- •Аналіз наслідків Першої світової війни з точки зору пере балансування сил на світовій арені.
- •2. Аналіз основних параметрів відносин між Україною та Росією.
- •IV. Новий формат співробітництва (з 2004 р.):
- •Політика
- •2. Економіка
- •3. Аналіз основних проблем еволюції системи міжнародних відносин в повоєнний період.
- •4. Аналіз процесу глобалізації в просторі і часі.
- •5. Антимодернізація та контрмодернізація.
- •6. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •7. Виміри міжнародного порядку.
- •8. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин.
- •9. Вплив інтеграційних процесів в Європі на систему міжнародних відносин.
- •10. Міжнародні регіони у структуруванні зовнішньої політики України.
- •12. Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища.
- •Глобальні проблеми світової політики.
- •14. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.
- •15. Головні характеристики Вестфальської системи мв
- •16. Гомогенність та гетерогенність міжнародних систем
- •17. Держава в постбіполярній системі мв.
- •18. Дефініювання та типологія міжнародних систем.
- •19. Діалектика поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в дослідженні глобальних політичних процесів.
- •20. Ерозія Вестфальської світополітичної моделі світу: причини і прояви.
- •21. Етапи модернізації.
- •22. Етапи розвитку теорії політичної модернізації.
- •23. Етапи та чинники становлення України як суб’єкта мв.
- •25. Зміст категорії глобалізація та її субкатегорій і методологія її використання в дослідженні міжнародних відносин.
- •26. Зміст поняття «система» в науці про міжнародні відносини.
- •27. Ієрархія систем.
- •28. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
- •Парадигма дезінтеграції
- •29. Історико-соціологічний підхід до дослідження міжнародних систем.
- •30. Історичні типи міжнародного порядку.
- •31. Історичні форми глобалізації міжнародних відносин.
- •32. Критерії типології міжнародних систем.
- •35. Міжнародний і світовий порядок.
- •36. Місце руху неприєднання в сучасній системі мв.
- •37. Моделі і стратегії глобальних взаємодій.
- •38. Об’єктивні передумови виникнення глобалістики
- •39. Особливості, етапи формування сучасної системи мв.
- •40. Основні характеристики Ялтинсько-потсдамської системи мв
- •41. Основні етапи розвитку системних досліджень мв.
- •Особливості Віденської системи мв.
- •Особливості і закономірності розвитку міжнародних систем.
- •45. Полі і моно полярність в мв.
- •47. Політичний простір глобального світу.
- •46. Політичний час глобального світу
- •48. Потенціал впливу зп України на європейські мв.
- •49. Причини конфліктогенності постбіполярноті системи мв
- •53. Світові цивілізаційні цикли. Групи синхронних цивілізацій.
- •55. Систематизація та класифікація глобальних проблем.
- •56. Системний метод дослідження світових політичних процесів та глобальних змін
- •57. Системний підхід до аналізу мв.
- •58. Системні війни. Аналіз наслідків іі св з точки зору перебалансування сил на світовій арені.
- •59. Стратегічне партнерство в зп України.
- •60. Структура глобальних політичних досліджень
- •61. Структура міжнародних відносин в умовах біполярності
- •62. Сучасні функції ядерної зброї в міжнародних відносинах
- •63. Теоретичні підвалини глобалістики
- •64. Теорії міжнародного середовища
- •65. Теорія міжнародної стратифікації
- •66. Теорія міжнародного порядку
- •67. Типи контролю міжнародних систем.
- •68. Типологія підходів до дослідження міжнародних систем
- •69. Типологія та динаміка локальних цивілізацій
- •70. Типологія, структура та функціональне призначення безпеки.
- •71. Україна в європейському просторі
- •Характеристика етапів розвитку глобалістики.
- •80. Явище міжнародних відносин. Виникнення і еволюція.
14. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.
З книги Коппель про глобальні проблеми:
Поняття "глобальні проблеми" в сучасному його розумінні почало активно використовуватись у 60-х рр. ХХ ст., коли стало зрозумілим, що накопичення серйозних проблем та протиріч несе загрозу існування людства. Починається дослідження тих змін, які відбуваються в глобальній системі. Формується новий науковий напрям – глобалістика. Предметом її дослідження стає перш за все походження, вияви, шляхи, форми та засоби розв'язання глобальних проблем .
Під глобалістикою перш за все розуміється система наукових знань про генезу та сучасний стан глобальних проблем, класифікація цих проблем та визначення практичних шляхів їхнього розв'язання.
