- •Аналіз наслідків Першої світової війни з точки зору пере балансування сил на світовій арені.
- •2. Аналіз основних параметрів відносин між Україною та Росією.
- •IV. Новий формат співробітництва (з 2004 р.):
- •Політика
- •2. Економіка
- •3. Аналіз основних проблем еволюції системи міжнародних відносин в повоєнний період.
- •4. Аналіз процесу глобалізації в просторі і часі.
- •5. Антимодернізація та контрмодернізація.
- •6. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •7. Виміри міжнародного порядку.
- •8. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин.
- •9. Вплив інтеграційних процесів в Європі на систему міжнародних відносин.
- •10. Міжнародні регіони у структуруванні зовнішньої політики України.
- •12. Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища.
- •Глобальні проблеми світової політики.
- •14. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.
- •15. Головні характеристики Вестфальської системи мв
- •16. Гомогенність та гетерогенність міжнародних систем
- •17. Держава в постбіполярній системі мв.
- •18. Дефініювання та типологія міжнародних систем.
- •19. Діалектика поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в дослідженні глобальних політичних процесів.
- •20. Ерозія Вестфальської світополітичної моделі світу: причини і прояви.
- •21. Етапи модернізації.
- •22. Етапи розвитку теорії політичної модернізації.
- •23. Етапи та чинники становлення України як суб’єкта мв.
- •25. Зміст категорії глобалізація та її субкатегорій і методологія її використання в дослідженні міжнародних відносин.
- •26. Зміст поняття «система» в науці про міжнародні відносини.
- •27. Ієрархія систем.
- •28. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
- •Парадигма дезінтеграції
- •29. Історико-соціологічний підхід до дослідження міжнародних систем.
- •30. Історичні типи міжнародного порядку.
- •31. Історичні форми глобалізації міжнародних відносин.
- •32. Критерії типології міжнародних систем.
- •35. Міжнародний і світовий порядок.
- •36. Місце руху неприєднання в сучасній системі мв.
- •37. Моделі і стратегії глобальних взаємодій.
- •38. Об’єктивні передумови виникнення глобалістики
- •39. Особливості, етапи формування сучасної системи мв.
- •40. Основні характеристики Ялтинсько-потсдамської системи мв
- •41. Основні етапи розвитку системних досліджень мв.
- •Особливості Віденської системи мв.
- •Особливості і закономірності розвитку міжнародних систем.
- •45. Полі і моно полярність в мв.
- •47. Політичний простір глобального світу.
- •46. Політичний час глобального світу
- •48. Потенціал впливу зп України на європейські мв.
- •49. Причини конфліктогенності постбіполярноті системи мв
- •53. Світові цивілізаційні цикли. Групи синхронних цивілізацій.
- •55. Систематизація та класифікація глобальних проблем.
- •56. Системний метод дослідження світових політичних процесів та глобальних змін
- •57. Системний підхід до аналізу мв.
- •58. Системні війни. Аналіз наслідків іі св з точки зору перебалансування сил на світовій арені.
- •59. Стратегічне партнерство в зп України.
- •60. Структура глобальних політичних досліджень
- •61. Структура міжнародних відносин в умовах біполярності
- •62. Сучасні функції ядерної зброї в міжнародних відносинах
- •63. Теоретичні підвалини глобалістики
- •64. Теорії міжнародного середовища
- •65. Теорія міжнародної стратифікації
- •66. Теорія міжнародного порядку
- •67. Типи контролю міжнародних систем.
- •68. Типологія підходів до дослідження міжнародних систем
- •69. Типологія та динаміка локальних цивілізацій
- •70. Типологія, структура та функціональне призначення безпеки.
- •71. Україна в європейському просторі
- •Характеристика етапів розвитку глобалістики.
- •80. Явище міжнародних відносин. Виникнення і еволюція.
58. Системні війни. Аналіз наслідків іі св з точки зору перебалансування сил на світовій арені.
В сучасній міжнародно-політичній науці виокремлюється декілька визначень війн, які являють собою важливі перехідні моменти в еволюції структури міжнародної системи: війна за гегемонію Р.Гілпіна як механізм перебудови розподілу могутності; глобальна війна в концепції Дж. Модельскі як продукт періодичних структурних криз глобальної політичної системи; світова війна по І.Валлерстайну яка призводить до реструктуризації міждержавної системи; системна війна М.Мідларскі; загальна війна Дж.Леві.
За Гілпіном і Валлерстайном: перша сист. війна – Тридцятирічна війна.
За Модельскі: перша сист. війна – Великі географічні відкриття та боротьба за Індійський океан, а друга с.в. – Нідерландська революція.
У ХХ ст. механізм переходу від однієї міжнародної системи до іншої двічі набував форми системної війни (Перша та Друга світові війни). Системні війни відігравали важливу роль не тільки в історії, і, як правило, мали циклічний характер. Системна війна є продуктом періодичних структурних криз глобальної політичної системи, являє собою механізм перебудови засобу управління міжнародною системою. Вона належить до окремої категорії системного конфлікту, який на внутрішньодержавному рівні включає в себе також революцію та громадянські війни.
Однак якщо в ХХ ст. системні війни двічі набували глобального характеру і втягували в себе мало не всю людську цивілізацію, то нині вони здійснюються під гаслами боротьби з міжнародним тероризмом, стримування регіональних конфліктів, захисту демократичних систем в певних державах тощо.
Наслідком системної війни, незалежно від її масштабів, є перехід від старої до нової системи міжнародних відносин або радикальні зміни в межах системи. З одного боку, кожна світова війна призводила до реструктуризації міждержавної системи. З іншого боку, сучасні регіональні війни (скажімо, Косово) чи війни проти держав “вісі зла” (дві війни США в Іраку) також ведуть до змін у міжнародних відносинах і суттєво впливають на міжнародну систему.
ІІ СВ змінила співвідношення сил на міжнародній арені. Після поразки Німеччина, Італія та Японія перестали бути великими державами. Значно ослабилися Франція та Британія. США навпаки істотно посилили свою могутність, ставши наддержавою. Другою наддержавою став СРСР. Протистояння США і СРСР й виникнення у цьому зв’язку біполярної структури світу позначилися на усій повоєнній історії. Створено ООН.
В ході ІІ СВ й після неї почався розпад колоніальної системи, постали десятки нових незалежних країн, внаслідок втрати колоніальних володінь Італією та Японією та в результаті послаблення колоніальних імперій Британії, Франції, Бельгії та Нідерландів. Виникнення внаслідок цього руху неприєднання.
Холодна війна призвела до виникнення цілого ряду регіональних конфліктів: Франція в Індокитаї; Корея; Близькосхідний конфлікт (децентралізація насильства: стабільність на глобальному рівні та нестабільність на регіональному і субрегіональному рівнях).
Світ перестав бути переважно євроцентристським. Сформувався єдиний світовий простір внаслідок розвитку транспорту та засобів комунікації.
Також було створено якісно нові засоби ведення війни, передусім ядерну зброю: США у 1945 р., СРСР – у 1949 р., ВБ – 1952 р., Франція – 1960 р., КНР – 1965 р. Початок гонки озброєнь.
Було створено систему воєнних союзів: НАТО – 1949 р., ОВД – 1955 р., АНЗЮС (США, Австралія, Нова Зеландія) – 1951 р., СЕАТО (США, ВБ, ФРА, АВСТРАЛ, Нова Зеландія, ФІЛ, ТАЇЛАНД, Пакистан ) – 1952 р.
Сильною була ідеологізація МВ.