- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
Графо – аналітичний метод кінематичного дослідження планетарних механізмів зводиться до побудови трикутників лінійних швидкостей кожного колеса, знаходження кутових швидкостей всіх ланок і передаточних відношень між ними / метод Л.П. Смирнова/.
Побудуємо кінематичну схему механізму в масштабі l /рис. 13.4, а/.
На деякій відстані від схеми проведемо полюсну лінію РР /рис. 13.4, б/
З плану механізму на лінією РР проектуємо точки, швидкості яких рівні нулю: 01, 0Н, С. Далі будуємо трикутники швидкостей для ланок механізму. Побудову починаємо з любої ланки, в якої швидкість однієї з точок рівна нулю, наприклад з зубчастого колеса I.
Графічне визначення передаточних відношень
а – кінематична схема механізму; б – план лінійних швидкостей; в- план кутових швидкостей.
Рис. 13.4
Визначимо швидкість т.А, що належить зубчастому колесу 1. Кутова швидкість ω1 відома:
VA = ω1ro1A .
Відкладемо відрізок, що зображає швидкість VA в масштабі v, отримаємо точку а. З'єднаємо т.а з точками 01 і С. Продовжимо лінію ас до перетину з віссю сателітів 2-2, отримаємо точку b. З’єднаємо точку b з віссю 0Н. Лінії 01 а, ав і 0нв пропорційні кутовим швидкостям відповідно ланок 1,2 і Н.
Побудуємо план аналогів кутових швидкостей /рис. 13.4, в/.
Проведемо лінію ω-ω вибираємо точку Р ω і проведемо з неї похилі лінії, паралельно лініям плану швидкостей 01 а, ав і 0Нв.На лінії ω-ω знайдемо точки перетину з цими похилими лініями. Позначимо ці точки відповідно 1, 2 і Н. Із плану кутових швидкостей можна визначити передаточні відношення між ланками механізму.
Передаточне відношення від ланки 1 до водила Н:
. /13.12/
де 01 і 0Н – відрізки із плану кутових швидкостей. Знак «-» - тому, що відрізки 01 і 0Н лежать по різні сторони від лінії Рω0, а зубчасте колесо 1 і водило Н мають напрям обертання в протилежні сторони.
Аналогічно можна визначити:
; . /13.13/
13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
В 1959 році Массер в США отримав патент на зубчасту хвильову передачу, яка може застосовуватися в якості редуктора з великим передаточним відношенням. Хвильова зубчаста передача відрізняється від інших зубчастих механізмів тим, що гнучке колесо зазнає хвильової деформації, завдяки якій і передається обертальний рух. Хвильова передача може бути виконана планетарною і диференціальною.
Хвильова зубчаста передача в планетарному одноступінчастому виконанні /рис. 13.5/ складається з генератора хвиль деформації /водила/ 1, з'єднаного з ведучим валом, жорсткого центрального колеса 2 та пружної ланки 3, виконаної у вигляді тонкостінного стакана з зубчастим вінцем на вільному кінці і з'єднаної з веденим валом передачі. Зубчастий вінець пружної ланки 3, деформований роликами генератора 1 в еліпс, входить у зачеплення з центральним колесом 2 у двох діаметрально протилежних зонах /у зонах найбільшої деформації/.
Хвильова передача
Рис. 13.5
Під час обертання генератор 1 своїми роликами обкочує пружно деформований зубчастий вінець 3 по нерухомому центральному колесі 2 переміщуючи у коловому напрямі у бік власного обертання осей зачеплення, або хвилі деформації. При різних числах зубців 2 та гнучкого вінця 3 це приводить до обертання вінця, а отже і з'єднаного з ним веденого вала у напрямі, протилежному напряму обертання генератора 1. Різниця між зубцями кратна числу хвиль генератора. Визначимо ступінь вільності таких передач:
|
n |
P5 |
P4 |
1
|
1-2
|
2-3
|
|
3
|
3-0
|
-
|
|
|
2
|
2
|
1
|
|
n |
P5 |
P4 |
1
|
1-2
|
2-
|
|
2
|
2-0
|
|
|
3
|
3-О
|
|
|
|
3
|
3
|
1
|
W=3*2-2*2-1=1 W=3*3-2*3-1=2
Визначимо передаточне відношення хвильової передачі в планетарному одноступінчатому виконанні /рис. 13.5/.
