- •Аналіз наслідків Першої світової війни з точки зору пере балансування сил на світовій арені.
- •2. Аналіз основних параметрів відносин між Україною та Росією.
- •IV. Новий формат співробітництва (з 2004 р.):
- •Політика
- •2. Економіка
- •3. Аналіз основних проблем еволюції системи міжнародних відносин в повоєнний період.
- •4. Аналіз процесу глобалізації в просторі і часі.
- •5. Антимодернізація та контрмодернізація.
- •6. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •7. Виміри міжнародного порядку.
- •8. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин.
- •9. Вплив інтеграційних процесів в Європі на систему міжнародних відносин.
- •10. Міжнародні регіони у структуруванні зовнішньої політики України.
- •12. Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища.
- •Глобальні проблеми світової політики.
- •14. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.
- •15. Головні характеристики Вестфальської системи мв
- •16. Гомогенність та гетерогенність міжнародних систем
- •17. Держава в постбіполярній системі мв.
- •18. Дефініювання та типологія міжнародних систем.
- •19. Діалектика поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в дослідженні глобальних політичних процесів.
- •20. Ерозія Вестфальської світополітичної моделі світу: причини і прояви.
- •21. Етапи модернізації.
- •22. Етапи розвитку теорії політичної модернізації.
- •23. Етапи та чинники становлення України як суб’єкта мв.
- •25. Зміст категорії глобалізація та її субкатегорій і методологія її використання в дослідженні міжнародних відносин.
- •26. Зміст поняття «система» в науці про міжнародні відносини.
- •27. Ієрархія систем.
- •28. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
- •Парадигма дезінтеграції
- •29. Історико-соціологічний підхід до дослідження міжнародних систем.
- •30. Історичні типи міжнародного порядку.
- •31. Історичні форми глобалізації міжнародних відносин.
- •32. Критерії типології міжнародних систем.
- •35. Міжнародний і світовий порядок.
- •36. Місце руху неприєднання в сучасній системі мв.
- •37. Моделі і стратегії глобальних взаємодій.
- •38. Об’єктивні передумови виникнення глобалістики
- •39. Особливості, етапи формування сучасної системи мв.
- •40. Основні характеристики Ялтинсько-потсдамської системи мв
- •41. Основні етапи розвитку системних досліджень мв.
- •Особливості Віденської системи мв.
- •Особливості і закономірності розвитку міжнародних систем.
- •45. Полі і моно полярність в мв.
- •47. Політичний простір глобального світу.
- •46. Політичний час глобального світу
- •48. Потенціал впливу зп України на європейські мв.
- •49. Причини конфліктогенності постбіполярноті системи мв
- •53. Світові цивілізаційні цикли. Групи синхронних цивілізацій.
- •55. Систематизація та класифікація глобальних проблем.
- •56. Системний метод дослідження світових політичних процесів та глобальних змін
- •57. Системний підхід до аналізу мв.
- •58. Системні війни. Аналіз наслідків іі св з точки зору перебалансування сил на світовій арені.
- •59. Стратегічне партнерство в зп України.
- •60. Структура глобальних політичних досліджень
- •61. Структура міжнародних відносин в умовах біполярності
- •62. Сучасні функції ядерної зброї в міжнародних відносинах
- •63. Теоретичні підвалини глобалістики
- •64. Теорії міжнародного середовища
- •65. Теорія міжнародної стратифікації
- •66. Теорія міжнародного порядку
- •67. Типи контролю міжнародних систем.
- •68. Типологія підходів до дослідження міжнародних систем
- •69. Типологія та динаміка локальних цивілізацій
- •70. Типологія, структура та функціональне призначення безпеки.
- •71. Україна в європейському просторі
- •Характеристика етапів розвитку глобалістики.
- •80. Явище міжнародних відносин. Виникнення і еволюція.
55. Систематизація та класифікація глобальних проблем.
Поняття "глобальні проблеми" (загроза існуванню людства) використовується з 60-х рр. ХХ ст. Формується новий науковий напрям – глобалістика, предметом якої є дослідження походження, вияви, шляхи, форми та засоби розв'язання глобальних проблем .
Глобалістика - система наукових знань про генезу та сучасний стан глобальних проблем, класифікація цих проблем та визначення практичних шляхів їхнього розв'язання.
Під глобальними проблемами слід розуміти сукупність життєво важливих проблем, від яких залежить соціальний прогрес людства.
Головні критерії глобальних проблем(критерії глобальності):
тією чи іншою мірою вони торкаються життєвих інтересів усього людства, усіх держав та народів, кожної людини;
виступають як об'єктивний фактор розвитку сучасної МС, тобто незважаючи на специфічний вияв у межах окремих країн та регіонів, мають всесвітній характер;
набувають надзвичайно гострого характеру і загрожують існуванню всього людства;
вимагають для свого вирішення колективних зусиль усього світового співтовариства.
Отже, головні характеристики глобальних проблем: планетарні масштаби вияву, комплексність та взаємозалежність, значна гострота, динамізм.
Систематизація та класифікація глобальних проблем. До перших досягнень глобалістики можна віднести систематизацію і класифікацію глобальних проблем.
Класифікація – це розподіл даної множини предметів на класи у відповідності з визначеною спільною для даних класів ознакою, так, щоб ці класи складали у сукупності цілісну систему. Вона здійснюється на підставі суттєвих ознак, які характеризують внутрішню спільність предметів.
Систематизація - опис, з’ясування спорідненості , групування у взаємопов’язані та взаємопідлеглі групи, створення системи, яка б максимально вірно описувала зв’язки та співвідношення, які існують між об’єктами. Систематизація глобальних проблем передбачає їх розгляд не окремо одну від одної, а в якості цілісної системи , враховуючи їх взаємопов’язаність та взаємозалежність з точки зору їх діалектичної єдності.
Класифікацію глобальних проблем можливо здійснювати:
за джерелами виникнення;
за їх характером.
За джерелами виникнення глобальні проблеми характеризуються двоїстістю, яка свідчить про нерозривний зв'язок природних і соціальних процесів. Їх можна класифікувати наступним чином: "людина-природа"; "людина-людина".
До першої групи належать:
проблеми населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична, сировинна, задоволення матеріальних потреб, демографічна);
проблеми захисту довкілля (екологічні);
проблема освоєння космічного простору і Світового океану, їхнього використання в інтересах людини;
проблема запобігання стихійних лих і боротьби з їх наслідками.
До другої групи входять:
проблема ліквідації відсталості (економічної, культурної) країн, що розвиваються;
проблема захисту і розвитку "духовного середовища", примноження духовної культури;
проблема вдосконалення освіти, інформатики;
проблема боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, наркоманією, іншими негативними соціальними явищами;
проблема боротьби з найнебезпечнішими захворюваннями;
проблема збереження миру.
За характером глобальні проблеми можна класифікувати наступним чином:
проблеми переважно соціально-політичного характеру (запобігання ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, зміцнення системи загальної безпеки);
проблеми переважно соціально-економічного характеру (відсталість та зубожіння);
соціально-екологічні проблеми, зумовлені забрудненням довкілля, раціонального використання природного потенціалу планети;
проблеми Людини (забезпечення прав і свобод).
Існують варіанти поділу на три групи компонентів: політичний, економічний та соціально-економічний.