![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
Лекція24.
Зрівноваження і віброзахист механізмів і машин
План лекції:
24.1. Загальні положення.
24.2. Зрівноважування обертових тіл.
24.3. Зрівноважування механізмів.
24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
24.5. Віброзахист машин.
24.1. Загальні положення.
В кінці XIX століття широкого застосування набули швидкохідні машини, в зв'язку з чим і постала задача зрівноважування і віброзахисту механізмів і машин.
Під час руху ланок механізму у кінематичних парах виникають, крім статичних зусиль, додаткові зусилля - так звані динамічні тиски, які передаються на станину і фундамент механізму. Ці змінні за величиною і напрямом динамічні тиски спричиняють коливання і вібрації опор та фундаменту механізмів і особливо небезпечні бувають у тих випадках, коли частота вібрацій збігається з частотою власних коливань станини, тобто при наявності резонансу. Крім того, динамічні зусилля, які виникають під час руху механізму, збільшують сили тертя в опорах валів, спрацювання підшипників і створюють в ланках механізму додаткові напруження.
У сучасній техніці зрівноважування механізмів має дуже важливе значення, оскільки багато механізмів і машин працюють на великих швидкостях. А тому в процесі проектування механізму ставиться задача зрівноважування механізмів, тобто повного або часткового погашення динамічних зусиль.
Досліджуючи питання про зрівноважування механізму на його фундаменті , вивчатимемо дві задачі :
1/ зрівноважування окремих обертових ланок;
2/ зрівноважування механізму в цілому.
Динамічні
зусилля
на
фундамент
від
машини
виникають
тоді,
коли система
сил
інерції
не
дорівнює
нулю,
А
тому
задача
про
зрівноважування
мас
заключається
в
такому
розподілі
їх
в
машині
, при
якому
сили
інерції
і
моменти
пар
сил
інерції
були
б
рівні
нулю,
або
достатньо
малі. Позначимо
головний
вектор
сил
інерції
і
головний
момент
пар сил
інерції
.
Тоді вимога, щоб динамічні зусилля на фундамент були відсутніми, зводиться до системи рівнянь:
= 0 і = 0 ,
або в проекціях на осі координат:
/24.1/
24.2. Зрівноважування обертових тіл.
Незрівноваженість тіл обертання, яка викликана недосконалістю технологічного процесу їх виготовлення, усувається шляхом прибавлення або видалення невеликої маси матеріалу. Виправлення такої незрівноваженості називається балансуванням.
Незрівноваженість, яка виникає внаслідок конфігурації деталі /колінвал, кулачок/ усувається шляхом встановлення противаг.
Нехай потрібно зрівноважити три маси, що обертаються на валу і центри мас яких розміщені в одній площині /рис. 24.1, а/. В цьому випадку достатньо підібрати четверту масу так, щоб центр її мас також знаходився в цій же площині, а радіус-вектор загального центру мас дорівнює нулю rS = 0.
Зрівноваження
противагою
Рис. 24.1.
Відстані центрів мас т1, т2, т3 і т0 до осі обертання позначимо r1, r2, r3 i r0
Відцентрові сили інерції кожної маси дорівнюють:
/24.2/
Для
зрівноваження
необхідно,
щоб
головний
вектор
сил
інерції
дорівнював
нулю
= 0,
тобто
/24.3/
або враховуючи /24.2/
Це і є умова статичного зрівноважування обертових тіл.
Задача вирішується графічним складанням векторів тіri. /рис.24.1,б/,
При цьому вектор moro показує напрям радіуса-вектора, на якому потрібно встановити противагу, задаючись величиною радіуса ro, знайдемо масу противаги ro.
Якщо площину кріплення противаги конструктивно не можливо вибрати в тій же площині обертання що і незрівноважені маси, то встановлюють дві противаги в двох перпендикулярних, до осі обертання, площинах /рис.24.2/.
При цьому необхідно виключити можливість виникнення додаткових зусиль на підшипники не тільки від результуючої сили інерції, а і від моментів пар сил інерції.
Складемо рівняння моментів
/24.5/
Зрівноважування
двома противагами
Рис.24.2.
Встановленням двох противаг масами mo` i mo`` досягається повне зрівноважування маси m, при цьому необхідно, щоб центри мас m, mo` i mo`` знаходилися в одній площині, яка проходить через вісь обертання.
Розглянемо задачу про зрівноважування вала, на якому жорстко закріплені маси m1, m2 i m3 розміщені в трьох площинах, які перпендикулярні до осі обертання /рис.24.З,а/.
Зрівноваження мас в різних площинах
Рис.24.3.
Умова відсутності тиску на підшипники від головного вектора сил інерції Fі i головного моменту пар сил інерції відносно центра зведення О1 виражається рівняннями:
/24.6/
Будуємо
многокутники
векторів
сил
/рис.24.З,б/
і
векторів
моментів
/рис.24.З,в/.
Зрівноважувальним
у
першому
випадку
є
вектор
,
зображений
на
площині
2
вектором
от
/рис.24.3,г/,
а
в
другому
- вектор
,
який
зображає
повернутий
момент
пари
векторів
,
що
лежить
у
площині
1
/рис.24.3,д/
і
,
що
лежить
у
площині
2.
Величина
кожного
з
них
дорівнює
r0/y.
Таким чином, задані маси m1, m2 і m3 будуть цілком зрівноважені двома масами, розміщеними вздовж у площині 1 і вздовж рівнодійної ОK y площині 2.
З викладеного випливає: будь-яка кількість мас, що лежить у різних площинах обертання, зрівноважується двома противагами, які встановлюються в двох довільних площинах, перпендикулярних до осі обертання при додержанні двох умов рівноваги векторів:
i
тобто
і
/24.7/