.
- •20. Ерозія Вестфальської світополітичної моделі світу: причини і прояви.
- •21. Етапи модернізації.
- •22. Етапи розвитку теорії політичної модернізації.
- •23. Етапи та чинники становлення України як суб’єкта мв.
- •25. Зміст категорії глобалізація та її субкатегорій і методологія її використання в дослідженні міжнародних відносин.
- •26. Зміст поняття «система» в науці про міжнародні відносини.
- •27. Ієрархія систем.
- •28. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
- •Парадигма дезінтеграції
- •29. Історико-соціологічний підхід до дослідження міжнародних систем.
- •30. Історичні типи міжнародного порядку.
- •31. Історичні форми глобалізації міжнародних відносин.
- •32. Критерії типології міжнародних систем.
- •35. Міжнародний і світовий порядок.
- •36. Місце руху неприєднання в сучасній системі мв.
- •37. Моделі і стратегії глобальних взаємодій.
- •38. Об’єктивні передумови виникнення глобалістики
- •39. Особливості, етапи формування сучасної системи мв.
- •40. Основні характеристики Ялтинсько-потсдамської системи мв
- •41. Основні етапи розвитку системних досліджень мв.
- •Особливості Віденської системи мв.
- •Особливості і закономірності розвитку міжнародних систем.
- •45. Полі і моно полярність в мв.
- •47. Політичний простір глобального світу.
- •46. Політичний час глобального світу
- •48. Потенціал впливу зп України на європейські мв.
- •49. Причини конфліктогенності постбіполярноті системи мв
- •53. Світові цивілізаційні цикли. Групи синхронних цивілізацій.
- •55. Систематизація та класифікація глобальних проблем.
- •56. Системний метод дослідження світових політичних процесів та глобальних змін
- •57. Системний підхід до аналізу мв.
- •58. Системні війни. Аналіз наслідків іі св з точки зору перебалансування сил на світовій арені.
- •59. Стратегічне партнерство в зп України.
- •60. Структура глобальних політичних досліджень
- •61. Структура міжнародних відносин в умовах біполярності
- •62. Сучасні функції ядерної зброї в міжнародних відносинах
- •63. Теоретичні підвалини глобалістики
- •64. Теорії міжнародного середовища
- •65. Теорія міжнародної стратифікації
- •66. Теорія міжнародного порядку
- •67. Типи контролю міжнародних систем.
- •68. Типологія підходів до дослідження міжнародних систем
- •69. Типологія та динаміка локальних цивілізацій
- •70. Типологія, структура та функціональне призначення безпеки.
- •71. Україна в європейському просторі
- •Характеристика етапів розвитку глобалістики.
- •80. Явище міжнародних відносин. Виникнення і еволюція.
62. Сучасні функції ядерної зброї в міжнародних відносинах
Принципові зміни в розумінні ролі війни і миру відбулися внаслідок появи ядерної зброї й засобів її доставки. На хвилі цих прогнозів у межах "нового політичного мислення" навіть виникла теорія про неприйнятність використання ядерної зброї для досягнення політичних цілей. Однак прагнення до примноження влади змушувало людську думку шукати шляхи ефективнішого використання ядерної зброї, ніж це передбачалось концепцією "стримування". Виникають ідеї, пов'язані з використанням "чистої" нейтронної зброї, створенням глобальних систем ПРО (т.зв. "зоряні війни"), і взагалі в останні роки всі ті теоретичні моделі, на основі яких прогнозувались катастрофічні наслідки можливої ядерної війни, викликають сумнів. Це лише загальний фон еволюції співвідношення політики: війни в епоху ядерного протистояння.
Саме в умовах біполярного світу війна починає зміщуватись із центру системи міжнародних відносин до її периферії, помножуються локальні, регіональні, ареальні війни найрізноманітніших ґатунків від демонстрації сили до громадянської війни. З іншого боку пройшли апробацію напіввійськові й невійськові форми і методи ведення боротьби. Ядерна зброя стала з одного боку гарантом стабільності на планеті, завдяки їй вдалось уникнути серйозних уражень, з іншого - людство неодноразовоопинялось на межі її використання.
Ядерна зброя й нині лишається першорядним чинником впливу на військово-політичний баланс регіонального і глобального масштабів. Слід відзначити, що за наявності військово-політичних факторів, здатних вплинути на хід війни, основні ядерні держави припускають можливість використання ядерної зброї. Так, наприклад, США готові використати свої ядерні арсенали у разі ядерної атаки на них, або з метою відвернення такої можливості, Китай - коли його територія буде зайнята агресором. Таким чином, передбачаються і наперед обумовлюються можливості використання ядерної зброї, якщо це відповідає національним інтересам.
Іншою особливістю, яку можна визначити як основну при аналізі конфліктів сучасного етапу розвитку світу, є перехід міжнародних конфліктів на регіональні рівні - відтак ці конфлікти, позбавившись балансу двох наддержав, "зажили" до певної міри самостійно.
Країн, що мають ядерну зброю, офіційно вісім: США, Росія, Англія, Франція і Китай, Індія, Пакистан, КНДР.
Проблема ядерної зброї пов’язана ще і з тим, що знижується поріг застосування ядерної зброї, що пов’язано, як уже сказано, із застосуванням «чистої» ядерної зброї, збідненого урану (Косово) тощо. Також зміни в ядерних стратегіях: 2002 р. США можливість превентивних ядерних ударів для боротьби з тероризмом; РФ також відмовилася від незастосування першою ЯЗ (такий принцип закріплений в ядерній доктрині СРСР в 1982 р.). + Росія планує цього року прийняти нову ядерну доктрину, можливість застосвувати ЯЗ в локальних конфліктах, пряма загроза для України. Відбувається реабілітація доктрини обмеженої ядерної війни. Це може призвести до того, що ЯЗ може почати сприйматися як засіб досягення перемоги у війни, через це вона перестане відігравати стабілізаційну функцію в МВ. Також ЯЗ продовжує відігравати психологічну функцію – стримування в МВ.