- •Змістовий модуль 1. Структура та кінематика механізмів
- •1.2. Основні пробеми дисципіни тмм, її розділи і місце серед інших дисциплін. Історія розвитку.
- •Мiсце тмм серед iнших дисциплiн
- •1.3. Загальні визначення: машина, механізм. Види машин і механізмів.
- •Класифiкацiя машин
- •Машинний агрегат
- •1.4. Компоненти механізму.
- •Структурна будова механізмів
- •Абсолютно тверде тіло в просторі
- •К ласифікація кінематичних пар
- •2.2. Кінематичні ланцюги та їхня класифікація.
- •К інематичні ланцюги
- •2.3. Структурні формули кінематиних ланцюгів. Сімейства механізмів.
- •2.4 Принцип утворення механізмів.
- •Лекція 3. Класифікація механізмів План лекції.
- •Г рупи Ассура
- •3.2. Класифікація механізмів. Послідовність структурного аналізу.
- •Р ізновиди механізмів іі кл.Іі пор.
- •3.3. Зайві ступені вільності та пасивні умови зв'язку.
- •К улачковий механізм із зайвим ступенем вільності
- •Важільний механізм з пасивними зв'язками
- •3.4. Замінюючі механізми.
- •З амінюючі механізми
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •4.2. Синтез кривовшипно повзунного механізму.
- •П обудова кривошипно-повзунного механізму
- •С хема до визначення r і l
- •С хема до визначення r ; l і e.
- •С хема до визначення r і l.
- •4.3. Синтез кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •4.4. Синтез кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •Лекція 5.
- •План лекції:
- •Г рафіки переміщеная вхідної ланки
- •5.2. Визначення положень ланок та траєкторій, що описують характерні точки ланок.
- •П обудова траєкторії точки
- •5.3. Кінематичні діаграми механізмів. Масштаби діаграм.
- •П обудова кінематичних діаграм
- •К ривошишо-коромисловий механізм
- •Лекція 6.
- •План лекції:
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і- виду.
- •6.2. Визначення прискорень окремих точок груп Ассура та кутових прискорень ланок.
- •Г рупа Ассура іі кл., іі пор., і виду
- •6.3. Плани швидкостей важільного механізму.
- •6.4. Плани прискорень важільного механізму.
- •Лекція 7.
- •План лекції:
- •7.2. Аналітична кінематика кривошипно-коромислового механізму.
- •К ривошипно-коромисловий механізм
- •7.3. Аналітична кінематика кривошипно-повзунного механізму.
- •Кривошипно-повзунного механізм
- •7.4. Аналітична кінематика кулісного механізму.
- •К улісний механізм
- •К улачкові механізми
- •К онструкції штовхачів
- •З амикання кулачкових механізмів
- •8.2. Закони руху веденої ланки. Фазові кути.
- •З акони руху веденої ланки
- •8.3. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів.
- •К інематичний аналіз кулачкових механізмів методом діаграм
- •8.3.1. Аналіз методом діаграм.
- •8.3.2. Аналіз методом планів.
- •9.2. Кут тиску та кут передачі руху.
- •9.3. Динамічний синтез кулачкових механізмів.
- •9.3.1. Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з роликовим штовхачем.
- •К улачковий механізм з роликовим штовхачем
- •9.3.2.Визначення початкового радіуса профілю кулачка для кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем.
- •10.2.Циліндрична фрикційна передача
- •Ц иліндрична передача
- •10. 3.Конічна фрикційна передача
- •К онічна передача
- •Л обовий варіатор
- •З убчасте зачеплення
- •11.2 Евольвента кола та її властивості.
- •11. 3. Основні розміри циліндричних зубчастих коліс.
- •Ц иліндричні зубчасті колеса
- •11.4 Геометрія евольвентного зачеплення.
- •11. 5. Косозубі циліндричні колеса. Основні параметри.
- •К онічна зубчаста передача
- •Профілювання конічної передачі
- •12.2 Черв’ячна передача.
- •Ч ерв’ячна передача
- •12.3 Гвинтові зубчасті колеса .
- •12. 4. Поняття про нові види зубчастого зачеплення.
- •Зачеплення Новікова
- •План лекції
- •13. 2. Зубчасті механізми з рухомими осями. Планетарні та диференціальні механізми.
- •З убчасті механізми з рухомими осями
- •Зубчасті механізми типу редуктора Давида
- •13. 3 Кінематика диференціальних та планетарних механізмів
- •13.4. Визначення передаточних відношень планетарних механізмів графічним методом.
- •13. 5 Поняття про хвильову передачу. Кінематика.
- •14. 2 Методи нарізання зубів зубчастих коліс
- •14.3. Підрізування зубів. Найменше число зубів на колесі.
- •14.4 Виправлення /корегування/ зубчастих коліс.
