Г рупи Ассура

Рис.3.1.

Групи Ассура ІІ класу ІІ порядку діляться ще на види, в залежності від наявності і співвідношення обертальних і поступальних кінематичних пар /рис.3.2/. Прийнято, якщо в групі Ассура ІІ кл.ІІ пор. всі три пари обертальні, то вона відноситься до І виду /рис.3.2, а /; якщо одну із крайніх обертальних пар замінити поступальною, то - 2 виду /рис.3.2, б/; якщо середню обертальну пару замінити поступальною, то - 3 виду /рис.3.2, в/; якщо дві крайніх обертальних пари замінити поступальними, то - 4 виду /рис.3.2,г/;

якщо середню і одну із крайніх обертальних пар замінити поступальними, то - 5 виду/рис.3.2, д/.

Групи Ассура ІІ кл.ІІ пор.

Рис.3.2.

3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.

Якщо до механізму І класу приєднати відповідну групу Ассура:

ІІ кл. ІІ пор. І виду, то отримаємо - кривошипно-коромисловий механізм /рис.3.3а/;

ІІ кл. ІІ пор. 2 виду - кривошипно-повзунний механізм /рис.3.3, б/;

ІІ кл. ІІ пор. 3 виду - кулісний механізм /рис.3.3, в/;

ІІ кд. ІІ пор. 4 виду - тангенсний механізм /рис.3.3, г/;

ІІ кл. ІІ пор. 5 виду - синусний механізм /рис.З.3, д/.

Клас механізму в цілому визначається найвищим класом групи Ассура, що входить в даний механізм.

Схема механізму, зображена без масштабу, називається структурною.

Схема механізму, зображена в масштабі, називається кінематичною.

Механізми, в склад яких входять тільки нижчі кінематичні пари, називаються важільними.

Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.

Рис.3.3.

Розкладання механізму на групи Ассура проводиться в послідовності оберненій утворенню механізму, починаючи з найпростішої групи і так, щоб механізм, що залишається, був працездатним і не було розриву кінематичного ланцюга; якщо не можливо виділити найпростішу групу Ассура, то виділяємо наступну за складністю групу і т.д.

Структурний аналіз механізмів проводиться в наступній послідовності:

1/ визначають ступінь рухомості механізму за формулою Чебишева /2.4/;

2/ розкладають механізм на структурні одиниці: групи Ассура і механізм І класу в послідовності, оберненій утворений механізму;

3/ визначають клас, порядок і вид кожної групи;

4/ визначають клас механізму в цілому.

3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.

Під час дослідження структури механізмів можуть виявитися ступені вільності та умови зв'язку, що не впливають на характер руху всього механізму. Такі ступені вільності називають зайвими, а зв'язки - пасивними.

Як приклад розглянемо роботу кулачкового механізму /рис.3.4/.

К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності

Рис.3.4.

Кулачок І обертається навкрло осі О. Штовхач 2 переміщається поступально відносно напрямних у-у. Ролик 3 може вільно обертатися навколо своєї осі, не впливаючи на характер руху всього механізму. Тобто, можливість обертання ролика є зайвим ступенем вільності. Ролик являє собою конструктивний елемент, який зменшує сили тертя і спрацювання ланок. Кінематика не зміниться, якщо ролик видалити і штовхач безпосередньо з’єднати з кулачком у кінематичну пару ІV класу.

На рис.3.5 показано механізм шарнірного чотириланковика.