- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
П обудова кінематичних діаграм
а - кінематична схема механізму; б - діаграма переміщень т.В;
в - діаграма швидкостей; г - діаграма прискорень
Рис.5.3.
де m = І, якщо величини переміщення т.В відкладені безпосередньо із схеми механiзму; якщо переміщення т.В збільшують, або зменшують в m раз, то тоді відповідно і коефіцієнт m дорівнює числу зменшення чи збільшення переміщення т.В.
Діаграму швидкості точки В отримаємо методом графічного диференціювання діаграми переміщення точки В. Для побудови діаграми швидкості /рис.5.3, в/ поступаємо так /диференціювання методом хорд/:
а/ під діаграмою SB – t будуємо осі координат VB – t і на продовженні осі абсцис вліво від початку координат відкладемо на віддалі Н1, точку Р1; Н1Р1 - полюсна відстань;
б/ із т.Р1 проводим промені РІ, Р2, паралельно хордам кривої SB – t на відповідних ділянках 0-І, І-2... Ці промені покажуть на осі ординат VB відрізки, які пропорцїйні середній швидкості т.В на відповідних ділянках 0-1, І-2 діаграми;
в/ перенесемо ці відрізки на середини ординат відповідних ділянок отримаємо точки І, ІІ, ...;
г/ з'єднаємо точки І, ІІ, ... плавною кривою; ця крива і буде діаграмою швидкості VB – t.
Діаграму прискорення т.В аB – t /рис.5.3, г/ отримаємо методом графічного диференціювання діаграми швидкостей VB – t. Побудову діаграми прискорень виконуємо аналогічно, як і діаграми швидкостей. При побудові діаграми прискорень описаним методом не можливо знайти точки початку і кінця циклу діаграм. Для знаходження цих точок потрібно додатково побудувати частину діаграми, переміщення і діаграми швидкостей для наступного циклу /для однієї або двох точок/. З’єднавши плавною кривою точку, що відповідає останній ділянці першого циклу з точкою, що відповідає першій ділянці наступного циклу, відсічемо на правій крайній осі ординат /нульове положення наступного циклу/ відрізок, який показує величину прискорення в нулоьвому положенні механізму. Цей відрізок відкладемо на осі ординат діаграми аB – t в нульовому положенні першого циклу. Після цього остаточно побудуємо повну криву прискорення точки В. Масштаб по осям ординат визначаємо за формулами:
для діаграми швидкостей μV = ; /5.7/
для діаграми прискорень μа = , /5.8/
де Н1 і Н2 - відрізки в мм, взяті з креслення.
Дійсна величина швидкості та прискорення т.В в любому положенні механізму визначається шляхом вимірювання відрізків по осі ординат у відповідних положеннях механізму та перемноживши їх на відповідний масштаб:
VB1 = 1 – 1// * μV ;VB2 = 2 – 2// * μV ; /5.9/
аB1 = 1 – 1/// * μа ;аB2 = 2 – 2/// * μа . /5.10/
Таким чином, отримаємо швидкість та прискорення точки В безперервно за цикл роботи механізму.
Побудова діаграми переміщення точки С в залежності від часу t повороту кривошипа Sc = Sc (t) для кривошипно-коромислового механізму показана на рис.5.4.
Діаграми швидкості та прискорення точки С можна отримати методом графічного диференціювання діаграми переміщення. Побудова цих діаграм та визначення їх масштабів виконується аналогічно побудові діаграм швидкості та прискорення для кривошипно-повзунного механізму /рис.5.3/.