Залежність між кутовими швидкостями ω1 генератора I і /ведучої ланки/ та ω 3 пружного вінця /веденої ланки / можна дістати, користуючись методом обертання руху. Для цього всьому механізму надамо кутову швидкість – ω 1: при цьому в оберненій передачі генератор буде немов би зупинений, а гнучкий вінець і жорстке колесо обертатимуться в одному напрямі відповідно з кутовими швидкостями:
1 |
ω 1 |
ω 1- ω 1=0 |
2 |
ω 2=0 |
ω 2- ω 1=- ω 1 |
3 |
ω 3 |
ω 3- ω 1 |
Передаточне відношення від колеса 2 до гнучкої ланки 3 в оберненому русі визначиться відношенням
/13.14/
З відношенням /13.14/ маємо:
. /13.15/
Враховуючи, що передаточне відношення U(1)32 в зображеній передачі визначається як і звичайної передачі відношенням чисел зубів, тобто і z2>z3, то рівняння /13.15/ остаточно прийме вид
. /13.16/
Лекція 14.
Синтез планетарних передач. Виготовлення зубчастих коліс.
План лекції:
Проектування планетарних механізмів.
Методи нарізання зубів зубчастих коліс.
Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
Виправлення /коригування/ зубчастих коліс.
14. 1 Проектування планетарних механізмів.
Планетарні механізми виконують звичайно з декількома сателітами, розміщеними на рівних відстанях один від одного. При числі сателітів, рівному , вони повинні бути встановлені один відносно одного під кутами 2 /
При збільшенні числа сателітів навантаження на кожну пару зубів зменшується; це дозволяє застосовувати колеса менших розмірів, а тому і загальні габарити механізму зменшуються. Однак існує межа числа сателітів. Максимальне число сателітів може бути таким, щоб вершинами своїх зубів сателіти не торкалися один одного. Для того, щоб планетарний механізм можна було скласти, необхідно щоб зуби сателітів могли одночасно ввійти в зачеплення з зубами обох центральних коліс. Виконання цих і інших умов повинно бути враховано при проектуванні планетарних механізмів, яке зводиться до визначення числа зубів коліс, при заданому передаточному відношенні і підбору числа сателітів.
При проектуванні планетарного механізму необхідно виконати наступні умови: забезпечення заданого передаточного відношення, умову співвісності, умову складання, умову сусідства.
Розглянемо всі ці умови на прикладі редуктора Джемса /рис. 14.1/.
Забезпечення заданого передаточного відношення
Визначимо необхідне співвідношення між числом зубів коліс редуктора Джемса для забезпечення заданого передаточного відношення, використавши формулу передаточного відношення планетарної передачі /13.10/, отримаємо:
. /14.1/
Умова співвісності.
Для виконання умови співвістиності необхідно щоб осі центральних
/сонячних/ коліс 1 і 3 і водила Н лежали на одній прямій /осі/ 00.
Із рис. 14.1 видно, що для виконання цієї умови необхідно забезпечити наступне співвідношення між радіусами коліс:
r3=r1+2r2 . /14.2/
Виразимо радіуси через модуль і числа зубів
. /14.3/
Скоротивши це рівняння на m/2, отримаємо:
z3 = z1 + 2 z2 . /14.4/
Звідки
. /14.5/
Редуктор Джемса
Р ис.14.1
Таким чином число зубів сателітів залежить від числа зубів центральних коліс. Із рівняння /14.5/ випливає, що оскількі Z2 повинно бути числом цілим, то числа зубів Z1 I Z3 повинні бути або обидва парними, або обидва непарними.
Умова складання.
При числі сателітів рівним одиниці, передача завжди може бути складена, якщо виконується умова співвісності. В загальному випадку при числі сателітів К>1 цієї умови уже недостатньо.
Для того щоб механізм, який включає К сателітів, міг бути складений, тобто зуби сателітів одночасно могли ввійти в зачеплення з зубами обох центральних коліс, необхідно, щоб відношення суми чисел зубів центральних коліс до числа сателітів було цілим числом, тобто :
,
де С – ціле число.
Умова сусідства.
Для забезпечення умови сусідства необхідно, щоб сусідні сателіти не черкалися головками зубців, тобто щоб відстань між центрами обертання сателітів була більшою двох радіусів кіл вершин, тобто
O2O2`>2ra2 . /14.7/
Визначивши із рис.14.1 відстань O2O2` і виразивши ra2 через модуль і число зубів, знайдемо :
/14.8/
Нерівність /14.8/ забезпечує умову сусідства, тобто умову не черкання сусідніми сателітами один одного.