![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
Класифiкацiя машин
МАШИНИ
ЕНЕРГЕТИЧНI /
двигуни
/
ПЕРЕТВОРЮВАЧI /
генератори
/
ТРАНСПОРТНI /
автомобiлi
/
ТЕХНОЛОГIЧНI /
верстати
/
КIБЕРНЕТИЧНI /
роботи /
IНФОРМАЦIЙНI /
лiчильнi
/
Рис. 1.3.
Двигун і робочу машину, що з ним з'єднана, називають машинним агрегатом. Іноді до складу машинного агрегату входять передавальні механізми ( рис. 1.4).
Машинний агрегат
МАШИННИЙ АГРЕГАТ
ДВИГУН
РОБОЧА
МАШИНА
ПЕРЕДАВАЛЬНI
МЕХАНIЗМИ
Рис. 1.4
Всі механізми, що складаються із твердих тіл, діляться на:
важільні ( рис 1.5 );
кулачкові ( рис 1.6 );
фрикційні, що працюють за рахунок тертя ( рис 1.7 );
зубчасті, що складаються із зубчастих коліс ( рис 1.8 );
з гнучкими ланками ( рис 1.9 );
гідравлічні і пневматичні, робочим тілом яких є рідина, або повітря:
лічильні ( планіметри, інтегратори, аналізатори і ін. ).
Важiльнi механiзми
а) - кривошипно - коромисловий; б) - кривошипно - повзунний
в) - кулiсний
Рис. 1.5.
Кулачкові
механізми
а) - з коромисловим штовхачем б) – з роликовим штовхачем
в) – з тарiлчастим штовхачем
Рис.1.6.
Фрикцiйний механiзм Зубчастий механiзм
Рис 1.7. Рис 1.8.
Механiзм з гнучкою ланкою
Рис. 1.9.
Загальна класифiкацiя механiзмiв показана на рис. 1.10.
Класифiкацiя механiзмiв
МЕХАНIЗМИ
ВАЖIЛЬНI
КУЛАЧКОВI
ФРИКЦIЙНI
ЗУБЧАСТI
З ГНУЧКИМИ ЛАНКАМИ
ГIДРАВЛIЧНI
I ПНЕВМАТИЧНI
ЛIЧИЛЬНI
Рис. 1.10.
1.4. Компоненти механізму.
Всякий механізм чи машина, якими складними вони не були б, складаються із окремих деталей ( компонентів, елементів ).
Виріб, виготовлений із однорідного матеріалу, без застосування
складальних операцій, називається деталлю ( вал, зубчасте колесо, болт ). Деталі між собою з'єднуються рухомо, або нерухомо ( жорстко ).
Деталь ( компонент ), або жорстке з'єднання декількох деталей, що несе елементи кінематичних пар, називається ланкою.
Місце рухомого з'єднання двох ланок називається кінематичною парою.
Ланки мають різноманітне конструктивне оформлення залежно від призначення і технологічних умов ( рис, 1.5 ).
Всякий механізм має нерухому ланку, або ланку, що приймається за нерухому, яка називається стояком ( 0 — рис. 1 .5 ).
Із рухомих ланок виділяють вхідні і вихідні ( ведучі та ведені ).
Вхідною ланкою ( ведучою ) називається ланка, закон руху і сили якій задається ( 1 - рис.1.5 ).
Вихідною ( веденою ) називається ланка, від якої отримуються потрібні рухи і сили для робочого органу механізму ( 3 — рис. 1.5 ).
Останні ланки називаються з'єднувальними, або проміжними. В більшості випадків в механізмах одна вхідна і одна вихідна ланка. Вхідна ланка отримує рух від двигуна, а вихідна з'єднується з робочим органом машини.
Залежно від характеру руху відносно стояка інші ланки називають:
Кривошипом - обертову ланку, яка може здійснювати повний оберт навколо нерухомої осі (1 – рис. 1.5);
Шатуном - ланку, що з'єднана обертальними кінематичними парами
тільки з рухомими ланками ( 2 - рис.1.5, а, б );
Повзуном - ланку, яка утворює поступальну пару з однією ланкою і обертальну з другою ( 3 – рис. 1.5, б);
Коромислом - обертову ланку, що здійснює неповний оберт навколо нерухомої осі ( 3 – рис. 1.5, а );
Кулісою - обертову ланку, яка є напрямною повзуна ( 3 – рис. 1.5, в );
Ковзаючим каменем - ланку, що здійснює прямолінійно - поступальний рух вздовж рухомої напрямної ( 2 — рис. 1.5, в );
Напрямною - ланку, що обмежує рух ковзаючого каменю (3 - рис. 1.5, в), або повзуна ( 0 - рис. 1.5, б);
Шарнірною тягою — ланку, що несе тільки обертальні пари ( 2..3 - рис.1.5, а );
З'єднуючою тягою - шатун, розміщений між кривошипом і повзуном ( 2-рис. 1.5,б ).
Лекція 2.