- •Змістовий модуль 3. Динамічний аналіз механізмів Лекція 15.
- •15.2. Сили, що діють в механізмах.
- •15.3. Механічні характеристики машин.
- •15.4. Режими руху механізмів.
- •Лекція 16. Тертя в поступальних кінематичних парах
- •16.2. Тертя на похилій площині.
- •16.3. Тертя в клинчастому і циліндричному жолобі.
- •16.4. Тертя в гвинтовій парі.
- •Лекція 17. Тертя ковзання в обертальних та кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.2. Тертя гнучкої ланки по нерухомому барабану.
- •17.3. Тертя кочення у вищих кінематичних парах.
- •17.3.1. Переміщення вантажу на катках.
- •17.3.2. Переміщення вантажу на візку.
- •Лекція 18.
- •18.2. Визначення сил інерції ланок плоских механізмів.
- •18.3. Зведення сил інерції ланки до центру коливання.
- •18.4. Метод заміщених точок.
- •19.2. Умова статичної визначеності кінематичного ланцюга.
- •19.3. Кінетостатика груп Ассура п класу п порядку.
- •19.3. 1. Кінетостатика груп Ассура і виду.
- •19.3.2. Кінетостатика груп Ассура II виду.
- •19.3.3. Кінетостатика груп Ассура III виду.
- •19.4. Кінетостатика механізму і класу.
- •Лекція 20.
- •20.2. Визначення коефіцієнту корисної дії при послідовному з'єднанні механізмів.
- •20.3. Визначення коефіцієнту корисної дії при паралельному з'єднанні механізмів.
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •20.4. Коефіцієнт корисної дії кінематичних пар.
- •21.2. Зведені сили і моменти.
- •21.3. Теорема м.Є. Жуковського.
- •21.4. Зведена маса і зведений динамічний момент інерції механізму.
- •Лекція 22.
- •22.2. Нерівномірність руху механізмів.
- •22.3. Середня швидкість руху. Коефіцієнт нерівномірності руху.
- •23.2. Графік зведеного динамічного моменту інерції механізму.
- •23.3. Діаграма енергомас.
- •Лекція24.
- •24.2. Зрівноважування обертових тіл.
- •24.3. Зрівноважування механізмів.
- •24.4. Статичне і динамічне балансування обертових тіл.
- •24.5. Віброзахист машин.
10.2.Циліндрична фрикційна передача
Найпростішим способом передачі руху і сили між валами, що обертаються, є застосуванням фрикційної передачі. Фрикційна передача утворюється з двох гладеньких коліс, які притискаються одне до одного з певною силою, наприклад пружиною (Fn) .
Завдяки цьому, при обертанні ведучого колеса, у місці зіткнення коліс виникає сила тертя Ff і обертання передається веденому колесу. Сила тертя між колесами повинна бути більшою за колову силу Ft бо інакше рух не передаватиметься, а ведуче колесо, що обертається, проковзуватиме по нерухомому веденому. Це проковзування називається буксуванням. /Ff ≥ Ft/– передача руху Ff<Ft – буксування/. Розглянемо найпростіший випадок, коли передача встановлюється між двома паралельними валами за допомогою гладеньких циліндричних коліс 1 та 2 /рис. 10.1/
Ці колеса закріплені на ведучому колесі 01 і на веденому 02. Позначимо радіуси коліс відповідно r1 та r2. при достатньому натиску коліс рух відбувається без ковзання і, отже, лінійні колові швидкості їх рівні V1=V2.
Ц иліндрична передача
Рис.10.1
Відомо, що
; /10.1/
Отже . /10.2/
З відси випливає, що
. /10.3/
Відношення кутових швидкостей коліс називається передаточним відношенням і позначається буквою U.
В рівнянні /10.3/ верхній знак відноситься до внутрішнього дотикання коліс, а нижній – до зовнішнього, коли напрями обертання коліс відбуваються в різні сторони. Отже, передаточне відношення за числовою величиною дорівнює оберненому відношенню радіусів коліс.
Якщо колеса мають вигляд круглих циліндрів, то передаточне відношення U12 . А тому відношення кутових швидкостей можна замінити відношенням частоти обертання, тому формула /10.3/ може бути подана в такому вигляді: /10.4/
В ідстань між центрами обертання коліс називається між осьовою відстанню а
Із визначення маємо:
a= r1+r2. /10.5/
За заданим передаточним відношенням u і між осьовою відстанню а можна легко визначити радіуси r1 і r2 коліс.
Визначимо r2 із /10.4/ і підставимо в /10.5/
/10.6/
Звідси маємо:
/10.7/
Аналогічно визначаємо r2
/10.8/
Якщо у фрикційній передачі спостерігається ковзання, то рівність /10.2/ треба замінити рівністю
/10.9/
де = 0,01... 0,02 – коефіцієнт ковзання при робочому завантаженні, при холостому ході = 0.
