- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
К онічна зубчаста передача
Рис.12.1
Спільна вершина цих конусів знаходиться в т. О, на перетині їх осей.
Передаточне відношення U12 зберігатиметься сталим у тому разі коли початкові конуси котитимуться один по одному без ковзання. Для цього досить, щоб швидкості точки стикання К, яка належить обом конусам, були рівні, тобто V1=V2. Оскільки V1=ω1r1, a V2=w2r2, то
ω1r1=ω2 r 2. /12.1/
Із прямокутного трикутника /рис. 12.1/
r1=KO sin δ1; r2=KO sin δ2. /12.2/
Якщо кути при вершинах початкових конусів δ1+ δ2 = 90º, то загальний вираз
п ередаточного відношення можна записати:
/12.3/
К ут δ1при вершині конуса можна знайти аналогічно як для фрикційної конічної передачі
/12.4/
Теоретично правильним зачепленням конічних зубчастих коліс являється зачеплення сферичне, профілі зубців якого побудовані на сферичній поверхні. Таким чином, точна теорія зачеплення конічних коліс зводиться до вивчення умов зачеплення двох спряжених криволінійних контурів, побудованих на поверхні сфери. Проте профілювання точного евольвентного конічного зачеплення зв’язано з цілим рядом практичних труднощів, оскільки сферична поверхня без спотворення не розгортається на площину, а створений профіль важко було б виготовити. Тому на практиці застосовують наближений метод профілювання евольвент них конічних коліс. Цей метод ґрунтується на тому, що профіль зубів конічних коліс будується не на сфері, а на конічній поверхні OLE, яка дотична до сфери OL'E' /рис. 12.2/. Твірна конуса BLC перпендикулярна до твірної початкового конуса ВОС. Точки дуги L’BE’ розміщенні біля точки В, можна замінити з невеликою похибкою точками дотичної LBE.
Профілювання конічної передачі
Рис.12.2
П обудову ведемо так. Вважаємо відомими числа зубів конічних коліс z1 і z2, а також модуль m. Будемо розглядати середній переріз по довжині зуба. Визначемо радіуси початкових кіл в цьому перерізі.
/12.5/
Із т.0 /рис. 12.2/ відкладаємо відрізки ОА = rw1 і OF =rw2 /δ= 90º/.
З атим будуємо початкові конуси ОСВ і ОДВ. Через точку В проведемо пряму, перпендикулярно ОВ до перетину її з осями конусів в точках L іE . Конуси LСВ і ЕДВ називаються додатковими. В точці В обидва додаткові конуси мають спільну твірну. Поверхні додаткових конусів розгортаємо на цю дотичну площину. Розгортки будуть являти собою сектори кіл, що дотикаються в точці В, радіусами:
і /12.6/
Ц ентральні кути секторів
/12.7/
На секторах, як на початкових колах, будуємо профілі зубів, тим же методом як і для циліндричних коліс. Якщо довжина зуба ДК, то зі сторони, зверненої до вершини конусів, зуби обмежуються поверхнями двох інших додаткових конусів. Розгортуючи додатковий конус Е1SK1 отримаємо сектор кола радіуса
Ек1 = Е1к. На цьому секторі, як на початковому колі будуємо профіль малого торця зуба. Ці циліндричні колеса називаються еквівалентними.
Для визначення коефіцієнта торцевого перекриття використовуються формули для круглих циліндричних коліс /11.34/ і /11.35/. При цьому в названі формули слід підставляти значення еквівалентних чисел зубів Zv1 і Zv2, які
відповідають повній довжині початкових кіл радіусів ρ1 і ρ2, на розгортках додаткових конусів .
Виведемо формули для визначення числа зубців еквівалентних циліндричних коліс.
Для визначення ρ1 і ρ2 підставимо в формули /12.6/ значення із формули /12.4/ і враховуючи, що
отримаємо /12.8/
а бо /12.9/
Визначимо радіуси rw1 і ρ1 початкових кіл конічного та еквівалентного йому циліндричного коліс з числом зубів відповідно z, та zv1 і модулем m.
/12.10/
Р івняння /12.9/ з врахуванням значень із /12.10/ прийме вигляд:
/12.11/
Враховуючи, що , отримаємо
/12.12/
А налогічно знайдемо:
/12.13/
Для конічного зачеплення, при δ = 90º, остаточно маємо:
/12.14/
З рівняння /12.14/ випливає:
/12.15/
Таким чином, зачеплення конічних коліс з числами зубів z1 i z2 еквівалентно зачепленню циліндричних коліс з еквівалентними числами зубів zv1 і zv2.
Конічні колеса бувають прямозубі, косозубі і гіпоїдні. Модуль і крок в них змінюється по довжині зуба. За стандартну величину береться модуль в зовнішньому найбільшому торцевому перерізі.