Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
МАТЕМАТИКА
ФIЗИКА
ТЕОРЕТИЧНА
МЕХАНIКА
КРЕСЛЕННЯ
ТЕОРIЯ МЕХАНIЗМIВ
I МАШИН
ДЕТАЛI
МАШИН
ПIДЙОМНО – ТРАН- СПОРТНI
МАШИНИ
АВТОМОБIЛI
БУДIВЕЛЬНI
МАШИНИ
Рис. 1.1.
ТММ - це наука, що вивчає структуру / будову / , кінематику і динаміку механізмів і машин.
ТММ вирішує дві проблеми:
а) аналізу - дослідження існуючих механізмів і машин;
б) синтезу - створення ( проектування ) нових механізмів і машин. Курс теорії механізмів і машин складається із двох частин :
а) структура ( будова) і кінематика механізмів;
б) динаміка механізмів і машин.
Будова курсу ТММ показана на рисунку 1.2.
Будова курсу ТММ
ТЕОРIЯ
МЕХАНIЗМIВ
I МАШИН
АНАЛIЗ
МЕХАНIЗМIВ
СИНТЕЗ МЕХАНIЗМIВ
СТРУКТУРА ТА КIНЕМА- ТИКА МЕХАНIЗМIВ
ДИНАМIКА МЕХАНIЗМIВ I
МАШИН
Рис. 1.2
Розвиток ТММ нерозривно пов'язаний з розвитком машинного способу
виробництва . ТММ , як наука, виникла в кінці XVIII століття і сформувалась
в окремий курс на початку ХІХ століття. Основоположником школи ТММ є видатний математик і механік П.Л. Чебишев ( 1821-1894 ) , який у другій половині XIX століття опублікував ряд дуже важливих праць у галузі аналізу і синтезу механізмів. Значний вклад у загальну теорію механізмів і машин внесли також вчені: Леонард Ейлер ( 1707-1783 ) , вирішив ряд задач з кінематики і динаміки твердого тіла , досліджував профілі зубів зубчастих коліс і прийшов до висновку , що найбільш перспективний профіль -евольвентний; І.О. Вишнеградський ( 1831 - 1895 ), основоположник теорії автоматичного регулювання, створив Петербурзьку школу конструювання машин; М.Є.Жуковський (1847 - 1921 ), вніс значний вклад в динаміку машин , теорію регулювання машин; Л.В.Ассур ( 1878 - 1920 ), дав загальні принципи будови існуючих і створення нових механізмів; І.І.Артоболевський ( 1905 - 1977 ), являється організатором сучасної школи ТММ , написав праці з структури, кінематики і динаміки машин, теорії машин - автоматів, написав ряд навчальних посібників; В.О.Гавриленко ( 1899 - 1977 ), розробив теорію евольвентних зубчастих передач; Н.І.Мерцалов ( 1866 - 1948 ), розробив метод розрахунку маховика; А.П.Малишев ( 1879 - 1962 ), розробив теорію структурного аналізу і синтезу складних плоских і просторових механізмів.
Відомі також роботи в галузі ТММ: Коріоліса, Вілліса, Рело, Віттенбау-ера і ін. В Україні плідно працюють і вносять свій вклад в розвиток ТММ школи: Київська ( С.М.Кожевніков, О.С.Кореняко ), Львівська ( К.В.Тир, О.М.Полюдов ), Харківська ( О.А.Грунауер ) та ін.
1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
Метою створення машин є збільшення продуктивності праці і заміна праці людини машиною. В деяких випадках машина може замінювати людину не тільки у фізичній, а й у розумовій праці, а також замінювати окремі органи людини, як наприклад, протези, штучне серце, механізми маніпуляторів та промислових роботів.
Система твердих тіл , рухомо з'єднаних між собою, яка призначена для перетворення рухів і сил одного чи кількох тіл у потрібні рухи і сили інших тіл, називається механізмом ( редуктор, коробка зміни передач і ін. ).
Машина , це побудова, що виконує механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів та інформації, щоб полегшити працю людини ( електродвигун, двигун внутрішнього згоряння ).
Машини, що використовуються в наш час, за характером виконуваних ними функцій можна поділити на такі класи:
машини енергетичні ( двигуни ), перетворюють енергію у механічну роботу ( електродвигуни, парові машини, гідротурбіни, двигуни внутрішньо- го згоряння);
машини - перетворювачі, що перетворюють механічну енергію в будь - який інший вид ( генератори, компресори, механізми насосів );
машини транспортні, переміщують маси (автомобіль, тепловоз, літак);
технологічні ( робочі) машини , які приводяться в рух двигунами ( прокатні стани, металообробні та ткацькі верстати );
інформаційні машини ( лічильні, лічильно - обчислювальні машини );
кібернетичні машини відтворюють механічні рухи, властиві людині ( роботи, маніпулятори).
Класифікація машин показана на рис. 1.3.