Тоді передаточне відношення при робочому ході буде:
/10.10/
10. 3.Конічна фрикційна передача
Передача між валами, осі яких перетинаються, вимагає застосування конічних коліс. Нехай осі 001 та 002 перетинаються під кутом δ у точці 0 /рис. 10.2/
К онічна передача
Рис. 10.2
Навколо осі 001 обертається ланка К1 з кутовою швидкістю ω1. Ця ланка має передати іншій ланці К2, що перебуває з першою ланкою у безпосередньому дотику, не перервний обертальний рух навколо осі 002 з кутовою швидкістю ω2. Треба знайти форму ланок за умови, щоб
о бертання від ланки К1, до К2 передавалось із сталим відношенням кутових швидкостей:
/10.11/
Визначаємо відносний рух ланки К2. Рух ланки К2, що зв’язана з віссю 002 відносно ланки К1, яка зв’язана з віссю 001 складається з двох обертальних рухів: навколо осі 002 з кутовою швидкістю і навколо осі 001 з кутовою швидкістю , напрямлену в бік протилежний заданому.
Результуючий рух також обертальний навколо миттєвої осі обертання ОС, яка має напрям діагоналі паралелограма, побудованого на відрізках
= - 1 і = 2. Обидві кутові швидкості слід відкладати так, щоб для спостерігача, який дивиться у напрямі від кінця вектора до початку, тобто від 01 та 02 до 0, обидва обертання уявлялись таким, що відбуваються проти напряму рух годинникової стрілки. Миттєва вісь обертання ОС з даними осями 001 та 002 складає кути, що відповідно дорівнюють та розглядаючи трикутник кутових швидкостей АОС знаходимо
/10.12/
В раховуючи /10.3/ запишемо
/10.13/
І з рис. 10.2 видно, що
/10.14/
Т оді враховуючи /10.14/ рівняння /10.13/ запишемо у вигляді:
. /10.15/
П оділимо чисельник і знаменник рівняння /10.15/на , отримаємо:
/10.16/
І з рівняння /10.16/ маємо
/10.17/
а налогічно знайдемо:
/10.18/
Миттєва кутова швидкість Ω ланки К2 у відносному русі навколо ланки К1 визначається як діагональ паралелограма, сторонами якого є: - ω1 та ω2.
/10.19/
Знайдемо аксоїди у відносному русі ланок К1 та К2 , тобто геометричні місця миттєвих осей обертання у нерухомому просторі та в самому тілі, що рухається.
Так як миттєва вісь обертання ОС весь час проходить через нерухому точку О, то аксоїдами будуть два конуси із спільною вершиною О. Зокрема, коли кутові швидкості ω1 та ω2 залишаються сталими, кути, що утворюються між миттєвою віссю обертання ОС і даними осями ООІ та ОО2 , також залишаються незмінними.
Отже, в цьому разі нерухомий і рухомий аксоїди матимуть вигляд двох круглих конусів. У кожний момент часу ці два конуси дотикаються вздовж спільної твірної, яка є миттєвою віссю обертання;відносний рух ланки К2 відносно ланки К1 геометрично визначається коченням конуса К2 по конусу К1 без ковзання. При цьому необхідною умовою того, щоб конуси не ковзали, як це видно з вищевикладеного, є наявність спільної вершини О.
Обмеживши кожний конус двома перерізами, перпендикулярними до їх осей обертання, дістанемо два конічних колеса тертя або конічні фрикційні колеса. Позначимо буквами r1 та r2 радіуси більших основ коліс. Тоді можна рівняння /10.4/ записати: /10.20/ На практиці застосовується найпоширеніша передача з осями валів, що перетинаються під прямим кутом δ=90º і лежать в одній площині. Тоді формула /10.20/ для передаточного відношення приймає вигляд:
/10.21/
10. 3Лобова фрикційна передача .
Перевагами фрикційної передачі є можливість її реверсування і здійснення безступінчастої зміни передаточного відношення, а також простота конструкції та плавність роботи. Тому фрикційні передачі, незважаючи на свої недоліки /неминуче проковзування, неможливість забезпечення точності заданого закону передачі/, широко застосовують в машинобудуванні як варіатори.
Найпростіший варіатор, так званий лобовий, зображений на рис.10.3.
Лобовий варіатор складається з ведучого ролика І і веденого диска 2. Ролик встановлюється на ведучому валу О1ОІ і його можна переміщати відносно вала вздовж. При переміщенні ролика І вздовж осі обертання вала змінюється радіус кочення на диску 2. Це дозволяє плавно змінювати передаточне відношення передачі. Не враховуючи ковзання, маємо:
/10.22/