Проблеми, які постають перед людством, мають різну природу і масштаби. Одні з них є наслідком світової політики, другі – науково-технічної революції та господарської діяльності людини, інші зумовлені природними умовами існування людини. Але тільки деякі з них мають глобальний характер, частина є регіональними або локальними.
Отже, під глобальними проблемами слід розуміти сукупність життєво важливих проблем, від яких залежить соціальний прогрес людства.
Сучасна наука виокремлює наступні головні критерії глобальних проблем(критерії глобальності) як якісні параметри та ознаки, на підставі яких різні проблеми оцінюються з точки зору розповсюдження в масштабах планети, актуальносту, значущості та загрози людству :
тією чи іншою мірою вони торкаються життєвих інтересів усього людства, усіх держав та народів, кожної людини;
виступають як об'єктивний фактор розвитку сучасної міжнародної системи, тобто незважаючи на специфічний вияв у межах окремих країн та регіонів, мають всесвітній характер;
набувають надзвичайно гострого характеру і загрожують існуванню всього людства;
вимагають для свого вирішення колективних зусиль усього світового співтовариства.
Отже, головні характеристики глобальних проблем можна підсумувати наступним чином: планетарні масштаби вияву, комплексність та взаємозалежність, значна гострота, динамізм.
Систематизація та класифікація глобальних проблем. Як і будь-яке соціальне явище, глобальні проблеми вимагають систематизації та класифікації. До перших досягнень глобалістики можна віднести систематизацію і класифікацію глобальних проблем.
Класифікація – ( від лат. розряд, група та робити) – це розподіл даної множини предметів на класи у відповідності з визначеною спільною для даних класів ознакою, так, щоб ці класи складали у сукупності цілісну систему. Вона здійснюється на підставі суттєвих ознак, які характеризують внутрішню спільність предметів. Вона є одночасно наслідком і важливим засобом наукового пізнання, тобто передбачає та закріплює результаті дослідження закономірностей об’єктів, що класифікуються.
Систематизація - (від грец. устрій, порядок та закон) - це опис, з’ясування спорідненості , групування у взаємопов’язані та взаємопідлеглі групи, створення системи, яка б максимально вірно описувала зв’язки та співвідношення, які існують між об’єктами. Систематизація глобальних проблем передбачає їх розгляд не окремо одну від одної, а в якості цілісної системи , враховуючи їх взаємопов’язаність та взаємозалежність з точки зору їх діалектичної єдності.
Класифікацію глобальних проблем можливо здійснювати:
за джерелами виникнення;
за їх характером.
За джерелами виникнення глобальні проблеми характеризуються двоїстістю, яка свідчить про нерозривний зв'язок природних і соціальних процесів. Їх можна класифікувати наступним чином: "людина-природа"; "людина-людина".
До першої групи належать:
проблеми населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична, сировинна, задоволення матеріальних потреб, демографічна);
проблеми захисту довкілля (екологічні);
проблема освоєння космічного простору і Світового океану, їхнього використання в інтересах людини;
проблема запобігання стихійних лих і боротьби з їх наслідками.
До другої групи входять:
проблема ліквідації відсталості (економічної, культурної) країн, що розвиваються;
проблема захисту і розвитку "духовного середовища", примноження духовної культури;
проблема вдосконалення освіти, інформатики;
проблема боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, наркоманією, іншими негативними соціальними явищами;
проблема боротьби з найнебезпечнішими захворюваннями;
проблема збереження миру.
За характером глобальні проблеми можна класифікувати наступним чином:
проблеми переважно соціально-політичного характеру (запобігання ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, зміцнення системи загальної безпеки);
проблеми переважно соціально-економічного характеру (відсталість та зубожіння);
соціально-екологічні проблеми, зумовлені забрудненням довкілля, раціонального використання природного потенціалу планети;
проблеми Людини (забезпечення прав і свобод).
Існують варіанти поділу на три групи компонентів: політичний, економічний та соціально-економічний.
Кожний поділ дає можливість простежити взаємозв'язки як усередині кожної з груп, так і між ними.
Сукупність глобальних проблем саме через свою гостроту стала об'єктом запеклих суперечок і дискусій як у наукових, так і у політичних колах. Саме переміщення глобальних проблем у центр політичного життя сприяє розробці конструктивних програм щодо їх розв'язання на міжнародному рівні.
Народ, по ходу 13, 14 і 55 питання дуже схожі) навіть ідентичні, хоча називаються по-різному……